АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Протиблювотні засоби

До цієї групи лікарських засобів належать метоклопрамід (церукал), хлорпропазин, тіетилпірезин, трифтазин, етаперазин, скополамін, “Аерон”, димедрол, дипразин, ондансетрон, гранісетрон та інші.

Призначають протиблювотні засоби залежно від походження блювання.

При кінетозах (морська та повітряна хвороби) причиною блювання є перезбудження вестибулярного апарату, звідки імпульси за участю мозочка (за участю М-холіно- та Н₁-гістамінових рецепторів) надходять до центру блювання. Для профілактики блювання вестибулярного походження призначають таблетки “Аерон” (містять М-холіноблокатори - скополамін і гіосціамін камфорнокислий), скополамін і його трансдермальну форму - скоподерм ТТС, Н₁-анти-гістамінні препарати димедрол і дипразин. Не є винятком, що в механізмі протиблювотної дії М-холіноблокаторів і антигістамінних засобів має значення їх пряма пригнічувальна дія на центр блювання. Побічними ефектами цих засобів є сонливість, сухість у роті, порушення зору.

Метоклопрамід (церукал, реглан) є одним із найбільш часто використовуваних протиблювотних засобів. Механізм його дії полягає у блокуванні D₂-рецепторів тригер-зони. У великих дозах препарат також блокує 5-НТ₃-серотонінові рецептори. Призначають метоклопрамід при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, метеоризмі, дискінезіях шлункового тракту, онкологічних захворюваннях шлунково-кишкового тракту, променевій хворобі, уремії, при затримці евакуації вмісту шлунка і рефлюкс-езофагіті. Приймають препарат всередину після їжі, у тяжких випадках вводять парентерально (внутрішьом`язово, внутрішньовенно). Ефект розвивається швидко, триває 6-8 годин. Як побічні ефекти можуть спостерігатися сонливість, шум у вухах, сухість у роті та екстрапірамідні розлади, арактерні для паркінсонізму.

Із нейролептиків фенотіазинового ряду як протиблювотні засоби використовують тіетилперазин, хлорпропазин, трифтазин, етаперазин. Механізм дії препаратів пов`язаний із блокуванням дофамінових рецепторів тригер-зони. Крім протиблювотної дії, препаратам властиві виражені психоседативний і антипсихотичний ефекти. Нейролептики ефективні при блюванні центрального походження.

Ондансетрон (зофран) і гранісетрон - протиблювотні препарати, які блокують 5-НТ₃-серотонінові рецептори. Препарати виявляють високу ефективність при блюванні, пов`язаному з хіміотерапією злоякісних пухлин, у післяопераційному періоді, при променевій хворобі, у тому числі при неефективності інших протиблювотних засобів. Препарати вводять 1 раз на добу у вигляді лікувальних клізм, внутрішньовенно і приймають всередину натщесерце за 1 годину до сніданку, запиваючи водою. Ефект розвивається через 20 хвилин і триває до 24 годин. Як побічні ефекти можуть спостерігатися головний біль, запаморочення, запори. Екстрапірамідних порушень не виникає.

Протиблювотні засоби не застосовують у хворих у коматозному стані, при глибокому пригніченні центральної нервової системи, кишковій непрохідності, шлунково-кишкових кровотечах і перфораціях виразки.

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 558 | Нарушение авторских прав