АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ПОНЯТТЯ, ОЦІНКА ТА ВИДИ КОРОТКОСТРОКОВИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ (ПАСИВІВ ПІДПРИЄМСТВА)

План

1. Поняття, оцінка та види короткострокових зобов’язань (пасивів).

2. Облік заборгованості по рахунках постачальників та векселів виданих (векселів до сплати).

3. Облік інших короткострокових зобов’язань.

4. Облік заробітної плати і зобов’язань по заробітній платі.

ПОНЯТТЯ, ОЦІНКА ТА ВИДИ КОРОТКОСТРОКОВИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ (ПАСИВІВ ПІДПРИЄМСТВА)

Зобов’язання – це заборгованість підприємства іншим підприємствам, організаціям та особам, яка виникає внаслідок здійснення фірмою різних угод. Заборгованість передбачає сплату в майбутньому грошима, товарами або іншими послугами.

Заборгованість зветься ще пасивами підприємства. Кредиторська заборгованість - це залучені засоби, які формують частину активів.

Заборгованість поділяється на:

- короткострокову (поточні пасиви);

- довгострокову.

Короткострокові зобов’язання (або кредиторська заборгованість) включають в себе борги, які мають бути погашені на протязі року або одного господарського циклу незалежно від його тривалості.

Менеджери, інвестори, кредитори приділяють велику вагу показникам фінансового стану, зв’язаних з поточними пасивами, а саме:

- показнику поточної платоспроможності;

- чистому (капіталу).

Загальним правилом є те, що зобов’язання реєструється в обліку тільки тоді, коли по ньому виникає заборгованість. Зобов’язання, які підлягають виконанню, але будуть виконанні в майбутньому, не є заборгованість і не відображаються в обліку (наприклад, зобов’язання фірми виплачувати 30 тис. дол. в рік, тому чи іншому працівнику.)

Оцінка зобов’язань. Кредиторська заборгованість (зобов’язання) оцінюються сумою грошей, необхідних для сплати боргу, або вартістю товарів і послуг, які необхідно надати для погашення боргу.

Для більшості зобов’язань сума боргу відома, крім тих випадків, коли вона має бути розрахована (наприклад, зобов’язання по гарантійному обслуговуванню запчастинами).

В залежності від порядку визначення сум заборгованості всі зобов’зання поділяються на:

- фактичні;

- оцінюючі або умовні.

Фактичні зобов’язання включають в себе заборгованість по рахунках постачальників, векселям виданим, дивідендам до сплати, податку з продаж, акцизним зборам, нарахованій заробітній платі, по одержаних авансах, по поточній частині довгострокових зобов’язань.

Характерною рисою фактичних зобов’язань є знання фактичної суми заборгованості. Фактичні зобов’язання виникають на основі договору, контракту або законодавства.

Оцінюючі – це такі зобов’язання, точна сума яких не може бути визначена до настання певної дати.

До них відноситься заборгованість по податку на прибутки, на майно, гарантійні зобов’язання, заборгованість по оплаті відпусток.

Сюди можуть бути віднесені (або виділяються в окрему групу) так звані умовні зобов’язання, наприклад зобов’язання по судовому позову (іск) до нашої фірми і т.і.

Якщо умовні зобов’язання обгрунтовані (доказана їх можливість), а також обгрунтована (оцінена) їх сума, вони повинні відображатись в обліку. (Резерви). Коли ж тільки обгрунтована їх можливість, але сума невідома – про них відзначають в пояснювальній записці до фінансового звіту.

Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 1113 | Нарушение авторских прав