АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Тест 10

Хворий Т., 47 років, госпіталізований зі скаргами на підвищення температури тіла до 39ºС, набряклість та сильний біль у великому пальці стопи. Об’єктивно великий палець стопи набряклий, гарячий на дотик, шкіра над ним яскраво-червоного кольору, блищить. Вищезазначені симптоми з’явились раптово вночі, після вживання алкоголю. Яку саме з перелічених груп препаратів слід застосувати у даному випадку?

А. Цитостатики

В. Антибіотики

С. Глюкокортикостероїди

D. НПЗП

Е. Спазмолітики

Клінічні задачі для самопідготовки (включаючи задачі “Крок 2”)

Задача 1

Хворий, 49 років, скаржиться на значний біль та набряк дрібних суглобів правої стопи, почервоніння шкіри над ними, підвищення температури тіла до 38ºС протягом останніх 3-х днів. За останні 6 років було декілька нападів артриту тривалістю до 7-10 днів. В анамнезі – хронічний тонзиліт. При огляді: плюсне-фалангові суглоби правої стопи збільшені в об’ємі, дефігуровані, рухи в суглобах різко болючі. Інші суглоби без патологічних змін. ШОЕ – 26 мм/год. Який механізм розвитку цього захворювання?

А. Утворення антитіл до нативної ДНК

В. Імунна відповідь на стрептококову інфекцію

С. Гіперпродукція аутоантитіл до колагену

D. Зменшення кількості хондроїтинсульфату

Е. Підвищення біосинтезу сечової кислоти

Задача 2

Чоловік, 62 років, скаржиться на помірний біль у лівій стопі в області плюсне-фалангових суглобів, який посилюється при рухах. Хворіє протягом 12 років, захворювання розпочалося з гострого нападу болю. Два роки тому під шкірою в області суглоба з’явився жовтувато-білий вузлик. При огляді суглоб деформований, синюшний. На рентгенограмі суглоба виявлено звуження суглобової щілини, чітко обмежені дефекти кісткової тканини в епіфізі (“симптом пробійника”). Який слід поставити діагноз?

А. Ревматоїдний артрит

В. Деформуючий остеоартроз

С. Подагра

D. Псоріатичний артрит

Е. Синдром Рейтера

Задача 3

У хворої 55 років при огляді на вушних раковинах визначаються щільні утворення, що виступають над поверхнею шкіри, діаметром до 2 мм. В анамнезі гострі болі у І плюсне-фаланговому суглобі лівої стопи, що супроводжувались гіперемією шкіри над ним. Об’єктивно: температура тіла 36,6ºС, ЧСС - 80 уд./хв., АТ – 150/90 мм рт. ст. У біохімічному аналізі крові: сечова кислота – 0,5 ммоль/л, креатинін – 100 мкмоль/л. Який препарат з перерахованих слід призначити?

А. Азатіоприн

В. Індометацин

С. Гіпотіазид

D. Сульфасалазин

Е. Алопуринол

Задача 4

До терапевта звернувся молодий чоловік, 33 років, який скаржиться на появу гострого болю у ділянці плюсне-фалангового суглобу великого пальця стопи після зловживання напередодні жирною м’ясною їжею; шкіра над ураженим суглобом гіперемована. Температура тіла – 37,6ºС. Запідозрено подагру та призначено комплекс обстежень. Вкажіть, який із перелічених методів є найменш інформативним щодо підтвердження даного діагнозу?

А. Рентгенографія уражених суглобів

В. Визначення сечової кислоти у крові

С. Визначення титру АСЛ-О

D. Біохімічний аналіз крові (СРБ, серомукоїд)

Е. Мікроскопія синовіальної рідини

Задача 5

Хворий Р., 36 років, страждає на подагру. Після прийнятого напередодні алкоголю та жирної їжі вночі виник напад гострого артриту І плюсне-фалангового суглобу правої стопи. Суглоб синюшний, різко болючий, набряклий. Загальний аналіз крові: лейкоцити – 17×10⁹/л, ШОЕ – 42 мм/год. Виберіть найбільш ефективний варіант стартової терапії.

А. Диклофенак

В. Етамід

С. Алопуринол

D. Азатіоприн

Е. Преднізолон

Задача 6

Хворий М., 44 років, звернувся на прийом до терапевта у зв’язку із виникненням гострого болю у І плюсне-фаланговому суглобі лівої стопи та появою на вушних раковинах щільних утворень, які виступають над поверхнею шкіри, діаметром до 2 мм. Рівень сечової кислоти – 0,7 ммоль/л. Вкажіть які саме з нижченаведених змін навколосуглобових тканин мають місце у даного хворого?

А. Підшкірні вузли

В. Вузлувата еритема

С. Вузлики Гебердена

D. Кальцинати в м’яких тканинах

Е. Тофуси

Задача 7

Чоловік, 53 років, який перебуває на диспансерному обліку у терапевта, після чергового зловживання алкоголем, відмітив нестерпний біль у ділянці плюсне-фалангових з’єднань 1-2 пальців правої стопи. В анамнезі – періодичні напади ниркової коліки. Пульс – 86 уд./хв. АТ – 160/90 мм рт. ст. Позитивний симптом Пастернацького з обох боків. Вкажіть, яке саме з наведених уражень нирок є найбільш характерним для даного випадку?

А. Гломерулонефрит

В. Нефролітіаз

С. Амілоїдоз

D. Первинно зморщена нирка

Е. Полікистоз

Задача 8

У чоловіка 49 років скарги на різкі болі в плюсне-фаланговому суглобі великого пальця стопи. При огляді відмічається набряк суглобу, виражена його гіперемія; температура тіла – 37,8ºС. На рентгенограмі – “штамповані” дефекти епіфізів зі склеротичною облямівкою, великі (5-7 мм в діаметрі) крайові дефекти з нависанням кісткового краю. Які лабораторні зміни найбільш характерні для цього захворювання?

А. Еозинофілія

В. Гіперурикемія

С. Позитивний ревматоїдний фактор

D. Антинуклеарні антитіла

Е. Бактеріємія

Задача 9

Хворий Р., 49 років, який протягом останніх 6-ти років страждає на подагру, відмітив появу різкого болю у ділянці І плюсне-фалангових суглобів обох стоп; виражену гіперемію шкіри над суглобами. Температура тіла – 37,8ºС. Призначено рентгенографію уражених суглобів. Вкажіть, які із наведених рентгенологічних змін наймовірніше діагностуватимуться у даного хворого?

А. Множинні остеофіти

В. Анкілози

С. Множинні кісти без узур

D. Множинні узури

Е. Остеоліз нігтьових фаланг пальців стоп

Задача 10

У хворого К., 37 років, раптово вночі після святкування дня народження з’явився сильний біль у плюсне-фаланговому суглобі великого пальця стопи. Суглоб синюшно-багрового кольору, збільшений в об’ємі. Температура тіла – 38,8ºС. У загальному аналізі крові: лейкоцити – 9,6×10⁹/л, нейтрофіли – 74%, ШОЕ – 30 мм/год. Сечова кислота – 0,49 ммоль/л. Який попередній діагноз можна поставити у даному випадку?

А. Подагричний артрит

В. Ревматичний артрит

С. Деформуючий остеоартроз

D. Ревматоїдний артрит

Е. Реактивний артрит

Еталони відповідей до тестів:

1 – А; 2 – С; 3 – D; 4 – Е; 5 – В; 6 – C; 7 – В; 8 – A; 9 – D; 10 – D.

Еталони відповідей до задач:

1 – Е; 2 – С; 3 – Е; 4 – С; 5 – А; 6 - Е; 7 – В; 8 – В; 9 – С; 10 – А.

Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 487 | Нарушение авторских прав