АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Мегадоліхоколон

Визначення   Захворювання, основним проявом котрого є хронічний закреп. Основними критеріями хронічного закрепу є: 1)частота стула рідше 3-х разів на тиждень; 2)тверда консистенція кала; 3)утруднення при дефекації. Додатково у хворих можуть бути супутні вегетативні кишкові та позакишкові розлади, але вони не є типовими.
Епідеміологія   Ідіопатичний мегадоліхоколон - хвороба цивілізації, найвищою є її частота в індустріально розвинених країнах, де переважає "західний" тип харчування (вживання в їжу недостатньої кількості клітковини). Закрепами можуть страждати пацієнти всіх вікових категорій, але частіше зустрічаються у людей похилого віку.
Етіопатогенез   Нормальний час транзиту від ротової порожнини до анального канала у здорових людей складає 24-48 годин, іноді до 60 годин. При хронічних закрепах - 60-120 годин і більше. Збільшення часу транзиту може бути обумовлено двома механізмами: 1) вповільненням транзита кала по ободовій кишці в результаті зменшення її пропульсивної активності – кологенний колостаз;2)уповільнене випорожнення кишківника в результаті порушення випорожнення прямої кишки - проктогенний колостаз. Основні причинифункціональних закрепів: 1.Неправильний режим харчування.Відмова від сніданка або поспішне вживання їжі подавляє шлунково-товстокишковий рефлекс. Основний прийом їжі у вечірні години порушує добовий ритм діяльності кишківника, т.я. вночі відсутнє нормальне збудження кишківника. 2.Пригніченнямошва на дефекацію.Якщо позив на дефекацію подавляється хворим (в результаті стреса, відсутності гігієнічних умов, дії професійних факторів), то рецептори прямої кишки адаптуються до підвищеного тиску. Поступово для дефекації необхідно більш значне наповнення прямої кишки. З.Вживання деяких лікарських засобів:протикашльові препарати з кодеїном, гіпотензивні, Р-блокатори, психотропні, антациди, опіати, пероральні контрацептиви, анальгетики, спазмолітики. 4.ВагітністьПричини закркпів повязані зі зменшенням фізичної активності, зміною характера харчування, здавленням кишківника збільшеною маткою, подавленням рефлекса на дефекацію, гормональними змінами. 5.Місцеві органічні причини. Захворювання аноректальної області, котрі призводять до болю під час дефекації: анальні тріщини, геморой, виразки прямої кишки і т.д.. Подовження окремих відділів кишківника. 6.Ендокринні захворюванняГіпотіреоз.
Класифікація   1.3а механізмом виникнення. • кологенні • проктогенні 2.3а характером перебігу: • хронічні • епізодичні  
Клініка Клінічні прояви варіабельні. Основними симптомами є 1)частота стула рідше 3-х разів на тиждень; 2)тверда консистенція кала; 3)утруднення при дефекації. Додатково у хворих можуть бути супутні вегетативні кишкові та позакишкові розлади (вздуття живота, відчуття переповнення живота, абдомінальний біль, симптоми хронічної інтоксикації) але вони не є типовими.
Діагностика Грунтується на скааргах хворого та анамнезі. Додаткові методи застосовують для виключення органічної патології товстої кишки, котра могла стати причиною закрепів (хвороба Гіршпрунга, колоректальний рак, стриктури кишківника, злукова хвороба), визначення часу пасажа по шлунково-кишковому тракту. • іригографія; • колоноскопія; • пасаж сульфата барія по шлунково-кишковому тракту; • функціональні дослідження прямої кишки, • узд; • оглядова рентгенографія дає можливість виявити гострі ускладнення (перфорація, кишкова непрохідність); • лабораторна діагностика (для виключення метаболічних та ендокринних причин закрепів: гіпокаліємія, гіперкальційемія, уремія, гіпофізарна та надниркова недостатність, гіпотіреоз).
Диференційна діагностика Необхідно диференціювати з органічними колостазами, ендокриннми колостазами, синдромом подразненого кишківника, дисбактеріозом, і колоректальним раком, хворобою Крона.
Лікувальна тактика Лікування консервативне: • бесіда з хворим для виявлення причин закрепів; • усунення причин закрепів; • дієта: вживання їжі багатої клітковиною (хліб грубого помолу, овочі, фрукти); • підсилений питний режим - вживання min 2л/добу (соки, кисломолочні продукти, мінеральна вода, кава); • підвищення фізичної активності; • набухаючі послаблюючі засоби.

6. Питання для самоконтролю:

1. Назвіть анатомічні відділи товстої кишки.

2. Яка особливість морфологічної будови стінки ободової кишки?

3. Вкажіть особливості кровопостачання ободової кишки.

4. Назвіть основні фізіологічні функції товстої кишки.

5. Назвіть морфологічні відмінності товстої кишки від тонкої.

6. Назвіть ознаки колітичного синдрому.

7. Назвіть вагомі морфологічні ознаки відмінності неспецифічного виразкового коліту та хвороби Крона.

8. Назвіть клінічні ознаки неспецифічного виразкового коліту.

9. Назвіть позакишкові прояви неспецифічного виразкового коліту.

10. Етіопатогенез неспецифічного виразкового коліту.

11. Методи інструментальної діагностики неспецифічного виразкового коліту.

12. Назвіть ендоскопічні ознаки активності процесу І ступеня неспецифічного виразкового коліту.

13. Назвіть ендоскопічні ознаки активності процесу ІІ ступеня неспецифічного виразкового коліту.

14. Назвіть ендоскопічні ознаки активності процесу ІІІ ступеня неспецифічного виразкового коліту.

15. Що визначає індекс Беста?

16. Визначити схему лікування при І ступеню активності неспецифічного виразкового коліту.

17. Назвіть ускладнення неспецифічного виразкового коліту.

18. Які є покази до хірургічного втручання при неспецифічному виразковому коліті?

19. Які ви знаєте методи хірургічного лікування хворих на виразковий коліт?

20. Назвіть рентгенологічні ознаки дивертикульозу товстої кишки.

21. Які клінічні особливості відрізняють хворобу Крона від неспецифічного виразкового коліту?

22. Чи потрібна біопсія слизової оболонки кишки при хворобі Крона?

23. Назвіть рентгенологічні ознаки хвороби Крона.

24. Визначте поняття дивертикульозу та дивертикуліту.

25. Назвіть клінічні ознаки дивертикуліту товстої кишки.

26. Рентгенологічні ознаки виразкового коліту.

27. Назвіть ускладнення дивертикульозу товстої кишки.

28. Дивертикул Мекеля та дивертикульоз товстої кишки однакового походження чи ні?

29. Лікувальна тактика при дивертикульозі та дивертикуліті.

30. Коли слід використовувати хірургічні методи лікування при дивертикульозі товстої кишки?

31. Які ви знаєте хірургічні методи лікування хворих на дивертикульоз?

32. Чи потрібна біопсія при встановленні діагнозу дивертикулярної хвороби?

33. Провести диференційну діагностику дивертикульозу товстої кишки та виразкового коліту.

34. Чи має синдром подразненої товстої кишки в основі патогенезу хронічне запалення слизової оболонки?

35. Назвіть клінічні ознаки синдрому подразненої товстої кишки.

36. Чи будуть характерними для синдрому подразненої товстої кишки при проведенні іррігаційного обстеження: дефект наповнення, мішкоподібне випинання стінки кишки?

37. Що означає антибіотикоасоційована діарея?

38. Хронічний колостаз які має клінічні прояви?

39. Чи показана колектомія при хронічному колостазі?

40. Чи є хвороба Крона, неспецифічний виразковий коліт, дивертикуліт початковими проявами синдрому подразнення товстої кишки?

41. При яких захворюваннях товстої кишки розпочинається дисбактеріоз товстої кишки?

42. Чи доцільно шукати в калі Helicobacter pilori?

43. Пневматоз товстої кишки які має клінічні прояви?

44. Чи можлива затримка акту дефекації до 3-5 діб при синдромі подразнення товстої кишки?

45. При фіброколоноскопії можливо відрізнити хворобу Крона від виразкового коліту?

46. Ректороманоскопія та ректоскопія – рівнозначні інструментальні дослідження?

47. Які лікувальні та діагностичні можливості ендоскопічних досліджень?

48. Чи потрібне бактеріологічне дослідження калу при діарейному синдромі, для чого?

Б. Тести для самоконтролю

1. Анатомічними відділами товстої кишки є:

А - сліпа кишка, висхідна ободова, поперчна ободова, нисхідна ободова, сигмовидна ободова, пряма

Б - сліпа кишка, ободова, пряма

В - сліпа кишка, висхідна, поперчна ободова, нисхідна, пряма

Г - висхідна, поперчна ободова, нисхідна, сигмовидна, пряма

[A]

 

2.Анатомічними відділами ободової кишки є

А - висхідна ободова, поперчна ободова, нисхідна ободова, сигмовидна ободова

Б - сліпа кишка, висхідна ободова, поперчна ободова, нисхідна ободова, сигмовидна ободова

В - сліпа кишка, висхідна, поперчна ободова, нисхідна, пряма

Г - висхідна, поперчна ободова, нисхідна, сигмовидна, пряма

[A]

 

3. Вкажіть якими артеріями кровопостачається ободова кишка:

А - клубовоободовою, правою ободовою, середньою ободовою, лівою ободовою, сигмоподібними артеріями.

Б - клубовоободовою, правою ободовою, середньою ободовою, лівою ободовою, сигмоподібними артеріями, верхньою ректальною артерією

В - клубовоободовою, правою ободовою, середньою ободовою, лівою ободовою, дугою Ріолана

Г - клубовоободовою, правою ободовою, середньою ободовою, лівою ободовою, сигмоподібними артеріями, внутрішньою клубовою артерією.

[A]

 

4.Вкажіть поздовжні м’язові смуги ободової кишки

А - вільна, сальникова, брижова

Б - вільна, сальникова, апендикулярна

В - вільна, сальникова, брижова, апендикульрна

Г - вільна, сальникова, брижова, пристінкова

[A]

 

5.Інформативним методом діагностики виразкового коліту є:

А – фіброколоноскопія

В – ультразвукове дослідження

С – теплографія

D – іррігографія

[A, D]

 

6. Для дослідження слизової оболонки товстої кишки використовуються:

А – копрограма

В – біопсія

С – ангіографія

D – ректороманоскопія

Е - колоноскопія

[B, D, Е]

 

7. Позакишкові прояви неспецифічного виразкового коліту наступні:

А – вузлова еритема

В – піодермія шкіри

С – хейліт

D – вітіліго

[A, B, C]

 

8. Рентгенологічними ознаками виразкового коліту є:

А – симптом Габіа

В – симптом булижної мостової

С – симптом водостічної труби

D – звуження товстої кишки

[B, C, D]

 

9. Ендоскопічними ознаками виразкового коліту є:

А – ворсинчаста пухлина

В – ерозії

С – виразки

D – псевдополіпи

[B, C, D]

 

10. Одним із ускладнень виразкового коліту є:

А – целіакія

В – остеохондроз шийного відділу хребта

С – токсична дилятація товстої кишки

D – сакроілеіт

[C]

 

11. Вкажіть одне з ускладнень хвороби Крона товстої кишки:

А – стенозування товстої кишки

В – дисбактеріоз товстої кишки

С – жовчокам’яна хвороба

D – цисталгія

[A]

 

12. Клінічними ознаками виразкового коліту є:

А – функціональна диспепсія

В – біль в проекції товстої кишки

С – почастішання актів дефекації

D – домішки слизу та крові в калі

[B, C, D]

 

13. Для хвороби Крона характерними морфологічними змінами є:

А – дискретність ураження

В – жовчокам’яна хвороба

С – параезофагеальна грижа

D – ураження всіх шарів стінки кишки

[A, D]

 

14. Назвіть основні рентгенологічні симптоми дивертикулярної хвороби:

а)дифузне ураження сигмовидної кишки, відсутність гаустрації, подвоєння контуру, спікулоподібні виступи,

б)одинокі або множинні випинання стінки товстої кишки;

в)наявність дефектів заповнення в сигмовидній кишці

[б]

 

15.Перерахуйте найбільш характерні ускладнення дивертикулярної хвороби:

а)токсична дилятація товстої кишки, відставання в фізичному та розумовому розвитку,

б)рак ободової кишки, зовнішні та внутрішні фістули;

в)*кишкова кровотеча, дивертикуліт, периколіт.

[в]

 

16. Дивертикульоз товстої кишки має наступні клінічні прояви:

А – проноси

В – гіпертермія

С – гіперлейкоцитоз

D – ніяких

[D]

 

17. При синдромі подразненої товстої кишки використовуються наступні хірургічні втручання:

А – резекція товстої кишки

В – геміколектомія

С – ваготомія

D – ніяких

[D]

 

В.Задачі для самоконтролю

1. Хворий 55-ти років звернувся до дільничного лікаря зі скаргами на закрепи, метиоризм, періодичний неінтенсивний короткочасний переймоподібний біль в лівій здухвинній ділянці. Зазначені скарги турбують протягом 10 місяців, початок їх хворий пов´язує з вживанням антибіотики з приводу пневмонії. Лікар провів фізікальне обстеження -оглянув шкірні покриви, виміряв температуру, артеріальний тиск і пульс, провів аускультацію серця і легенів, пальпацію черева. Суттєвих відхилень від норми виявлено не було. Лікар встановив діагноз "Дисбактеріоз кишківника" і призначив лікування пробіотиками. Хворий лікувався протягом 7 діб, але покращення не було, в звязку з чим він знову звернувся до лікаря. Завдання: встановити яка помилка була припущена лікарем, які захворювання можна запідозрити у даного хворого, які необхідно призначити дослідження.

2. Хвора 48 років каретою швидкої допомоги була доставлена в хірургічне відділення зі скаргами на боль в лівій здухвинній ділянці живота, вздуття живота, нудоту, відсутність стула протягом двох діб і підвищення температури тіла до 37,2°С. Тривалість захворювання З доби. Протягом останніх двох місяців у хворої періодично виникали абдомінальні болі зазначеної локалізації і закрепи. (Об´єктивно: загальний стан задовільний, артеріальний тиск 110/75 мм.рт.ст., пульс 86 ударів за хвилину, шкірні покриви та видимі слизові оболонки звичайного кольору, вологі. В легенях дихання везикулярне. Язик вологий з помірним білим нальотом. Живіт симетричний, помірно піддутий, ліва здухвинна ділянка трохи відстає в акті дихання від інших відділів. При поверхневій пальпації в лівій здухвинній ділянці локальне напруження мязів, слабо позитивний симптом подразнення очеревини, болючий інфільтрат розміром 8x10см. Симптом Пастернацького негативний з обох сторін. На обзорній рентгенографії органів черевної порожнини - помірна аероколія. Загальний аналіз крові: гемоглобін - 115 г/л, еритроцити - 4,1 х 1012/л, лейкоцити - 8,6 х 109/л, лейкоцитарна формула: паличкоядерні - 7%, сегментоядерні - 72%, лімфоцити - 16%, моноцити - 5%,СОЕ - 32 мм/год. Всі показники загального аналіза сечі без змін. Завдання: Встановити попередній діагноз, призначити додаткові методи обстеження, визначити лікувальну тактику.

3. Хворий 44 років, водій, протягом останніх 4-х років страждає закрепами (самостійні дефекації 1 раз на 4-5 днів). За медичною допомогою не звертався, приймав самостійно послаблюючі засоби (Бісакоділ, Гуталакс), від котрих полегшення було лише тимчасове. Завдання: Поставте попередній діагноз хворому та визначне необхідний комплекс додаткових методів обстеження, котрі необхідні для постановки діагноза та диференційної діагностики.

4. Хворому 38 років виконували дослідження товстої кишки – фіброколоноскопію з біопсією слизової оболонки у зв’язку з захворюванням на неспецифічний виразковий коліт. Ввечері він звернувся до чергового лікаря зі скаргами на біль в животі, сухість в роті, здуття, підвищення температури тіла до 380С. Яке ускладнення розвинулося у хворого?

5. Хворій 28 років встановлено діагноз: неспецифічний виразковий коліт, тотальне ураження, активність ІІІ ступеня, важкий перебіг. Тривалість захворювання більше 15 років. Яка подальша лікувальна тактика?

6. Яке лікування повинно бути призначено хворому 58 років з дивертикулярною хворобою сигмоподібної кишки, котрий скаржиться на метеоризм, закрепи, періодично виникаючі неінтенсивні болі в лівій здухвинній ділянці?

7. Хвора 39 років поступила до проктологічного відділення зі скаргами на слабкість, сильний біль в животі, вздуття, частий дрібний стілець з домішками слизу, гною, крові. Біль виникла раптово, після чого стан погіршився. На протязі 10 років хворіє на виразковий коліт. Яке ускладнення виразкового коліту виникло у хворої?

8. Хвора 28 років проводилося консервативне лікування хвороби Крона товстої кишки. Раптово стан хворої погіршився. Виникла різка слабкість, позіхання, ортостатичний колапс. При огляді хворої шкіра бліда, волога. Що трапилося з хворою?

9. Хворий 58 років поступив в проктологічне відділення зі скаргами на слабкість, виділення при дефекації крапель крові протягом 15 років. При обстеженні виявлено дивертикульоз товстої кишки зліва, хронічний геморой 4 ступеня. При лабораторному обстеженні: Нв – 51 г/л, еритроцити – 2,1*1012/л, Нt – 31%, лейкоцити – 7,0*109/л, глюкоза крові – 4,12ммоль/л. Вкажіть причину анемії:

10. У хворого 68 років колостома після лівобічної геміколектомії у зв’язку з перфорацією дивертикула сигмовидної кишки. Операція була виконана 20 діб назад. Коли можна виконувати відновне втручання?

7. Література:

1. Захараш М.П. Хірургія. – К.: Медицина, 2006. – 650с.

2.Федоров В.Д., Дульцев Ю.В. Проктология. - М.: Медицина, 1984, 384 с.

3.Федоров В.Д. Проктология - М.: Медицина, 1996.

4.Гребнева А.Л., Мягкова Л.П. Болезни кишечника (современньїе достижения в
диагностике и терапии). - М.:Медицина, 1994 – С:334-346.

5.Федоров В.Д. Клиническая оперативная колопроктология - М.: Медицина,
1994.

 


Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 552 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.026 сек.)