АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Травматичні пошкодження

Прочитайте:
  1. Ознаками зажиттєвості можуть бути загальні реакції організму на травму і місцеві прояви в межах самого пошкодження.
  2. Пошкодження окремих частин тіла
  3. При обстеженні у хворого встановлено порушення черевних рефлексів. Де локалізується вогнище пошкодження спинного мозку?
  4. Робота 1. Визначення МПС методом пошкодження.
  5. УЧБОВИЙ ЕЛЕМЕНТ 6: Сечокам’яна хвороба. Синдром набряклої мошонки. Травматичні ушкодження сечовивідної системи (6 год.).
  6. Форми пошкодження головного мозку при черепно-мозковій травмі.

ЛЕКЦІЯ 3 – 4

Закриті пошкодження- це пошкодження тканин і органів без порушення цілісності шкіри. До таких відносять забої м¢яких тканин , розтягнення та розриви зв¢язок, вивихи, травматичний токсикоз тощо.

Забої- закриті пошкодження тканин та органів що виникають при падінні чи ударі тупим предметом

. Ознаки: біль, набряк,крововилив у м¢які тканини, порушення функції. У ділянці крововиливу з¢являється синюшність, яка надалі змінює свій колір

. Допомога:стискуюча пов¢язка, холод на місце забою,знеболюючі, з 3-4 дня можна застосовувати тепло(компреси, грілка), масаж, ЛФК.

Розтягнення та розрив зв¢язоквиникає при рухах в суглобі,що перевищують анатомічні та фізіологічні можливості.

Ознаки: біль в ділянці зв¢язок та суглоба,набряк та крововилив, порушення функції кінцівки.

Допомога: холод на ділянку суглоба,накладання стискуючої пов¢язки, знеболювання.

Вивихи- зміщення суглобових поверхонь кісток.

Ознаки: біль у суглобі, зміна конфігурації суглоба, вимушене положення кінцівки.

Допомога: холод на суглоб, іммобілізація кінцівки у вимушеному положенні, знеболювання. Самостійно вивих не вправляти.

Травматичний токсикоз– тяжкий стан, що виникає внаслідок тривалого м¢яких тканин важким предметом. Чим триваліше і сильніше стискування тканин,тим тяжче перебігає токсикоз і вища смертність (до 75%). Для виникнення травматичного токсикозу мають значення три фактора: біль,токсикоз(від всмоктування у кров продуктів розпаду роздавлених тканин), плазмовтрата.

Травматичний токсикоз має три періоди:

1.Ранній. Виникає через 5-6 годин після звільнення від здавлювання. Підвищується температура тіла,падає АТ ,на шкірі звільненої частини тіла з¢являються пухирі із кров¢янистою рідиною,пульс на пошкодженій кінцівці відсутній. Тривалість періоду 1-2 дні.

2.Проміжний. Характеризується недостатністю нирок (анурія- відсутність сечі). Тривалість періоду – тиждень.

3.Пізній.Це відновний період. Характеризується зменшенням набряку кінцівки, затиханням болю,відновленням функції нирок.

Допомога: накласти джгут вище місця пошкодження ( для попередження всмоктування токсинів у кров),туге бинтування кінцівки ( для зменшення набряку), іммобілізація кінцівки,знеболювання, обкладання кінцівки холодом, велика кількість питва.

Переломи– це порушення цілісності кістки внаслідок механічного впливу або захворювання.

Ознаки:біль, набряк, крововилив, порушення функції, деформація кінцівки, її вкорочення,патологічна рухливість,крепітація уламків, рентгенологічні дані.

Допомога: при відкритих переломах – зупинка кровотечі, накладання асептичної пов¢язки. Знеболювання, транспортна іммобілізація - (знерухомлення). Іммобілізація здійснюється за допомогою стандартних або імпровізованих шин.

Правила накладання шин:

ü Іммобілізація двох суміжних суглобів, а при переломах плечової та стегнової кісток – трьох;

ü Довжину шини підбирають та моделюють по здоровій кінцівці;

ü Накладають шину на одяг та взуття;

ü Пальці залишають вільними від пов¢язки для контролю за кровообігом

При відсутності шин застосовують аутоіммобілізацію (кінцівку до кінцівки або до тулуба ).

 

Відкриті пошкодження ( рани) – це механічне пошкодження тканин, при якому порушується цілісність шкіри або слизової оболонки. В залежності від характеру предмета, яким нанесена рана,рани поділяються на: колоті, різані,рублені, розірвані, розчавленні, укушені тощо.

пошкодженої частини тіла.

Перша допомога: зупинка кровотечі,накладання стерильної пов¢язки, іммобілізаціяпри значних пошкодженнях, знеболювання.

Кровотеча – це виходження крові із кров¢яного русла. Воно може бути зовнішнім і внутрішнім. При зовнішній кровотечі кров виходить назовні, наявна рана. При внутрішній кровотечі кров не виходить назовні, а накопичується в порожнинах тіла. За кількістю втраченої крові розрізняють кровотечі легкі ( до 500 мл), середньої тяжкості ( до 1000 мл ), великі ( до 1500 мл), масивні ( понад 1500 мл ). В залежності від виду пошкодженої судини кровотечі поділяються на:



ü Артеріальні – супроводжуються витіканням крові яскраво - червоного кольору під тиском,пульсує;

ü Венозні – кров темно-червоного кольору, витікає безперервним струменем;

ü Капілярні – кровоточить уся ранова поверхня, кров збирається у краплю і стікає.

ü Паренхіматозні – кровотечі із внутрішніх паренхіматозних органів (легені, нирки, печінка, селезінка,підшлункова залоза ). Судини цих органів не звужуються, оскільки вони зростаються із тканиною органа,тому ці кровотечі дуже важко зупиняються і є небезпечними для життя.

Загальні ознаки кровотечі:

Загальні ознаки кровотечі:

Загальна слабкість, шкіра бліда, частий пульс , зниження АТ, спрага, запаморочення, часте поверхневе дихання, потемніння в очах, втрата свідомості.

Перша допомога: це зупинка кровотечі. Розрізняють способи тимчасової та остаточної зупинки кровотечі

Способи тимчасової зупинки кровотечі.

ü Надання підвищеного положення пораненій частині тіла;

ü Стискаюча пов¢язка( з валиком уздовж тіла);

ü Максимальне згинання кінцівки у суглобі і фіксація кінцівки в цьому положенні. Для плечового суглобу – відведення кінцівки за спину.

ü Пальцьове притискування артерії у певних місцях.

ü Накладання стандартного або імпровізованого джгута.

Правила накладання джгута:

ü Кінцівку підняти вгору (для відтоку крові від кінцівки );

ü При артеріальній кровотечі джгут накладається вище рани, при венозній – нижче рани;

ü Джгут накладається на ту ділянку кінцівки , де знаходиться одна кістка ( плече, стегно );

ü Перші тури джгута накладають з максимальним його розтягуванням, а послідуючі – без розтягування. Слідкувати щоб не було защемлення шкіри між турами джгута ;

ü Під останній тур джгута кладуть записку із зазначенням точного часу його накладання : влітку джгут накладають на 2 години,влітку – на 1 годину. Дітям цей час зменшують на половину, а дітям до трьох років джгут взагалі не накладають ,а застосовують інші способи зупинки кровотечі.

При правильному накладанні джгута кінцівка стає блідою, пульс на периферичних артеріях відсутній.

 


Дата добавления: 2015-05-19 | Просмотры: 1214 | Нарушение авторских прав



1 | 2 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.008 сек.)