АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Особливості перебігу герпесвірусних інфекцій у хворих на ВІЛ/СНІД

Прочитайте:
  1. A. Інфекційно-токсичний шок
  2. XII. Щоденник перебігу хвороби
  3. Анатомо-топографічні особливості плеври та легень.
  4. Анатомо-фізіологічні особливості системи травлення в дітей
  5. Антисептичні та дезінфекційні засоби органічної природи
  6. ВІДСУТНІСТЬ ОБЛАСНОГО ФІНАНСУВАННЯ - ПРЯМА ЗАГРОЗА ДЛЯ ЖИТТЯ ХВОРИХ НА ГЕПАТИТ С
  7. Вікові й статеві особливості енергетичного обміну
  8. Вказати стадії клінічного перебігу гострого панкреатиту.
  9. Джерела інфекції, механізми і шляхи передачі, вхідні ворота інфекції. Приклади. Роль макроорганізму і навколишнього середовища в інфекційному процесі.
  10. Діагноз якого інфекційного захворювання може бути поставлений лише з використанням мікроскопічного методу дослідження.

Герпетична інфекція — захворювання, спричинене вірусами простого герпесу (ВПГ) І та II типів, що мають дермо- і нейротропну дію, наслідком чого є поліорганність уражень та поліморфізм клініч­них проявів.

Герпетична інфекція— антропоноз, джерело— хвора людина з клінічно вираженими формами та субклінічним перебігом інфекцій­ного процесу, у всіх біологічних рідинах організму при цьому міс­титься вірус. Унаслідок інфікування формується нестерильний малонапружений гуморальний імунітет, що не захищає від рецидивів хвороби.

Інфекція передається різними шляхами — під час прямого контак­ту, статевим, повітряно-краплинним та трансплацентарним. До часу статевого дозрівання понад 50 % людей уже інфіковані, в подальші роки, враховуючи множинність шляхів передавання, властивих цій інфекції, вона поширюється значно швидше.

У більшості хворих (80—85 %) первинна інфекція перебігає без- симптомно. Клінічно маніфестна інфекція може перебігати у виг­ляді:

— герпетичних уражень шкіри (локалізованих і поширених). При цьому на набряклій та гіперемійованій шкірі виникають не­великі пухирці, які, лопаючись, залишають поверхневі ерозії. Особлива форма шкірних герпетичних уражень — герпетична екзема (висипка Капоші), що характеризується швидким поши­ренням висипань на сусідні ділянки з утворенням великих мок­нучих зон;

— герпетичних уражень слизової оболонки порожнини рота (аф- тозний гінгівостоматит), при цьому пухирці, а потім і ерозії з'являються на слизових оболонках;

— герпетичних уражень очей (з поверхневими та глибокими ура­женнями);

— генітального герпесу (частіше спричинюється вірусом 2-го ти­пу);

— герпетичного енцефаліту.

При герпетичній інфекції локальні прояви поєднуються звичайно із загальнотоксичними— підвищенням температури тіла, слабкіс­тю, головним, суглобовим та м'язовим болем. У більшості випадків інфекція набуває рецидивного перебігу, до того ж ймовірність ви­никнення рецидивів не можливо прогнозувати: спровокувати загос­трення можуть інші інфекції, стреси, менструації у жінок тощо.

У хворих на СНІД герпетична інфекція набуває генералізованого характеру. На тлі вірусемії розвиваються вісцеральні форми герпе­су з ураженням легенів, стравоходу та інших органів, можливі най­різноманітніші комбінації уражень. У хворих на СНІД герпетична інфекція, проявившись, не має тенденції до спонтанного стихання, а лише до поширення, захоплюючи все нові ділянки шкірних покривів та слизових оболонок з поширенням на різні органи. Ерозивні по­верхні, що утворилися на місці пухирців, які вже лопнули, загоюють­ся повільно, нерідко на їх місці утворюються виразки.

Характерна для СНІДу інфекція, зумовлена вірусом простого герпесу ,— виразко­ві ураження на шкірі та/або слизових оболонках, які персистують понад 1 міс, герпетичні бронхіти, пневмонії або езофагіти у хворого віком понад 1 міс. Термін 1 міс узято тому, що герпетичні ураження в імунокомпетентних осіб минають не пізніше ніж через 7—12 днів. У новонароджених дітей можливий розвиток герпетичної інфекції внаслідок внутрішньоутробного зараження. Вона проявляється зви­чайно з перших днів життя і не пов'язана з імунодефіцитом.

Як і за ЦМВ-інфекції, ВІЛ часто потрапляє у клітину, вже інфіко­вану вірусом простого герпесу. Це також призводить до активації герпетичної інфекції. У ВІЛ-інфікованих нерідко спостерігається поєднання ЦМВ-інфекції та інфекції, спричиненої вірусом простого герпесу.

Діагноз підтверджується виявленням у зскрібках з уражених ді­лянок велетенських багатоядерних клітин із внутрішньоядерними включеннями.

Вірус можна виділити, заражаючи досліджувальним матеріалом курячі ембріони, культури клітин. Специфічні антитіла виявляють у РЗК, РІФ та інших серологічних реакціях.

Для лікування герпетичної інфекції запропоновано багато препа­ратів, що діють віруцидно (герпетин, відарабін, ацикловір та ін.).


Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 1090 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)