АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Актуальність. Актуальність проблеми пов’язана із значним збільшенням останніми роками розповсюдженості подагри, що обумовлено частим включенням пацієнтами у раціон

Актуальність проблеми пов’язана із значним збільшенням останніми роками розповсюдженості подагри, що обумовлено частим включенням пацієнтами у раціон харчування продуктів, багатих пуринами, алкогольних напоїв та суттєвим підвищенням рівня виявлення захворювання, зокрема, навіть, і у молодому віці. Поширеність гіперурикемії у світі – 2-12% (до 25%). На подагру хворіє до 2% дорослого населення, переважно чоловіки у віці після 40 років. У жінок захворювання виникає у клімактеричному періоді (пік захворюваності – після 60 років), їх питома вага в захворюваності подагрою складає 5-8%.

Навчальні цілі:

· навчити студентів розпізнавати основні симптоми при подагрі;

· ознайомити студентів з методами дослідження, що застосовуються для діагностики подагри, показами до їх застосування, методикою виконання, діагностичною цінністю кожного з них;

· навчити студентів самостійно трактувати результати проведених досліджень.

Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття:

· етіологія і патогенез подагри;

· класифікація подагри;

· основні клінічні прояви подагри;

· методи діагностики подагри;

· основні фармакологічні засоби, що застосовуються при лікуванні подагри.

Студент повинен знати:

· поширеність подагри;

· етіологічні фактори розвитку подагри;

· основні патогенетичні механізми розвитку первинної та вторинної подагри;

· клінічну класифікацію подагри;

· клінічні прояви основних стадій подагри;

· методи діагностики подагри;

· підходи до лікування подагри.

Студент повинен уміти:

· проводити збір скарг у пацієнта, виділяючи та деталізуючи основні скарги;

· правильно оцінити об’єктивний статус пацієнта;

· розпізнавати клінічну форму подагри, визначати стадію захворювання, варіант перебігу, активність процесу, ступінь функціональної недостатності суглобів;

· інтерпретувати дані клініко-інструментальних методів дослідження (загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, біохімічний аналіз крові, рентгенографія суглобів, дослідження синовіальної рідини, УЗД органів черевної порожнини, суглобів);

· проводити диференційну діагностику подагри з іншими ревматологічними захворюваннями;

· призначити схему адекватної терапії, враховуючи стадію захворювання.

Перелік практичних навичок, якими повинен оволодіти студент:

· збір скарг і фізикальне обстеження пацієнта;

· трактування результатів лабораторно-інструментальних методів дослідження (загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, біохімічний аналіз крові, рентгенографія суглобів, дослідження синовіальної рідини, УЗД органів черевної порожнини, суглобів);

· призначення курсу терапії при подагрі.

Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 499 | Нарушение авторских прав