АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Особливості функціонування електричних синапсів

В живому організмі клітини постійно обмінюються між собою інформацією, причому основну роль у цьому процесі відіграють хімічні речовини. Проте є чимало органів, клітини яких здійснюють безпосередній (без участі нервової системи) обмін інформацією електричним способом. Це в першу чергу збудливі клітини — м`язові та секреторні. між клітинами міокарду та непосмугованої мускулатури існують нексуси, через які збудження з допомогою іонних струмів переходить з одної клітини до іншої. Подібний механізм передачі сигналів знайдено і поміж секреторних клітин (О.Петерсен, 1993). Ймовірно, що такі утворення є попередниками електричних синапсів, які здійснюють передачу сигналів у ЦНС. Останні виявлені в нервовій системі безхребетних та нижчих хребетних тварин, але у ссавців їх значно менше.

Електрична передача збудження. Морфологічною умовою електричної передачі збудження є те, що між мембранами контактуючих клітин щілина дуже вузька і має низький електричний опір, що дозволяє ПД без перешкод поширюва­тися на постсинаптичну мембрану і у зворотньому напрямку.

В електричних синапсах відстань між пре- і постсинаптич­ною мембранами становить всього 2-4 нм, і крізь синаптичну щілину проходять містки з білкових часток, своєрідні канали завширшки 1- 1,5 нм, які пронизують пре- і постсинаптичну мембрани синапса, завдяки чому з клітини у клітину можуть переходити неорганічні іони і навіть невеликі молекули.

Електричні синапси, що передають збудження, розрізняються за одно- або двосторонньою провідністю. Здатність до одно- чи двостороннього проведення збудження визначається співвідношенням розмірів пре- і постсинаптичної клітин. Двостороннє проведення збудження можливе лише при рівності розмірів обох клітин. Коли ж нейрони мають неоднаковий розмір, проведення відбувається лише в напрямку від великої клітини до малої; у протилежному випадку на постсинаптичній мембрані великої клітини різко падає густина пресинаптичного струму і збудження не виникає.

Електричні синапси використовуються перш за все тоді, ко­ли потрібна дуже швидка передача збудження, оскільки в них практично немає синаптичної затримки або вона дуже мала. Ось чому електричні синапси розташовані у структурах, що здійснюють реакції втечі тварини, рятування від небезпеки тощо.

У стовбурі мозку ссавців є три ділянки з електрич­ними синапсами. В ядрі трійчастого нерва утворюються сома­то-соматичні і сомато-аксональні синапси. У вестибулярному яд­рі Дейтерса (довгастий мозок) існують сомато-аксональні елект­ричні синапси. У нижній оливі (ядро довгастого мозку) виявлені дендро-дендритні синапси. Всі ці електричні синапси ЦНС дозво­ляють синхронізувати активність груп нейронів. Крім того, вони дають можливість одержувати постійні, стереотипні реакції при багаторазових впливах, оскільки вони стійкіші, ніж хімічні си­напси.

Отже, з вищенаведеного можна зробити висновок, що елект­ричні і хімічні синапси характеризуються такими властивостями:

1.В хімічних синапсах є синаптична затримка (0,2-0,5 мс), що уповільнює передачу сигналу. Вона відсутня в електричних синапсах або дуже в них незначна.

2. Хімічні синапси мають лише однобічну провідність, а більшість електричних синапсів проводять збудження в обидва боки — з пре- до постсинаптичної мембрани і навпаки.

3. Хімічні синапси бувають збуджуючими або гальмівними (залежно від виду медіатора), а електричні у величезній біль­шості — тільки збуджуючими.

4. Хімічні синапси значно краще, ніж електричні, зберігають сліди попередньої активності. Тому хімічна передача може змінюватися під впливом різних факторів.

5. Хімічні синапси значно чутливіші до змін температури, ніж електричні, що має істотне значення для ЦНС теплокровних тварин.

6. Хімічні синапси досить надійні, оскільки мають високий гарантійний фактор синаптичної передачі (S = 2,0)

Лекція 2

Тема: ЗАГАЛЬНА ФІЗІОЛОГІЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ

План:

1. Основні етапи еволюції нервової системи.

2. Рефлекторна діяльність центральної нервової системи

3. Нервові центри та їхні властивості

4. Гальмування у ЦНС

5. Координація рефлекторної діяльності

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 636 | Нарушение авторских прав