АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

МЕТОДИКА ОБСТЕЖЕННЯ ПЕРИФЕРИЧНИХ ЛІМФАТИЧНИХ ВУЗЛІВ

Обстеження периферичних лімфатичних вузлів виконується у симетричних ділянках у певній послідовності: підборідні, підщелепні, привушні, потиличні, задньошийні, передньошийні, надключичні, пахвові, ліктьові, пахвинні, підколінні.

Пальці або кисть долонною поверхнею кладуть на шкіру ділянки, що обстежується і поздовжніми рухами з незначним тиском пальпують лімфатичні вузли. Визначають щільність, розміри, форму, консистенцію, рухомість лімфатичних вузлів, наявність болючості, зрощення між собою та оточуючими тканинами. Візуально констатують наявність змін шкіри над вузлами: гіперемію, виразки, нориці.

При пальпації підборідних та підщелепних лімфатичних вузлів пацієнта просять дещо нахилити голову вперед і фіксують її лівою рукою. Злегка зігнуті пальці правої руки пальпують вказану ділянку, намагаючись вивести лімфовузли на край нижньої щелепи. Потім позаду вушних раковин пальпують привушні лімфовузли, пересуваючи руки дозаду – потиличні. Задньошийні лімфатичні вузли пальпують у просторах, розташованих між задніми краями кивального м’яза та зовнішніми краями довгих м’язів шиї. Передньошийні – вздовж внутрішніх країв кивальних м’язів. При цьому пальці розташовують перпендикулярно до шиї.

Надключичні лімфовузли пальпуються у відповідній ділянці.

Підключичні лімфовузли про пальпувати неможливо, оскільки вони розташовані під великим і малим грудними м’язами.

Пахвові (аксилярні) лімфовузли пальпують таким чином: просять хворого підвести руки горизонтально в бік, оглядають аксилярну ділянку, потім лікар кладе долоню на бокові поверхні грудної стінки, а пальці проводить до дна пахвових заглиблень. Потім хворий повільно опускає руки, а лікар ковзними рухами досліджує зазначену ділянку.

Невеликі, до 0,5-0,8 см в діаметрі, лімфовузли можуть пальпуватись у підщелепних, пахвових і пахвинних ділянках. Як правило, вони еластичні, рухомі, безболісні.

Більш значне збільшення лімфовузлів, а також їх визначення в інших ділянках, у більшості випадків є патологічною ознакою.

VІ. Завдання для перевірки кінцевого рівня знань.

Ситуаційні завдання для перевірки кінцевого рівня знань

1. В приймальне відділення лікарні доставлений хворий з різаною раною лівого передпліччя. При огляді звертає на себе увагу сплющена зверху, квадратної форми голова, з виступаючими лобними горбами.

Про що свідчить така форма голови?

1. Така форма голови свідчить про перенесений рахіт.

2. До хірурга поліклініки звернувся юнак 17 років, якого 1 годину тому побили невідомі. При огляді рот хворого широко відкритий, пацієнт не може стулити щелепи, нижня щелепа висунута вперед, ковтання і мова утруднені, жування неможливе, спостерігається слинотеча.

Сформулюйте діагноз. В чому полягає лікування?

2. Діагноз: передній вивих нижньої щелепи.

Перш за все необхідно усунути надзвичайну силу напруги м’язів жувальної мускулатури. Для цього в порожнину щелепно-вискового суглоба достатньо ввести 3-5 мл 2% розчину лідокаїну. Хірург захищені великі пальці встановлює на задніх корінних зубах, а рештою пальців захоплює нижню щелепу зовні. Тиском на задні корінні зуби нижню щелепу спочатку відтягують донизу з одночасним підняттям підборіддя, а потім зміщують дозаду.

3. Жінка 63 років 4 доби тому відчула різкий біль в правій здухвинній ділянці. З того часу приймала знеболюючі засоби. Стан погіршав. При огляді дільничний лікар звернув увагу на характерні для запалення очеревини (перитоніту) ознаки: обличчя хворої бліде з синюшним відтінком, різко загостреними рисами, глибоко запалими страждальними очима, з великими краплями холодного поту на лобі.

Яку назву носить це характерне обличчя?

3. При тяжких захворюваннях органів черевної порожнини спостерігається описане ще Гіппократом типове обличчя, яке має назву facies Hyppocratica.

4. Під час полювання мисливець спрямував заряд дробу в зарості і влучив в іншого мисливця, в міжлопаткову ділянку. Потерпілому провели туалет рани, наклали асептичну пов’язку і відправили додому. Через 1 добу поранений відчув сильне стискання рота, зумовлене тонічними судомами жувальних м’язів.

Як називається наведений симптом? Яке захворювання він супроводжує і чи можна було його попередити?

4. Наведений симптом називається тризм. У хворого розвинувся правець, який потрібно було в умовах стаціонару попередити шляхом проведення специфічної профілактики залежно від часу останньої ревакцинації.

5. В лікарню доставлений хлопчик 6 років, якого 15 хвилин тому збив автомобіль. При огляді у нього спостерігається нерівність зіниць.

Як називається наведений симптом? Про що свідчить розширення однієї з зіниць?

5. Нерівність зіниць – анізокорія – має діагностичне значення. Зіниця буває розширеною на тому боці, де виник субарахноїдальний або субдуральний крововилив при гострій травмі черепа.

6. Молодий чоловік з подругою під час поїздки на моторолері не справився з керуванням і в’їхав у бетонний паркан. Лікар швидкої допомоги на місці пригоди видимих ознак життя не виявив в жодного з потерпілих. Тоді лікар звернув увагу на стан зіниць, які у чоловіка були розширені, а у жінки – звужені.

Чому лікар звернув увагу на стан зіниць і про що свідчить їх розширення?

6. Коли зникають видимі ознаки життя (Ps, дихання, серцебиття) потрібно звернути увагу на стан зіниць, які при біологічній смерті розширюються. Якщо зіниці залишаються звуженими, необхідно проводити реанімаційні заходи.

7. Хірург оглянув пацієнта, направленого для планового оперативного лікування з приводу пахової грижі і звернув увагу на випинання очей у хворого.

Як називається цей симптом? Який патологічний стан він супроводжує?

7. Випинання очей (exophtalmus) – симптом, характерний для гіперфункції щитовидної залози.

8. Опишіть зміни в щитовидній залозі при ІІ ступені її збільшення.

8. Залоза помітна на око при ковтанні, легко пальпується, контури шиї змінені незначно.

9. У пацієнтки 38 років в верхньозовнішньому квадранті правої молочної залози хірург помітив втягнення шкіри у вигляді «лимонної кірки», там же пальпується пухлиноподібне новоутворення до 2,5 см в діаметрі, щільне, бугристе, спаяне з навколишніми тканинами. Пахвові лімфатичні вузли збільшені до 1,5 см.

Про яке захворювання можна говорити при виявленні таких патологічних змін? Яке дослідження слід провести для верифікації діагнозу?

9. У хворої є ознаки раку молочної залози. Вирішальним для діагнозу і тактики лікування є морфологічна верифікація діагнозу. З цією метою проводять пункційну біопсію для цитологічного дослідження або секторальну резекцію молочної залози з терміновим гістологічним дослідженням видаленої в момент операції пухлини.

10. У жінки, що годує груддю 4-місячну дитину, на межі верхніх квадрантів правої молочної залози хірург помітив гіперемію шкіри без чітких меж, при пальпації – інфільтрат до 3 см в діаметрі, локальне підвищення температури, біль, в центрі ділянка розм’якшення.

Про яке захворювання іде мова? Чи є в наведеній ситуації покази до оперативного втручання?

10. У хворої гострий гнійний мастит. Про наявність гнійного розплавлення тканин свідчить розм’якшення інфільтрату, тому хворій за ургентними показами показане оперативне втручання – розкриття та дренування абсцесу.

11. У хворого Г., 68 років, оперованого з приводу кам’яного холециститу, в ранньому післяопераційному періоді розвинулась застійна пневмонія.

Як провести визначення голосового тремтіння у даного хворого? Які зміни при цьому будуть спостерігатись?

11. Хворий низьким голосом повторює слова «тридцять три». Визначення проводять за допомогою щільно прикладених долонь симетрично до обох боків грудної клітки. При інфільтративних процесах легеневої тканини (пневмонія) має місце підсилення голосового тремтіння.

12. Монтажник при виконанні висотних робіт зірвався з висоти ІІІ поверху. Госпіталізований у відділення грудної хірургії з діагнозом: закритий перелом IV ребра справа, правобічний гемоторакс.

Які зміни голосового тремтіння будуть спостерігатись в проекції скупчення крові?

12. При наявності рідини в порожнині плеври буде спостерігатись послаблення або відсутність голосового тремтіння.

13. Хлопчик 8 років впав з дерева і потрапив у приймальне відділення лікарні з підозрою на перелом ребер. Продемонструйте спеціальні діагностичні прийоми, що використовують при переломі ребер.

13. Використовують тиснення по всій довжині ребра і стиснення грудної клітки.

Тиснення по всій довжині ребра проводять другим, третім і четвертим пальцями: лікар натискає на протязі ребра дещо подалі від місця травми. При наявності перелому відзначається болючість.

Стиснення грудної клітки проводять у передньо-задньому напрямку між грудиною і хребтом: стискають грудну клітку долонями до появи больових відчуттів.

14. Опишіть методику виконання пункції плевральної порожнини за наявністю в останній рідини.

14. Прокол роблять в положенні хворого сидячи дещо нижче верхнього края абсолютної тупості. Найкраще місце пункції – по задній пахвовій лінії в VII міжребір’ї. Пункцію слід проводити під місцевим знеболенням. Прокол виконують після розрізу шкіри, по верхньому краю нижче розташованого ребра, щоб не пошкодити судинно-нервового пучка.

15. Опишіть методику виконання пункції плевральної порожнини за наявністю в останній повітря.

15. Прокол роблять в положенні хворого лежачи по середньо-ключичній лінії в II міжребір’ї. Пункцію слід проводити під місцевим знеболенням. Прокол виконують після розрізу шкіри, по верхньому краю нижче розташованого ребра, щоб не пошкодити судинно-нервового пучка.

Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 422 | Нарушение авторских прав