Радість більша за жертви
Виховувати дитину з СД не легко. Потрібно докладати багато часу й зусиль, бути саможертовним, терпеливим та реалістичним. «Щоб Ана мала належний догляд,— розповідає її мама Соледад,— я мушу бути і терпеливою мамою, і медсестрою, і фізіотерапевтом, та ще й виконувати всю хатню роботу».
Незважаючи на всі труднощі, виховання такої дитини може сильно зблизити членів сім’ї. Інші діти в сім’ї стають менш егоїстичними і виявляють хворим більше співчуття та розуміння. «Наше терпіння щедро винагородилось, і з часом ми побачили результати цього,— говорять Антоніо та Марія.— Старша донька Марта завжди допомагала піклуватися Сарою і щиро нею цікавилась. Тепер Марта охоче допомагає дітям з різними вадами».
Роса, старша сестра якої має СД, каже: «Сусана дуже мене любить, і завдяки їй я почуваюсь щасливішою. Вона навчила мене співчутливіше ставитись до людей з обмеженнями». Елена, мама Сусани, додає: «Донька завжди відгукується на доброту і на любов відповідає ще сильнішою любов’ю».
Емілі та Барбара, слова яких наводилися раніше, виявили, що «люди з синдромом Дауна продовжують розвиватися та вчитися все життя і застосовують набутий досвід на практиці». Йоланда дає просту пораду батькам, які мають дитину з СД: «Сильно любіть свою дитину. Дбайте про неї, як мої батьки дбають про мене. І будьте терпеливими».
[Примітки]
У цій статті ми використовуватимемо абревіатуру СД.
Назва цього порушення походить від імені англійського лікаря Джона Ленгдона Дауна, який у 1866 році першим опублікував точний опис синдрому. А 1959 року французький генетик Жером Лежен визначив, що діти з СД народжуються з додатковою хромосомою: замість 46 хромосом у них 47. Пізніше науковці виявили, що ця додаткова хромосома є у 21-й парі хромосом.
[Рамка/Ілюстрації на сторінках 20, 21]
Дата добавления: 2015-05-19 | Просмотры: 581 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
|