АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ЗАГАЛЬНІ ЗВЕДЕННЯ ПРО ПРЕДМЕТ. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ НА ЗАНЯТТЯХ І ПРАКТИЧНИХ РОБОТАХ

Вступ

Конспект лекцій розроблений згідно вимог ЗЕТК і використовується при надбанні знань та вмінь, при вивченні предмету «Пластична анатомія».

Практичні та самостійні завдання відображують головну тему викладену у відповідній лекції. Матеріали графічного виконання завдання – туш і перо, прості та кольорові олівці, фломастери, кулькові ручки. Роботи виконуються на окремих аркушах паперу формату А4, АЗ. Вправи за завданнями повинні бути виконані, як єдина експозиція ілюструючи курс вивчення предмета.

Особлива увага приділяється формуванню навичок нарисів з дотриманням пропорцій анатомічної побудови і перспективних змін у відповідності з положенням частин тіла і всієї фігури, її динаміки, пози, руху, жесту і т.п.

В практичних та самостійних роботах оцінюється точність та акуратність при копіюванні роздаткового матеріалу та учбових таблиць.

Модуль 1

Загальні відомості з предмету. Скелет людини

Лекція 1

ЗАГАЛЬНІ ЗВЕДЕННЯ ПРО ПРЕДМЕТ. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ НА ЗАНЯТТЯХ І ПРАКТИЧНИХ РОБОТАХ

Анатомія – це навчання про будівлю людського тіла і, зокрема, про будівлю кісток і м'язів – є необхідною основою всілякого мистецтва, предметом якого служить сама людина. Тільки володіючи цим навчанням, можна свідомо спостерігати різновиду статури, пропорцій, руху людини і навіть різноманітні вираження почуттів; тільки користуючись основами анатомії, ми можемо передати не тільки спокійну нерухому фігуру, але і ледь вловимі очима скороминущі рухи, скороминущі нюанси вираження особи. Без знання анатомії неможливо по складеної перед нами моделі художньо відобразити короткочасні зміни рухів тіла й особи.

Для художника тіло людини є, насамперед, видовищем: його око оглядає усе, що можна знайти на цьому тілі. По цьому він вивчає анатомію не як лікар, а як художник. Він повинний, насамперед, ознайомитися з видимої на поверхні тіла або працюючої безпосередньо під поверхнею системою кісток і м'язів.

Знання анатомії серця, легень, печінки і т. п. – для художника є важливим тільки з погляду загального утворення, але не з погляду мистецтва. Тому в даному керівництві, призначеному для художників, і не описані внутрішні органи. Частина судинної системи, щоправда, видна і на поверхні тіла, але в її будівлі відзначаються настільки різкі індивідуальні розходження, що вивчати них, на нашу думку, випливає спеціально в кожнім окремому випадку.

Кістки і м'язи людського тіла утворять складну систему, у якій самий незначний рух впливає на всю будівлю в цілому, змінюючи картину рухів, рівновагу, гру форм. По цьому треба дотримувати доцільної черговості, звернути увагу на загальні зв'язки і виклад окремих частин. На відміну від фотографічних знімків для вивчення і спостереження істотна зміна здатна бачити тільки людське око.

Вивчаючи пластичну анатомію, в основному ведеться навчання теоретичного і практичні роботи головним чином анатомії дорослої здорової людини. Вивчаючи пластичну анатомію крім теоретичної підготовки, необхідною й архіважливою необхідністю є роботи з натурою. Тільки вивчаючи теорію і закріплюючи знання на практичних роботах, дає вагомий результат досліджуваного предмета.

Древні греки залишили величезну спадщину для вивчення пластики людського тіла, де можна спостерігати ледь уловимі зміни руху міміки особи і рух тіла людини зображених у відомих античних добутках. Приклад: скульптура Геракла, Лаокоона, а так само можна привести в приклад чудового художника-скульптора в епоху відродження Мікеланджело Буонаротті його відому усьому світові скульптуру "Давида" - біблійного Давида, його образ як зовсім завершеного в пластику й у пропорції, композиційно завершений, як би непомітно рухається і розкривається перед глядачем.

Якщо древні греки створювали свої добутки шляхом зіркого спостереження за дрібними подробицями людського тіла, то художники епох відродження – XV століття намагалися шляхом практичного анатомічного вивчення пізнати анатомічну пластику людини, незважаючи на жорстокі заборони католицької церкви.

Вже в 19 столітті з'явилися перші підручники по художній анатомії:

1. Рише 1890р.

2. "Пластична анатомія" Мольєра 1924р.

3. Кольмана 1928р,

4. Анатомічний атлас Тольдта-Гохштетера 1948г и т.д.
Сьогодні можна рекомендувати навчальні посібники:

1. Угорського автора Ене Барчая. Угорщина.

2. Німецького автора Ґотфрид Баммес. У 3-х томах.

3. Михайло Цезаревич Рабинович. "Пластична анатомія і зображення
людини на її основі і т.д.

Пластика (від грецького "ліплення") - форма предметів і явищ матеріального світу, тілесність їхнього вигляду, що людина сприймає " зором, що сприймає,", немов обмацуючи й одночасно виліплюючи поглядом сприйманий предмет. На практиці термін "Пластику" уживається найчастіше як синонім пластичності І містить позитивну емоційну оцінку предмета: означає не просто його зорово-дотикальну тілесність, а досконалість цієї тілесної форми її "складність", красу, гнучкість, точність рухів і т.д. як понять естетики.

Далі можна сказати про пластичну анатомію, що припускає і виражає тілесний вигляд і рух, у яких розкриваються внутрішня суть, неповторна індивідуальність, характер, наміри істоти або предмета. Пластична анатомія зокрема виражає форму частин людського тіла в просторі, у перспективі, виражаючи гармонію форм і взаємини його точного зображення і характер властивої даної індивідуальної приналежності.

Лекція 2

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 587 | Нарушение авторских прав