АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Загальна характеристика інфекційних хвороб із рановим механізмом передавання

Особливу категорію становлять так звані ранові інфекції, які виникають внаслідок проникнення збудників у тканини, що лежать глибоко (бешиха, правець, газова гангрена, абсцеси, флегмони і т. д.). Обов'язковою умовою зараження будь-якою рановою інфекцією є травма, що порушує цілість зовнішніх покривів. При цьому велику роль відіграють умовно хвороботворні збудники, які перебувають на поверхні шкіри і слизових оболонок травного і дихального трактів людини. Звідти вони в разі порушення цілості покривів потрапляють у тканини і спричиняють ранову інфекцію

Розрізняють такі види ранових інфекцій:

1. гнійна інфекція (стафіллококком, стрептокок, пневмокок та ін);

- Місцева (нагноєння та ін);

- Загальна (рановий сепсис);

2. гнильна інфекція (кишкова паличка, синьогнійна паличка та ін)

3. спеціальні форми загальної інфекції вогнепальних ран: правець, анаеробна інфекція;

4. рідкісні форми інфекції: скарлатина ран, дифтерія ран, сифіліс, туберкульоз, актиномікоз.

Профілактика ранової інфекції на етапах медевакуаціі починається вже при наданні само-та взаємодопомоги шляхом накладення асептичної пов'язки, виконання надійної транспортної іммобілізації, раннього виносу з поля бою, застосуванні таблетованих антибіотиків. На медичному пункті полку з невідкладних показаннями починається застосування масивних доз антибіотиків у т.ч. паравульнарно, проводиться тимчасова зупинка кровотечі щадними методами, усунення порушень дихання, знеболення.

У омедб і в впхг проводиться первинна хірургічна обробка рани з найсуворішим виконанням асептики і антисептики, заповнення крововтрати, лікування травматичного шоку, щадна лікувально-транспортна евакуація, активна імунізація поранених стафіллококкового анатоксином і полівалентною вакциною.

При гіпоергіческом реакції організму застосовується стимулююча терапія (кров, білкові препарати, анаболічні гормони, пуринові і піримідинові похідні).

Застосовується неспецифічна гипосенсибилизирующая терапія при гіперергічних загальних реакціях організму на травму і поранення (антигістамінні препарати, бутадіон, препарати кальцію, тіосульфату натрію, аскорбінова кислота, імунодепресанти).

Місцеве лікування ран у період дегенеративно-запальних змін спрямоване на зниження активності мікрофлори, очищення рани від некротичних і нежиттєздатних тканин, зменшення місцевої запальної реакції, вплив на трофіку тканин.

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 659 | Нарушение авторских прав