АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Пошкодження окремих частин тіла

Пошкодження голови – струс головного мозку - виникає під дією тупого предмету або при падінні і забитті голови.

Ознаки: біль,запаморочення, короткочасна втрата свідомості, нудота, блювання,поверхневе дихання,розширення зіниць, шум у вухах, амнезія.

Допомога: холод на голову, потерпілого покласти на спину,голову повернути убік (для попередження асфіксії блювотними масами), іммобілізація голови ватяно – марлевим кільцем, або валиком із одягу.

Пошкодження хребта поділяються на відкриті і закриті, неускладнені(без пошкодження спинного мозку) і ускладненні (із пошкодженням спинного мозку).

Ознаки: різкий біль в ділянці пошкодження,деформація хребта і порушення функції (рухливості). При ускладнених переломах-ознаки пошкодження спинного мозку (парези, паралічі кінцівок, порушення чутливості).

Допомога: при відкритих пошкодженнях - накласти асептичну пов¢язку, холод, дати знеболююче. Транспортують потерпілого на твердих ношах. Якщо ноші м¢які, то потерпілого покласти на живіт, під підборіддя підкласти валик(для розгинання хребта).

Пошкодження таза поділяються на закриті та відкриті.

Закриті пошкодження: забої (біль,набряк,крововилив, порушення функції); закриті переломи кісток таза (із зміщенням уламків і без зміщення). Ознаки перелому кісток тазу: біль в ділянці перелому, симптом «прилиплої п’ятки», дані рентгенографії.

Допомога: знеболювання, іммобілізація (стягування тазу простирадлом, бинтом, рушником). Транспортувати потерпілого на твердих ношах (на щиті) у положенні на спині у позі «жаби» - (ноги зігнуті у колінних та кульшових суглобах і розведені у бік,під коліна кладуть валик).

Пошкодження грудної клітки – закриті (забої, переломи ребер, ключиці, лопаток) та відкриті.

Ознаки перелому ребер: біль в ділянці перелому,набряк, крововилив у м¢які тканини, деформація та крепітація уламків, відставання від дихання пошкодженої половини грудної клітки.

Допомога: туга пов¢язка під час видиху (іммобілізація ребер), знеболююче, транспортувати у напівсидячому положенні.

При відкритих пошкодженнях грудної клітки небезпечним ускладненням є пневмоторакс - це потрапляння повітря у плевральну порожнину. Це може призвести до стискування легені, задухи, гіпоксії, смерті.

Допомога: накладання стерильної окклюзаційної пов¢язки, знеболювання, транспортувати потерпілого у напівсидячому положенні.

Пошкодження живота – закриті та відкриті - (поранення). Відкриті пошкодження поділяються на непроникаючі та проникаючі.

Ознаки: кровотеча,випадіння у рану внутрішніх органів; витікання з рани вмісту внутрішніх органів; ознаки «гострого живота».

Перша допомога: стерильна пов¢язка на рану; неможна вправляти внутрішні органи,що випали (їх накривають стерильною серветкою і підбинтовують); холод на живіт; забороняється їсти, пити, застосовувати тепло, давати знеболююче. Транспортувати потерпілого лежачи із зігнутими у колінних і кульшових суглобах ногами.

Реанімація (оживлення) - це комплекс заходів, які застосовують при клінічній смерті.

Клінічна смерть - це стан, що характеризується зупинкою серця та дихання, відсутністю пульсу та АТ, розширенням зіниць, що не реагують на світло, побліднінням або посинінням шкіри, відсутністю усіх видів рефлексів. Стан клінічної смерті триває 5 -7хв, потім наступає смерть біологічна. Протягом 5-7 хв людину ще можна повернути до життя, а далі відбуваються незворотні зміни у центральній нервовій системі.

До засобів реанімації відносяться: ШВЛ, масаж серця, дефібриляція та введення ліків у серце.

Штучна вентиляція легень (ШВЛ). Розрізняють кілька ручних способів ШВЛ та спосіб «із рота в рот» та «із рота в ніс».Потерпілого слід покласти на спину, під лопатки – валик з одягу,відкрити рот потерпілому і очистити його від сторонніх предметів (рештки їжі, уламки зубів, згустки крові,пісок, водорослі при втопленні тощо).Потім щільно обхопити рот (або ніс) потерпілого своїми губами і вдувати видихуване повітря через малю або хустку 15 – 20 разів за хв.

Масаж серця буває прямий (застосовується лише у медичних закладах) і непрямий. Масаж серця застосований на стискуванні серця між грудниною і хребтом. Потерпілого слід покласти на спину на тверду поверхню. Реаніматор стає ліворуч, руки кладе на нижню частину груднини і натискує на неї товчкоподібними рухами з частотою 60 разів за хвилину, руки не повинні згинатися у суглобах. При одночасному проведенні ШВЛ і масажу серця одним реаніматором слід чергувати 1вдих з 4 – 5 натискуваннями на грудну клітку.

Медикаментозний вплив – це введення безпосередньо у серце лікарських засобів (0.1% розчин адреналіну або норадреналіну).

Дефібриляція – це застосування електричного струму високої напруги,який пропускають через тіло потерпілогоза допомогою дефібрилятора. Ця маніпуляція виконується медичними працівниками у медичних закладах.

Показники ефективностіреанімаційних заходів: звуження зіниць, поява самостійного дихання, пульсу, АТ, свідомості.

Дата добавления: 2015-05-19 | Просмотры: 420 | Нарушение авторских прав