АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Субъективное и объективное обследование пациентов при патологии органов кровообращения

У розвитку хвороби розрізняють чотири періоди (стадії): латентний, про-дромальний, період розпалу хвороби і кінець, або період закінчення хвороби. Така періодизація склалася в минулому на підставі клінічного аналізу гос­трих інфекційних хвороб (черевного тифу, скарлатини тощо). Інші хвороби (серцево-судинні, ендокринні, пухлини) перебігають за іншими закономірнос­тями, і тому наведену періодизацію не можна застосовувати до них. А.Д. Адо виділяє три стадії розвитку хвороби: початок, власне хворобу, кінець.

Латентний період - триває від моменту впливу причини до появи пер­ших клінічних ознак хвороби. Цей період може бути коротким, як при дії бойових отруйних речовин, і дуже довгим, як при проказі (кілька років). У цей період відбувається мобілізація захисних сил організму, спрямованих на компенсацію можливих порушень, на знищення хвороботворних агентів або

на видалення їх з організму. Латентний період слід враховувати під час про­ведення різних профілактичних заходів (ізоляції в разі інфекції), а також при лікуванні, яке нерідко буває ефективним тільки в цей період (сказ).

Продромальний період - відрізок часу від перших ознак жвороби до по­вного її прояву. Іноді цей період перебігає яскраво (крупозна пневмонія, дизентерія), в інших випадках характеризується слабким, але чітким про­явом хвороби. При гірській хворобі, наприклад, безпричинна веселість (ейфо­рія), при захворюванні на кір - плями Бєльського - Філатова - Копліка та ін. Все це є важливим для диференціальної діагностики. Водночас виділен­ня продромального періоду при багатьох хронічних захворюваннях часто утруднене.

Період виражених проявів або розпалу хвороби характеризується по­вним розвитком клінічної картини: судоми при недостатності прищитоподіб-них залоз, лейкопенія при променевій хворобі, типова тріада (гіперглікемія, глюкозурія, поліурія) у хворих на цукровий діабет. Тривалість періоду роз­палу деяких хвороб (крупозної пневмонії, кору) порівняно легко визначи­ти. При хронічних хворобах з їх повільним перебігом зміну періодів майже неможливо виявити. Якщо це такі хвороби, як туберкульоз, сифіліс, то без-симптомний перебіг процесу чергується із загостреннями, причому нові спалахи іноді помітно відрізняються від первинного прояву хвороби.

Кінець хвороби може бути такий: видужання (повне й неповне), реци­див, перехід у хронічну форму, смерть.

Видужання - це процес, який веде до ліквідації порушень, спричинених хворобою, до адаптування організму у певному середовищі, для людини -відновлення її працездатності.

Видужання може бути повним і неповним. Повне видужання - це стан, при якому зникають усі наслідки хвороби і організм повністю відновлює свої пристосувальні можливості. Видужання не завжди означає повернення до початкового стану. При неповному видужанні виражені наслідки хво­роби. Вони залишаються надовго і навіть назавжди (зрощення листків плев­ри, звуження мітрального отвору). Різниця між повним і неповним виду­жанням відносна. Видужання може бути практично повним, незважаючи на стійкий анатомічний дефект (наприклад, відсутність однієї нирки, якщо друга повністю компенсує її функцію). Не слід думати, що видужання по­чинається після того, як минули попередні стадії хвороби. Процеси виду­жання починаються з моменту виникнення хвороби. Уявлення про механізм видужання випливає з того загального положення, що хвороба - це єдність двох протилежних явищ: власне патологічного і захисно-компенсаторного. Видужання настає тоді, коли комплекс пристосувальних реакцій виявляєть­ся достатньо сильним, щоб компенсувати можливі порушення.

Рецидив - це повторне виникнення проявів хвороби після удаваного або повного її припинення, наприклад, відновлення болю при виразковій хворобі після більш або менш тривалого інтервалу. Говорять про рецидив запалення легень, коліту та ін.

^ерехід у хронічну форму означає, що хвороба перебігає повільно з:;іми періодами ремісії (поліпшення стану хворого на місяці і навіть роси). Такий перебіг хвороби визначається вірулентністю збудника і здебіль­шого реактивністю організму. Так, у старості багато хвороб набувають хронічного характеру (хронічний бронхіт, хронічний коліт).

Захворювання може закінчуватися смертю при невиліковних захворю­ваннях або при несвоєчасному наданні невідкладної допомоги. Припинен­ня життя відбувається поступово, навіть при, здавалося б, миттєвій смерті. Смерть є процесом, і в цьому процесі можна виділити кілька стадій (термі­нальних станів): преагонію, агонію, клінічну і біологічну смерть.

ЕТІОЛОГІЯ - це вчення про причини і умови виникнення хвороби. Пер­ше питання, яке виникає при зіткненні медичного працівника з хворобою, стосується її причини. Знайти причину хвороби - означало б знайти шлях до лікування і профілактики. Однак, ця проблема є дуже нелегкою. У різний час вона вирішувалась в медицині по-різному,тобто визначалась загаль­ним рівнем розвитку науки, а також світоглядом медиків.

В науці існує поняття монокаузалізму - це такий напрям в етіології, згідно з яким будь-яка хвороба має одну-єдину причину і зіткнення організму з нею призводить до хвороби.

Монокаузалізм не зміг визначити правильного шляху вирішення про­блеми. Він не враховував взаємодії хвороботворного фактора і організму, мінливість першого і величезні захисні можливості другого. Не враховува­лось і те, що причина хвороби діє не одна. Разом з нею організм відчуває вплив багатьох інших факторів, які можуть сприяти або запобігати дії при­чини. Монокаузалізм, як етап у вченні про причини хвороб, був законо­мірним і необхідним, оскільки відображав більш прогресивні погляди на причини хвороб.

На початку XX ст. набула поширення інша доктрина, відома під на­звою кондиціоналізму.

Кондиціоналізм є напрямом у патології, основні положення якого поля­гають не в пошуках причин хвороби, а в розгляді всієї сукупності умов, за яких ця хвороба виявилась. Усі умови принципово рівнозначні.

Причини виникнення захворювання можуть бути зовнішніми і внутрішніми.

Зовнішні причини:

- фізичні (переохолодження, перегрівання, зміна атмосферного тиску);

- хімічні (місцевий вплив кислот, лугів, промислові отрути);

- механічні (струс мозку, поранення, перелом);

- біологічні причини (мікроби, віруси, найпростіші);

- психогенні фактори (ятрогенні захворювання);

- соціальні причини.
Внутрішні причини:

- спадковість.

Більшість захворювань виникають внаслідок дії сукупності причин. Якщо причини достовірно невідомі, то використовують поняття "фактори

Субъективное и объективное обследование пациентов при патологии органов кровообращения.

1. Наименование лечебного учреждения___________________________

2. Фамилия, имя, отчество _______________________________________

3. Пол _______________ 4. Возраст ______________________________

5. Постоянное место жительства: город, село (подчеркнуть)

_____________________________________________________________

(вписать адрес, указав для приезжих – область, район, нас. пункт, адрес родственников и № телефона)

_____________________________________________________________

6. Место работы, профессия или должность ________________________

______________________________________________________________

(для учащихся место учебы; для детей название детского учреждения, школы; для инвалидов – род и группа

________________________________________________________________________

инвалидности, и о.в., да, нет (подчеркнуть)

7. Кем направлен больной _______________________________________

______________________________________________________________

8. Направлен в стационар по экстренным показаниям: да, нет, через ___ часов после заболевания, получения травмы; госпитализирован в плановом порядке (подчеркнуть)

1. Врачебный диагноз __________________________________________

Субъективное обследование:

Причина обращения:

Мнение больного о своем состоянии ______________________________

______________________________________________________________

Ожидаемый результат __________________________________________

______________________________________________________________

Источник информации (подчеркнуть)

Пациент, семья, медицинские документы, медперсонал, другие источники ____________________________________________________

Основными жалобами при заболеваниях органов кровообращения являются:

· Одышка(экспираторная, инспираторная, смешанная)

· Сердцебиение

· Перебои в работе сердца (чувство замирания, остановки сердца)

· Боли в области сердца (сжимающие, колющие, давящие, ноющие, чувство тяжести и сжатия за грудиной)

· Кашель(сухой или влажный, громкий лающий, тихий короткий, сиплый, беззвучный) Характер мокроты: гнойная, геморрагическая, серозная, пенистая

· Кровохарканье (количество крови (5-10 мл – кровотечение), прожилки в мокроте, равномерное окрашивание, чистая кровь, сгустки крови; цвет крови: алая, темная, ржавая, слабо-розовая, условия появления и частота)

· Отеки (пастозность, умеренные, значительные)

Второстепенными жалобами являются нарушение аппетита, тошнота, рвота, метеоризм, нарушения стула (связаны с нарушением кровообращения в брюшной полости), нарушения функции почек, снижение диуреза, изменения со стороны ЦНС (слабость, головная боль, головокружение, нарушения памяти, расстройство сна), шум в ушах или голове, похолодание конечностей, онемение, повышение температуры (при воспалительных заболеваниях сердца).

Объективное обследование пациента

Осмотр:

· цианоз

· отеки

· видимые пульсации сосудов в области сердца

· сердечный горб

Пальпация:

· верхушечный толчок

· сердечный толчок

· пульс

Перкуссия:

· изменение границ сердца

· изменения конфигурации сердца

· изменения сосудистого пучка

Аускультация:

· изменения тонов сердца

· оценка ритма сердца

· выявление сердечных шумов (тихие и громкие, короткие и продолжительные, убывающие и нарастающие).

Сестринский диагноз:

Дата добавления: 2014-06-28 | Просмотры: 825 | Нарушение авторских прав