АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Морфологічні ознаки

Форма насіння. Шаровидна форма насіння контролюється геном R, зморшкувата — геном r. Є відомості про наявність другого гена Rb. Рецесивні гомозиготи по обох генах мають підвищений вміст цукрів до 14,7% (11,3% — у RRRbRb) та підвищений коефіцієнт поглинання вологості — 3% (2% — у RRRbRb). Відомо, що ген r змінює частину картоплевидного крохмалю на мілкозернистий.

Забарвлення квітки. При відсутності гена A на рослинах гороху відсутня пігментація квітки, боба, стебла, насіння.

При домінантному Am разом з A, Ar, B, Paf розвивається пурпурове забарвлення, при рецесивному am — білувато-рожеве. Лимонно-жовтий відтінок паруса неантоціанової природи P. fulvum обумовлений домінантним геном Cit, а кремовий відтінок ендемічних рас азіатського підвиду — геном Cm.

Суцвіття. Відомі два гена — fn і fna — які впливають на формування багатоквітковості. Хоча зав’язування бобів залежить від умов середовища, обидва гена підвищують число бобів на плодоносі. В сприятливих умовах fn Fna, Fn fna зав’язують два боба, а fn fna — 3-7 бобів, особливо на перших двох-трьох продуктивних вузлах.

Форма насінини. Біохімічні зміни, пов’язані з відхиленням від шаровидної форми насіння, майже не вивчені. Крім r, зморшкуватість насіння викликає rb. Наявність двох генів зморшкуватості насіння в рецесивній дигомозиготі rrrbrb призводить до підвищення вмісту цукрів (14,7%) і підвищенню коефіцієнта поглинання води (3,06%), вмісту ліпідів і зниженню вмісту легуміну в порівнянні з округло-насінним генотипом домінантної дигомозиготі RRRbRb, який має відповідно 11,3% цукру, 2,06 коефіцієнт поглинання води і 2% ліпідів.

Зміни форми насіння обумовлені генами бічного здавлювання в місці доторкання насінин в бобі — com, Ro, а також полімерними генами — pla і qua, котрі зумовлюють кубічну форму. Необхідно враховувати, що здавленість насінини з боків пов’язана з більш високою озерненістю і відбір переважно ідеальних шаровидних форм знижує насіннєву продуктивність.

Генетичний контроль маси насіння відбувається під дією семи генів: Sg-1-7.

Рецесивні алелі всіх генів має форма “мікро” (л-3249 з Грузії), два домінантних гена має сорт Дрібнонасінний-2 (маса насінини 85 мг), три — Харківський-131 (150 мг), чотири — Торсдаг, Уладівський ювілейний, Уладівський-8, Ашкадар (180–200 мг), п’ять — Чишмінський ранній, Чишмінський-242, Агідель, Уладівський-303, Уфа-75, Чишмінський-210 (225–260 мг), шість або сім — Уладівський-7, Короткостебельний-1,

На Приєкульській дослідно-селекційній станції одержана спонтанна мутація зростання рубчика насінини з плодоніжкою, яка запобігає розділенню їх при достиганні. Ген def дає гіпертрофію тканин плодоніжки, завдяки чому насінини відокремлюється від шва боба разом з плодоніжкою, що підвищує стійкість до осипання насіння навіть при порушенні цілісності боба. Прояв ознаки визначається генотипом рослини (насіння, що не осипається, формується тільки на спорофіті def def).Alderman (280–380 мг).

Галуження стебла. Розкидисте Підвищення галуженні у основи стебла дають полімерні гени fr і fru. Генотип FrFrFruFru викликає формування 1-2 стебел, FrFrfrufru підвищує їх число, а frfrfrufru у сприятливих умовах здатний до утворення до 10 гілок на рослині.

Форма стебла. Форми гороху з фасційованим стеблом були описані вже в 1597 році. Перший ген фасціації fa був встановлений в 1917 р. O. White; H. Lamprecht припустив існування другого гена fas, який картований S. Blixt на хромосомі 3; встановлений також ген fa-2.

Сприйнятливість гороху до генів вірулентності nod бактерій Rhizobium leguminosarum, які за допомогою генів азотфіксації nif синтезують в бульбочках азотисті речовини, контролюється генетично. Утворення бульбочок — багатоступінчастий процес, що включає розмноження бактерій в ґрунті, контакт їх з коренями і проникнення в корені з утворенням бульбочок. У гороху встановлені гени сприйнятливості до бактерій: nod-1, nod-2, nod-3. Присутність кожного гена підвищує утворення бульбочок. Існують гени стійкості рослин до різобіального зараження, їх 1.7 Практично повну стійкість до ризобіального зараження має Afghanistan-1 (Sym-1); у європейських сортів є більш слабкий рецесивний ген стійкості — sym-2, а у мутанта Sparcle — ген sym-5

. Форма листка. Листок гороху складається з двох широких прилистків, облягаючи вузол стебла і вісь листка, на якій розміщені супротивно 2-3 пари листочків і 5–7 вусиків. Цікаві мутації акацієвидності — tl і розвитку вусиків — af (leaf), котрі характеризуються антагонізмом дії, а в домінантному стані забезпечують формування листочків і вусиків. Отже, генотип рослин із нормальними листками (листкові пластинки, а на кінці — вусики) — Tl- -, акацієвидні листки мають рослини з генотипами tl tl , а вусаті листки — Tl-afaf. Взаємодія рецесивів tltl afaf дає складну структуру листка, де af перетворює листочки в гіпертрофовані галузисті вусики, а tl вкорочує їх, сплющує їх кінці в мілкі листочки.

Горох не характеризується високою стійкістю: спостерігається сильна варіабельність по цій ознаці, що пов’язана як з віком рослини, так і з зовнішнім середовищем. Встановлені гени Fnw, Fn, які визначають стійкість до рас 1, 2 і 5 Fusarium oxysporum,

три рецесивні гени стійкості до борошнистої роси — er, er-1, er-2,

два до пероноспорозу — rpv-1, rpv-2.

Більш стабільна стійкість до вірусів, яка визначається генами sbm (вірусу мозаїки PSBMV),

lr (вірусу закручування листків PLV),

mo (вірусам жовтої мозаїки BV2 і PV2) і

En (вірусу деформуючої мозаїки гороху).

Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 630 | Нарушение авторских прав