АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Аортальний стеноз

У залежності від виразності клінічних проявів, доцільне виділення п'яти стадій аортального стенозу (Класифікація Г.И.Цукерман і співавтори, 1967).

I стадія - компенсації. Скарг немає. Вади виявляють на підставі даних аускультації
(систолічний шум на аорті).

II стадія - схованої недостатності кровообігу. Іноді хворі скаржаться на підвищену стомлюваність, задишку при фізичному навантаженні, запаморочення, поряд з даними аускультації маються рентгенівські і електрокардіографічні ознаки збільшення і гіпертрофії лівого шлуночка.

Ш стадія - відносної коронарної недостатності. Скарги на біль стенокардичного характеру, що прогресує задишку. Виявляють виразне збільшення розмірів серця, переважно за рахунок лівого шлуночка. На ЕКГ - виражені ознаки гіпертрофії лівого шлуночка, гіпоксії міокарда через відносну недостатність коронарного кровообігу.

IV стадія - вираженої лівошлуночкової недостатності. Значне зниження фізичної активності, можливі запаморочення і непритомність при фізичному навантаженні. Періодично виникають приступи пароксизмальної задишки вночі, серцевої астми, набряк легень, збільшення печінки. При рентгенівському дослідженні - збільшення не тільки лівого шлуночка, але й інших відділів серця, а також застійні явища у легенях. На ЕКГ - гіпертрофія лівого шлуночка, ознаки порушення вінцевого кровообігу, часто миготлива аритмія. Ліжковий режим і консервативна терапія сприяють тимчасовому поліпшенню стану хворих.

V стадія - термінальна. Прогресуюча недостатність лівого і правого шлуночків. Різко виражені всі суб'єктивні й об'єктивні ознаки пороку. Стан хворого вкрай важкий, лікування неефективне.

Показання до хірургічного лікування виникають при наявності клінічних проявів пороку і градієнті систолічного тиску між лівим шлуночком і аортою більш 50 мм рт ст. при відносно задовільній функції міокарда, тобто при пороці II-III стадії.

При IV стадії питання про можливість хірургічного лікування вирішують індивідуально з урахуванням ефективності доопераційної медикаментозної терапії. Практично усім хворим показане протезування клапана аорти. При пороці V стадії операція недоцільна.

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 590 | Нарушение авторских прав