АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Амбулаторна допомога психічно хворим

Центральне місце в системі допомоги психічно хворим посідає психоневрологічний диспансер.

Диспансеризація - це організація роботи психіатричних закладів стосовно систематичного нагляду за перебігом психічного розладу в особи, яка страждає на психічний розлад.

Диспансеризація включає:

- обстеження психічного стану особи, яка страждає на психічний розлад, при її самостійному зверненні до психіатричного закладу;

- проведення медичного спостереження (лікарями-психіатрами, медичними сестрами та іншими фахівцями, що беруть участь у наданні психіатричної допомоги) шляхом оцінки психічного стану особи, яка страждає на психічний розлад, під час огляду особи в психіатричному закладі або під час відвідування за місцем її перебування;

- проведення амбулаторних лікувальних заходів з метою запобігання виникненню загострень психічних розладів та забезпечення своєчасної госпіталізації особи, яка потребує стаціонарного лікування;

- організація або проведення необхідних додаткових параклінічних (рентгенологічних, лабораторних та функціональних) обстежень для контролю за загальносоматичним станом здоров'я особи;

- своєчасне вирішення питань працездатності з метою надання особі, яка страждає на психічний розлад, відповідної медико-соціальної допомоги;

- здійснення заходів з медико-соціальної реабілітації та адаптації особи шляхом сприяння залученню її до відповідного навчання та працевлаштування.

Диспансеризація здійснюється у вигляді диспансерного та консультативного нагляду.

За територіальним принципом диспансери поділяються на обласні, міські, міжрайонні та районні (у великих районах).

Основні завдання психоневрологічного диспансеру:

1. Проведення психічно хворим всіх видів амбулаторного лікування: медикаментозного, фізіотерапевтичного, психотерапевтичного.

2. Активне і систематичне спостереження за станом психічно хворих шляхом активних викликів їх, відвідування вдома тих, хто за своїм станом не можуть відвідувати диспансер.

3. Надання консультативної допомоги іншим лікувально-профілактичним закладам області, міста, району.

4. Визначення тимчасової втрати працездатності у зв'язку з психічними розладами.

5. Надання хворим допомоги в соціально-побутових і юридичних питаннях.

6. Забезпечення позалікарняного патронажу і контроль за його проведенням (виплата рідним, сім'ям, які взяли під опіку психічно хворих, патронажної допомоги, спостереження за умовами проживання психічно хворих).

7. Проведення спільно з закладами соціального забезпечення роботи по працевлаштуванню психічно хворих із залишковою працездатністю.

8. Участь, за дорученням органів охорони здоров'я, у вирішенні питань опіки над недієздатними психічно хворими.

9. Проведення судової і військової амбулаторної психіатричної експертизи.

10. Психогігієнічна і психопрофілактична робота на промислових підприємствах, навчальних закладах тощо.

11. Направлення в психіатричні стаціонари хворих, які потребують госпіталізації.

12. Вивчення динаміки захворюваності і чинників, які впливають на неї.

Робота в диспансері будується за дільничним принципом. Штати, структура і об'єм діяльності психоневрологічних диспансерів залежать від кількості населення, яке обслуговує диспансер. Для обслуговування окремих контингентів хворих спеціальними видами допомоги при диспансерах створюються неврологічні, психотерапевтичні, фізіотерапевтичні кабінети. Для обслуговування дітей і підлітків – дитячо-підліткові кабінети. Для надання лікувальної допомоги (при відсутності психіатричних стаціонарів) при диспансерах організовуються психіатричні стаціонари, денні стаціонари, а для трудотерапії і трудового пристосування інвалідів першої та другої груп – лікувально-трудові виробничі майстерні.

Психоневрологічний диспансер проводить різні види амбулаторної експертизи психічного стану особи (медико-соціальна експертиза працездатності, військово-лікарська, судово-психіатрична).

Медико-соціальна експертиза визначає ступінь обмеження життєдіяльності людини, причину, час настання, групу інвалідності, сприяє проведенню ефективних заходів щодо профілактики інвалідності, реабілітації інвалідів, пристосування їх до суспільного життя.

Вона здійснюється медико-соціальними експертними комісіями спеціалізованого профілю для огляду осіб з психічними розладами. До складу комісій спеціалізованого профілю для огляду осіб з психічними розладами входять два лікарі-психіатри і терапевт чи невропатолог, а у разі розгляду медичних справ пенсіонерів з числа військовослужбовців СБУ - лікар військово-медичної служби СБУ відповідного профілю.

Судово-психіатрична експертиза проводиться з метою відповіді на питання, щовиникають під час провадження адміністративних, кримінальних та цивільних справ з приводу психічного стану особи. Експертиза проводиться в Українському науково-дослідномуінституті соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗУкраїни, центрах судово-психіатричних експертиз, відділеннях (амбулаторних, стаціонарних експертиз),які є структурнимипідрозділами психоневрологічних (психіатричних) лікарень, психоневрологічних диспансерів.

Повторною є експертиза, яка призначається, якщо висновок первинної експертизи суперечить матеріалам справи, викликає сумніви щодо його правильності і визнаний необгрунтованим. Її проведення доручається іншому більш кваліфікованому складу експертів.

Термін проведення амбулаторної експертизи становить до 30 діб з моменту отримання всіх відповідних матеріалів. По результатам експертизи видається акт (одноособової, комісійної) експертизи, який підписується експертом, членами комісії і засвідчується печаткою експертної установи.

Військово-психіатрична експертиза є складовою частиною військово-медичної експертизи. Основною метою військово-психіатричної експертизи є визначення стану військовослужбовця та встановлення можливості початку служби чи зміни його статусу у Збройних Силах України.

Основними завданнями військово-психіатричної експертизи є:

1. добір громадян, придатних за станом психічного здоров'я до військовоїслужби;

2. медичний огляд призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних з метою визначення придатності до військової служби, служби за військовим

3. фахом, аналіз результатів медичного огляду;

4. аналіз результатів і розроблення пропозицій по удосконаленню цієї роботи;

5. надання методичної та практичної допомоги з питань військово психіатричної експертизи військово-лікарським комісіям та лікувально-профілактичним установам;

6. визначення причинного зв'язку психічних захворювань у військовослужбовців;

7. розроблення вимог щодо стану здоров'я призовників, кандидатів, які вступають до ВНЗів, військовослужбовців, а також показань для найдоцільнішого використання їх на військовій службі за станом здоров'я;

8. проведення наукової роботи з питань діяльності військово-психіатричної експертизи.

Дане питання врегульовано в Наказі Міноборони “Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України” № 2 від 04.01.1994 року.

Психоневрологічний диспансер забезпечує проведення обов'язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів, зокрема попередні профілактичні медичні огляди при прийнятті на роботу та для отримання посвідчення водія транспортних засобів (крім випадків, коли медичні огляди проводяться за направленнями органів державної служби зайнятості), медичні огляди для отримання дозволу на право отримання та носіння зброї громадянами.

Метою проведення обов'язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів є встановлення придатності особи до виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби) з особливими вимогами до стану її психічного здоров'я. Обов'язковий попередній психіатричний огляд проводиться перед

початком діяльності (влаштуванням на роботу), а обов'язковий періодичний - у процесі діяльності. Періодичність проведення цих психіатричних оглядів визначається переліком медичних психіатричних протипоказань щодо виконання окремих видів діяльності, що можуть становити безпосередню небезпеку для особи, яка провадить цю діяльність, або оточуючих.

Обов'язкові попередній та періодичний психіатричні огляди проводяться лікарем-психіатром у державних та комунальних психіатричних закладах, закладах охорони здоров'я, що мають у своєму складі спеціалізовані психоневрологічні центри, відділення, кабінети (далі - психоневрологічні заклади), за місцем постійного проживання громадянина.

На основі проведення огляду видається Довідка про проходження попереднього (періодичного) психіатричного огляду встановленого зразка.

У разі амбулаторного лікування психічних захворювань (інвалідів I та II груп, а також хворих, які працюють в лікувально-виробничих майстернях психоневрологічних і психіатричних закладів) лікарські засоби відпускаються безоплатно.

Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 1149 | Нарушение авторских прав