АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ВРОДЖЕНИХ ВАД СЕРЦЯ

Прочитайте:
  1. Ii. Цитостатична терапія (існує декілька схем лікування).
  2. Аритмії та блокади серця.
  3. АУСКУЛЬТАЦІЯ СЕРЦЯ
  4. Виберіть препарат для лікування бронхіальної астми з групи ?2 –адреностимуляторів.
  5. Вроджені вади серця.
  6. Гонококи. Біологічні властивості, патогенез і мікробіологічна діагностика захворювань. Профілактика і специфічна терапія гонореї та бленореї.
  7. Грецькі ТЕ, які позначають вчення, науку, метод діагностичного обстеження, лікування, страждання, захворювання
  8. Дифдіагностика ангін з дифтерією
  9. Диференціальна діагностика
  10. Диференціальна діагностика

 

Вроджені вади серця є розповсюдженою патологією, що займає перше місце серед вроджених аномалій розвитку внутрішніх органів. Несвоєчасна діагностика вади серця, неправильна тактика призводять до смерті дитини, у той час як своєчасна корекція гемодинамічних порушень гарантує нормальний розвиток дитини. Лікар будь-якої спеціалізації повинен знати основні принципи діагностики і тактики лікування хворого з вродженою вадою серця.

Вроджені вади серцево-судинної системи є досить розповсюдженою патологією і займають перше місце серед усіх вроджених каліцтв розвитку внутрішніх органів.

Діагностика вроджених вад серця у більшості випадків не має значних складностей, варто тільки твердо засвоїти, що підхід до топічної діагностики вади лежить через розуміння сутності гемодинамічних порушень при тій чи іншій ваді.

В основу багатьох класифікацій вад серця покладений характер гемодинамічних порушень, Найбільш прийнятною, з практичної точки зору, є класифікація, що розділяє вади за станом легеневого кровотоку на три групи: 1- пороки з гіперволемією, 2- гіповолемією, 3 – нормоволемією.

Практично всі відомі вади серця підпадають під цю класифікацію і мають ряд загальних клінічних і рентгенологічних ознак, що дозволяє у більшості випадків уточнити, до якої групи належить кожна конкретна вада. Диференціювати вади між собою доводиться у межах однієї гемодинамічної групи, що значно полегшує задачу визначення діагнозу.

З метою топічної діагностики вроджених вад серця запропоновано безліч різноманітних схем. Найбільш виправданою є схема синдромної діагностики, розроблена Є. М. Мєшалкіним. Синдромна діагностика ґрунтується на вивченні сутності клінічних симптомів і їхньої ролі у виявленні патогенетичних груп симптомів-синдромів, розпізнавання яких дає уявлення про захворювання і загальний стан хворого.

Синдромна діагностика вад серця заснована на наступних принципах:

1. Визначення вродженості захворювання.

2. Виявлення вад серця із раннім ціанозом: (первинно-сині).

3. Визначення характеру зміни кровотоку по малому колу кровообігу: гіповолемія, гіперволемія, нормоволемія.

Синдром недокровотоку (гіповолемія) по малому колу може бути обумовлений стенозом легеневої артерії, або скиданням крові праворуч-ліворуч. Обсяг скидання венозної крові в артеріальне русло залежить від виразності анатомічної перешкоди і величини дефекту перегородок. Наслідком скидання венозної крові в артеріальне русло є зменшення кровотоку через легені, гемодинамічна гіпоксія.

Ціаноз з'являється з моменту народження до 3-4 років. В анамнезі у хворих частими є задухо-ціанотичні напади, при огляді - зміни нігтьових лож за типом годинного скла, кінцевих фаланг – за типом барабанних паличок. При аускультації визначається ослаблення П тону на легеневій артерії. Рентгенологічно: підвищена прозорість легеневих полів, западання П дуги по лівому контуру серця, гіпертрофія правого шлуночка. В аналізах крові: поліцітемія, підвищення в'язкості крові, підвищення гематокрита. Синдром найбільш виражений при тетраді Фалло, крайнього ступеня стенозу легеневої артерії.

Синдром збільшеного кровотоку (гіперволемія) по малому колу спостерігається при вадах зі скиданням крові ліворуч - праворуч.

У хворих відзначається блідість шкірних покровів, часті респіраторні захворювання, посилення П тону на легеневій артерії, вибухання дуги легеневої артерії, посилення судинного малюнка легень. У подальшому з'являються симптоми легеневої гіпертензії.

Синдром гіперволемії спостерігається при дефектах перегородок серця, відкритій артеріальній протоці та ін.

1. Визначення локальних симптомів вади (аускультація, ехокардіографія).

2. Встановлення механізмів компенсації пороку: гіпертрофія лівого чи правого шлуночків, інші механізми компенсації.


Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 646 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)