АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Невідкладна допомога

Госпіталізувати хворих з ДШ необхідно в найближчі відділення інтенсивної терапії, загальної або інфекційної реанімації. Недопустиме тривале транспортування до інфекційних стаціонарів, яке часто пояснюють необхідністю суворої ізоляції інфекційного хворого.

в період самого транспортування необхідно продовжувати розпочате лікування, вводити сольові розчини із суворим урахуванням введеної кількості та реєстрованих втрат.

Задача лікування ДШ - за перші 2 години заповнити втрати, що виникли до стаціонару. Терапію ДШ проводять тільки парентерально. У разі повільного розвитку шоку можна використовувати краплинне введення в периферичного відня, однак на пізніх етапах, при бурхливому розвитку патологічного процесу, необхідним є струминне введення в катетеризовану центральну вену попередньо підігрітих до температури 36-38С великих обсягів збалансованих сольових розчинів (високооб'ємна регідратація і ремінералізація). Швидкість їх введення (80-120 мл/хв) встановлюють індивідуально залежно від ступеня зневоднення.

При важкому ДШ рекомендується такий підхід: за перші 15 хвилин перелити струминно не менше 1,5 літра збалансованих сольових розчинів, за наступні 45 хвилин з меншою швидкістю - 3,5-4,0 л. За другу годину терапії вводять всю кількість, що залишилося ввести для повного заповнення втрат, які мали місце до початку лікування.

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 574 | Нарушение авторских прав