Роль Helicobacter pylori
Helicobacter pylori відкритий у 1983 р. B.J.Marshall і J.R.Warren. НР отримав свою назву від двох основних прикмет: нelical – спіральоподібний in vivo та bacter – паличкоподібний in vitro.
На цей час НР характеризується як звивисті грамнегативні бактерії, які частіше мають S-подібну форму та досягають довжини 2,5 – 4 мкм. при ширині 0,5 мкм. з 4 – 5 джгутиками на одному кінці бактеріальної клітини. Частота їх виявлення у слизовій оболонці шлунка (СОШ) коливається при активному гастриті від 57 до 100 %, при неактивному – від 47 до 60 %, при ВХШ – від 60 до 100 %, при ВХДПК від 71 до 100 %, на незміненій СОШ виявляється у 2 – 8 % випадків.
У краях хронічної виразки, ерозій, місцях кишкової метаплазії, у СОДПК НР не виявляється.
Більшість дослідників вважають, що розвиток біля 70 % антральних гастритів пов’язано з НР. Згідно Сіднейської класифікації (1990 р.) цей тип гастриту класифікується як гострий асоційований з Helicobacter pylori.
Хелікобактерна природа гастриту підтверджується наявністю класичних ознак інфекційного процесу у вигляді постулатів Коха:
- мікроорганізм, перебуваючи в організмі хворих, завжди повинен викликати ті самі патологічні зміни;
- мікроорганізм, взятий від хворого, повинен культивуватися зовні на спеціальних бактеріологічних культурах;
- мікроорганізм, взятий від хворого і виділений у чистій культурі при зараженні чутливого індивідуума, повинен викликати те саме захворювання.
Пошкоджуючий вплив НР на слизову оболонку антрального відділу шлунка пов’язаний з наявністю бактеріальних цитотоксинів, дія яких викликає гостре запалення, яке переходить у хронічний процес з формуванням гелікобактерного гастриту.
Розвиток гастриту супроводжується гіпергастринемією, що призводить до підвищення продукції соляної кислоти та пепсину.
Підвищення кислотопродукції, у свою чергу, супроводжується посиленням моторної функції шлунка та підсиленим викидом шлункового вмісту у ДПК, що сприяє виникненню шлункової метаплазії у ДПК. НР пересувається із шаром слизу у ДПК і колонізує метаплазований епітелій.
Завдяки муколітичній дії НР пошкоджується не тільки слизовий бар’єр, але й мембрани поверхневого епітелію, у зв’язку з чим дія кислотно-пептичного фактору підсилюється і утворюється виразка.
“Немає кислоти – немає виразки” – сповіщає відомий афоризм Карла Шварца (K.Schwarz, 1910).
У зв’язку з визнанням ведучої ролі НР в етіопатогенезі виразкової хвороби відомий гастроентеролог Грехем (D.Y.Graham, 1989) змінив афоризм Шварца – “Немає НР – немає виразки”.
Враховуючи, що НР у результаті викликає підвищення кислотопродукції, тим самим спричиняючи ульцерогенне пошкодження, можна стверджувати: “Немає НР та кислоти – немає виразки”.
ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ НЕУСКЛАДНЕНОЇ ВИРАЗКИ
Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 580 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 |
|