АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Допомога на догоспітальному етапі

1. При виразковій кровотечі – холод на епігастральну область; голод (забороняється навіть пити воду), спокій – суворий ліжковий режим. При різкому падінні АТ – положення Тренделенбурга. Хворого транспортують на носилках, при тяжкій кровотечі та колапсі піднімають той край носилок, де знаходяться ноги.

2. Киснева терапія через маску або трансназальний зонд.

3. Внутрівенне або внутрім’язове введення 12,5 % розчину діцинону (2–4 мл та більше), 1,5% розчину гемофобіну (5 мл).

4. Внутрівенне введення 10 мл 10% розчину глюконату кальцію або хлориду кальцію (не можна сполучати з серцевими глікозидами!).

5. Розчин адроксону 1–2 мл 0,025% внутрім’язово 2-3 рази на день.

6. При кровотечі з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту – прийом усередину ковтками амінокапронової кислоти (400–500 мл 5% холодного розчину), нерозчинних антацидів (альмагель, фосфалюгель та ін.) та адсорбентів.

7. При різкому падінні АТ – внутрівенне введення плазмозаміщуючих розчинів. Введення судиннозвужуючих препаратів не показано.

8. Екстрена госпіталізація до хірургічного відділення.

Допомога на госпітальному етапі.

Загальні заходи:

1. Хворого необхідно розмістити у палаті інтенсивної терапії (реанімації) хірургічного стаціонару, терміново визначити групу крові та Rh - чинник.

2. Суворий ліжковий режим, голод, холод на епігастральну область.

3. Лікування всіх хворих з виразковою кровотечею починають з комплексу консервативних заходів: поповнення втраченої крові, дефіциту ОЦК та нормалізації гемодинаміки.

Інфузійно-трансфузійна терапія є важливим методом лікування кровотечі.

При легкій крововтраті (10–12 % ОЦК – 500–700 мл.) загальний об’єм рідини, яку потрібно увести, складає 100–200 % об’єму крововтрати при співвідношенні сольових та плазмозаміщуючих розчинів (рефортан, стабізоль) 1:1.

При середній крововтраті (15–20 % ОЦК – 1000–1400 мл.) заміщення проводиться в об’ємі 200–250 % крововтрати. Трансфузійні засоби складаються з крові (біля 40 % втраченої) і сольових та колоїдних розчинів у співвідношенні 1:1.

При великій крововтраті (20–40 % ОЦК – 1500–2000 мол) об’єм рідини для переливання складає не менше 300 % крововтрати. Вводять 70 % від втраченої крові. Співвідношення сольових та колоїдних розчинів – 1:2.

При масивній крововтраті (50–60 % ОЦК – 2500–3000 мл.) загальний об’єм інфузії повинен на 300 % перевищувати крововтрату, кров повинна складати не менше 100 % крововтрати. Сольові і колоїдні розчини застосовують у співвідношенні 1:3.

Для боротьби з метаболічним ацидозом вводять 150–300 мл 4 % розвину бікарбонату натрію.

Критеріями ефективності терапії, що заміщує кров, є нормалізація АТ, потепління та відновлення рожевого кольору шкіри, зменшення пітливості.

Серцеві та звужуючі судини препарати до відновлення ОЦК протипоказані.

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 690 | Нарушение авторских прав