АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Протокол лікування дітей з пієлонефритом

Шифр за МКХ-10:
N 10 Гострий тубулоінтерстиційний нефрит
N 11 Хронічний тубулоінтерстиційний нефрит
N 11.0 Необструктивний хронічний пієлонефрит, пов’язаний з рефлюксом
N 11.1 Хронічний обструктивний пієлонефрит
N 11.8 Інші хронічні тубулоінтерстиційні нефрити
N 11.9 Хронічний тубулоінтерстиційний нефрит неуточнений
N 12 Тубулоінтерстиційний нефрит, не уточнений як гострий і хронічний
N 13 Обструктивна уропатія та рефлюкс-уропатія
N39.0 Інфекція сечовивідних шляхів без уточненої локалізації

Пієлонефрит (ПН) – неспецифічне мікробно-запальне захворювання нирок з переважним вогнищевим інфекційно-запальним ушкодженням тубулоінтерстиційної тканини, пов’язане з інфекцією сечових шляхів, що потрапляє в нирки гематогенним, лімфогенним чи висхідним шляхом.

Інфекція сечових шляхів – поняття інфікованості органів сечової системи без уточнення рівня ураження.

Рефлюкс-нефропатія – стан, в основі розвитку якого лежить поєднання дизембріогенезу сечових шляхів і певних ділянок нервової системи з порушенням структури ниркової тканини. Характеризується розвитком хронічного атрофічного пієлонефриту на фоні міхурово-сечовідного рефлюксу.

Обструктивні уропатії – група урологічних захворювань, які супроводжуються порушенням відтоку сечі та підвищенням внутрішньомисочкового тиску, розширенням чашечково-мисочкового сегмента, розвитком вторинного пієлонефриту з поступовою атрофією ниркової паренхіми.

· зниження осмолярності (< 800 мосмоль/л)
· мікроеритроцитурія
· циліндрурія (часто лейкоцитарна)
· гіперензимурія
· виявлення бактерій, що покриті антитілами (БІТА) >2 в 10 полях зору з сьомої доби захворювання
· зростання рівня β₂-мікроглобуліну
– зміни при проведенні
· УЗД нирок та сечового міхура
· екскреторної урографії (спазм чашечково-мисочкової системи або загрубіння форніксу на початку ПН, розширення і деформація чашок, асиметрія чашечково-мискової системи, збільшення чи зменшення розмірів ниркової тіні, гіпотонія сечовидільної системи)
· мікційної цистографії (при вторинному процесі – міхурово-сечовідний рефлюкс, рефлюксуючий мегауретер, дивертикули сечового міхура і сечоводів тощо)
· реносцинтиграфії (динамічної – уповільнення секреторно-екскреторних процесів, асиметричні криві, обструктивний тип, зменшення ЕНП; статичної – фіксація радіофармпрепарату через 2 години > 3,5-4%)
· термографії (термоасиметрія поперекової зони > 1°С, вогнища гіпертермії)

Стандарти параклінічних досліджень
Лабораторні дослідження
А. Обов’язкові:
– аналіз крові клінічний
– аналіз крові біохімічний з визначенням рівня креатиніну, сечовини
– загальний аналіз сечі
– аналіз сечі за Нечипоренком
– аналіз сечі за Зимницьким
– бактеріологічне дослідження сечі
– для дівчат – мазок з піхви

Протокол

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 427 | Нарушение авторских прав