АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Епітеліальний куприковий хід (ЕКХ)

ЕКХ розглядають як вроджений дефект шкіри внаслідок неповної редукції м’язів хвоста. ЕКХ являє собою епітеліальну трубку (одну або декілька), розташовану в сідничній складці та не пов’язану з кістковими структурами цієї ділянки. В такій трубці може рости щетинкоподібне волосся, тому в англомовній літературі цю патологію називають „пілонідальний синус”.

ЕКХ є поширеним захворюванням, що частіше зустрічається у чоловіків 20-40 років. За частотою поширення ЕКХ можуть бути порівнювані з парапроктитом.

Етіопатогенез. Дана вроджена патологія знаходиться в латентному стані до періоду статевого дозрівання, коли під дією статевих гормонів починається інтенсивний ріст волосся в цій ділянці, збільшується продукція сальний залоз. Крім того часта травматизація (їзда в автомобілі, сидіння на твердих поверхнях) є додатковим фактором ушкодження шкіри цієї ділянки, що призводить до вростання волосся в шкіру та наступного інфікування шкіри та підшкірної клітковини.

Класифікація. В залежності від клінічних проявів розрізняють наступні варіанти ЕКХ:

I. Епітеліальний куприковий хід без клінічних проявів.

II. Гостре запалення епітеліального куприкового ходу:

а) інфільтрат;

б) абсцес.

III. Хронічне запалення епітеліального куприкового ходу:

а) інфільтрат;

б) рецидивний абсцес;

в) гнійна нориця.

Клінічні прояви. ЕКХ при неускладненому перебігу можуть стати справжнім відкриттям для пацієнта. В такому випадку ЕКХ проявляється поодиноким норицевим отвором, що розташований по серединній лінії в крижово-куприковій ділянці. Шкіра навколо отвору не змінена, інфільтрації тканин немає. З норицевого отвору можуть виглядати поодинокі щетинкові волосини.

Ускладнені форми ЕКХ. Інфільтрат розвивається при порушенні дренування ЕКХ від продуктів життєдіяльності епітелію (сальний секрет, злущені клітини). Інфільтрат визначається як невелике за розмірами ущільнення з чіткими контурами, яке заважає хворим.

Механічні травми та закупорка первинних норицевих ходів призводять до інфікування та запалення тканин навколо ходів. Абсцеси зрідка можуть досягати значних розмірів. Іноді вони розкриваються самовільно, в результаті чого з'являються вторинні норицеві отвори на значній відстані від первинних.

Абсцедування інфільтрату починається при приєднанні мікрофлори та проявляється класичними проявами запалення – гіперемія, набряк, значна болючість, підвищення місцевої температури.

Діагностика ЕКХ труднощів не становить. Для верифікації діагнозу використовують рентгенографію ккрижової кістки та куприка в двох проекціях, фістулографію. Дуже рідко виникають показання до проведення бактеріологічного дослідження гнійних виділень із нориць.

Диференційна діагностика. ЕКХ потрібно диференціювати з туберкульозним ураженням крижової кістки та м’яких тканин, актиномікотичним ураженням м’яких тканин, каудальними пресакральними тератомами, остеомієлітом куприка, норицевою формою хронічного парапроктиту.

Лікування. Наявність ЕКХ є показанням до оперативного лікування. Сутність операції полягає у висіченні контрастованих норицевих ходів у межах незмінених тканин. Варіанти закриття післяопераційної рани можуть бути різними – від простого глухого зашивання до використання складних методик пластичного закриття великих дефектів м’яких тканин (Z-пластика. Y-пластика, RP-пластика).

У випадках абсцедування ЕКХ лікування двохетапне: на першому етапі проводять розкриття та дренування абсцесу, на другому – радикальне висічення в "холодному" періоді.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 468 | Нарушение авторских прав