АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Пальпація підщелепних вузлів

10 Пальпацію проводять обома руками, приклавши долонні поверхні пальців або цілі долоні на симетричні ділянки лівої і правої половин грудної клітки. При такому положенні рук можна простежити і дихальну екскурсію, і відставання однієї половини грудної клітки в акті диханні. Пальпація дає можливість визна-чити і точно локалізувати болючі місця (ураження міжреберних м'язів, нервів ребер; останні при повному переломі дають характерний хруст). У деяких ви-падках при пальпації відчувають грубі хрипи і шум тертя плеври. При нагрома-дженні в плевральній порожнині великої кількості рідини або газу при пальпації визначається напруження м'яких тканин міжреберних проміжків.

11 Пальпація – це метод, який ґрунтується на використанні дотикових відчуттів пальців чи кистей однієї або обох рук, доповнює дані огляду і дозволяє визначити:

• вологість шкіри та її тургор

• товщину підшкірної жирової клітковини

• локальні набряки

• болісність і температуру шкіри

• стан периферійних лімфатичних вузлів.

За допомогою пальпації вивчають також:

• голосове тремтіння

• серцевий поштовх

• стан органів черевної порожнини

• наявність різних новоутворень тощо.

Положення хворого при цьому залежить від того, у якій ділянці проводять пальпацію. Дослідник звернутий обличчям до пацієнта, що дозволяє контролювати реакцію хворого на обмацування. Руки дослідника повинні бути теплими, пальпацію проводять кінчиками пальців з коротко підрізаними нігтями, без натискування, послідовно, легко дотикаючись до поверхні всіх частин тіла.

12Основні правила аускультації легень (за А.В. Єпішін):

Грудна клітка повинна бути достатньо оголена, оскільки шарудіння одягу і білизни заважають диференціації звуків.

Тертя волосся під стетофонендоскопом може викликати побічні звуки, тому місця з волосяним покривом повинні бути попередньо змочені водою чи жиром, що важливо для початківців в освоєнні цього методу.

В приміщенні, де проводиться вислуховування, повинна бути максимально можлива тиша і оптимальна температура, оскільки фібрилярні скорочення м’язів, зумовлені холодом, можуть симулювати патологічні звуки.

Стетофонендоскоп повинен прилягати до тіла обстежуваного щільно, всім краєм слухавки, але безболісно.

Пальці, що притримують слухавку, повинні бути чітко зафіксовані, щоб не утворювалось шарудіння.

Положення лікаря і хворого регламентуються (як і при перкусії) в першу чергу станом останнього, а також тими умовами, в яких проводиться аускультація.

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 564 | Нарушение авторских прав