АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Зміст теми. Визначення.Подагра– це загальне захворювання організму, яке пов’язане з порушенням пуринового обміну

Визначення. Подагра– це загальне захворювання організму, яке пов’язане з порушенням пуринового обміну, що виникає на фоні спадкової схильності і порушення харчового режиму, супроводжується значним збільшенням у крові вмісту солей сечової кислоти з подальшим відкладенням їх кристалів у різних тканинах, у першу чергу білясуглобових і суглобових, і клінічно проявляється нападоподібно виникаючим артритом і частим ураженням внутрішніх органів, насамперед, нирок.

Етіологія і патогенез. Подагра відноситься до числа мультифакторних захворювань, виникнення її пов’язують як з генетичною обумовленістю, так і з дією аліментарних факторів. Розвитку подагри сприяє надмірне та нераціональне харчування (надлишок м’яса, риби, бобових), вживання алкогольних напоїв (пива, сухого вина) та гіподинамія. Серед причин, що призводять до накопичення уратів в організмі, першочергову роль відводять підвищеному біосинтезу сечової кислоти (СК) і зниженню екскреції уратів нирками.

Подагру розділяють на первинну (самостійне захворювання) і вторинну (прояв інших захворювань або наслідок застосування деяких медикаментів).

Основні патогенетичні механізми розвитку первинної подагри:

1) метаболічний, обумовлений збільшенням синтезу сечової кислоти внаслідок генетично обумовлених порушень у синтезі ферментів, перш за все функціональної недостатності гіпоксантин-гуаніл-фосфорибозил-трансферази (ГГФРТ), що бере участь у ресинтезі нуклеотидів з пуринів та підвищеної активності фосфорибозил-піросфосфат-синтетази (переважає у 60% хворих);

2) нирковий, пов’язаний із зменшенням екскреції сечової кислоти нирками без патологічних змін у них (переважає у 10% хворих);

3) змішаний, що характеризується поєднанням обох механізмів (переважає у 10% хворих).

Джерелом утворення СК являються пуринові сполуки, які надходять з їжею, а також утворюються в організмі в процесі обміну нуклеотидів.

Обмін основного попередника пуринових нуклеотидів – інозинової кислоти, яка утворюється з фосфорибозилпірофосфату і глютаміну, може відбуватись шляхом включення її в нуклеїнові кислоти або послідовного розщеплення на гіпоксантин, ксантин і сечову кислоту. В організмі людини ці процеси зворотні під дією ГГФРТ. Перетворення гіпоксантину в ксантин і сечову кислоту відбувається під дією ферменту ксантиноксидази. Механізм біосинтезу пуринів може порушуватись на будь-якому рівні в ланцюгу ферментативних реакцій.

Розвиток вторинної подагри, як і первинної, також може бути обумовлений підвищенням утворення сечової кислоти та уповільненням її виведення. Підвищений біосинтез сечової кислоти спостерігається при істинній поліцитемії і вторинному еритроцитозі, гострому і хронічному лейкозі, мієломній хворобі, псоріазі, гіперпаратиреозі, надмірному споживанні продуктів, багатих пуриновими похідними, при зловживанні алкоголем, використанні продуктів, що містять фруктозу.

Недостатнє виведення уратів виявляється при хворобах нирок, ускладнених хронічною нирковою недостатністю, при нефропатії, що обумовлена свинцевою інтоксикацією, кето- і лактоацидозі, зневодненні, прийомі діуретиків, переважно тіазидових, цитостатиків, етамбутолу.

Напад подагричного артриту розвивається в результаті утворення в суглобі преципітату кристалів урату натрію. IgG, адсорбований на кристалах, реагує з Fc-рецепторами клітин запалення, активуючи їх, а поліпопротеїн В, що також входить у білкову оболонку уратів, гальмує фагоцитоз і клітинну імунну відповідь.

Гостре подагричне запалення розвивається внаслідок взаємодії мікрокристалів уратів спочатку з синовіоцитами, пізніше – із фагоцитами синовіальної рідини. Фагоцитоз кристалів зумовлює вивільнення клітинами різних прозапальних речовин (колагенази, глюкуронідази, нейтральної протеази тощо), цитокінів (ІЛ-1, ІЛ-6, ІЛ-8, TNF-α), простагландинів, кінінів, токсичних оксигенних радикалів, активації фактору Хагемана та системи комплементу, що призводить до збільшення судинної проникності, міграції нейтрофілів, неспецифічного гострого синовіїту.

При хронічному артриті переважають явища проліферації, лімфоїдної інфільтрації синовіальної оболонки. Кристали сечокислого натрію проникають у хрящ і синовіальну оболонку, де нагромаджуються у вигляді голчастих кристалів сечокислого натрію (мікрокристалічний артрит). Через дефекти хряща СК проникає до субхондральної кістки, та утворюючи тофуси, обумовлює деструкцію кістки, яка визначається на рентгенограмах у вигляді округлих дефектів ("пробійники").

Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 398 | Нарушение авторских прав