Психічне здоров’я, як один з прямих показників здоров'я, за визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я, це стан благополуччя, яке дає можливість кожній людині реалізувати власний потенціал, долати звичайні життєві стреси, плідно працювати, брати участь в суспільному житті.
Психіатрія – медична клінічна дисципліна, змістом якої є вивчення розладів психічної діяльності, їх етіології, патогенезу, клінічних проявів, особливостей та наслідків психічних порушень, епідеміології, розробка методів ранньої діагностики, лікування реабілітації і профілактики.
Основні завдання психіатрії:
1. Розробка методів обстеження психічного хворого.
2. Розробка методів діагностики та класифікації психічних розладів.
3. Вивчення закономірностей прояву розладів психічної діяльності в залежності від генотипу, віку хворих.
4. Вивчення епідеміології, етіології, патогенезу психічних розладів.
5. Аналіз виникнення і перебігу психічних розладів у зв'язку з умовами життя і діяльності людини.
6. Профілактика і лікування психічних розладів.
7. Розробка і впровадження в практику реабілітаційних заходів.
8. Аналіз показників діяльності психіатричної служби.
Принципи надання психіатричної допомоги:
· законність,
· гуманність,
· додержання прав людини і громадянина
· добровільності,
· доступності та відповідності до сучасного рівня наукових знань,
· необхідності й достатності заходів лікування з мінімальними соціально-правовими обмеженнями.
Особливості ситуації щодо психічних розладів в Україні за період 1990-2007 років
У 2007 році показники захворюваності на розлади психіки та поведінки становили 242,3 на 100 тисяч населення і у порівнянні з 1990 роком мали зниження на 2,5 % (рис. 1). Слід відмітити, що максимальними показники захворюваності були у 1995 році і становили 263,1 на 100 тисяч населення.
Захворюваність на розлади психіки та поведінки в Україні в 1990-2007 роках рис.1
У 8 областях України в 2007 році середньоукраїнський показник захворюваності на розлади психіки та поведінки перевищено. Найвищий показник зафіксовано у Житомирській області (432,7 на 100 тисяч населення), Черкаській області – 389,7, у Київській області – 343,3. Найнижчі показники в Закарпатській області – 138,4, в м. Києві – 149,9 та у Волинській області – 169,2.
У структурі показників захворюваності (рис. 2), як і минулі роки, серед усіх розладів психіки та поведінки в 2007 році переважала непсихотична группа
розладів психіки (72,7 %).
Серед вперше виявлених захворювань на розлади психіки та поведінки у 2007 році переважали чоловіки (54,4 % захворюваності на розлади психіки та поведінки) (рис. 3). Жінки, відповідно, займали 45,6% (рис. 4).
27,9 % показників захворюваності на розлади психіки та поведінки серед
чоловіків у 2007 році відносилися до органічних, включно з симптоматичними, розладів психіки (F00-09), 17,1 % – до неврозів (F40-48), 12,1 % – до розумової відсталості, 7,2 % – до групи шизофреній.