АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 72

1.Лептоспіроз — гостра інфекційна хвороба з групи зоонозів, що супроводжується гарячкою, симптомами загальної інтоксикації, ураженням нирок, печінки, серцево-судинної, нервової систем. Спричиняється різними серотипами лептоспір (L. icterohaemorrhagiae, L. canicola, L. grippotyphosa, L. Hebdomadis

Епідеміологія. Джерело інфекції — дикі гризуни (щури, миші), домашні (велика рогата худоба, свині, собаки) і промислові (лисиці, песці) тварини, які виділяють збудника в зовнішнє середовище з сечею. Хвора людина не становить небезпеки для інших. Зараження людей відбувається під час купання у водоймі, на рибалці, косовиці, при вживанні інф

Клініка. Інкубаційний період триває 7-14 днів, інколи 1-2 дні. Початок захворювання переважно гострий з трясучим ознобом. Температура тіла швидко досягає 39-40 °С. Гарячка ремітуюча або постійна з короткочасними ремісіями, триває 5-10 днів і знижується критично або коротким лізисом. Після 2-5 днів апірексії може виникнути друга хвиля гарячки, яка коротша за першу.З самого початку хвороби виражені симптоми інтоксикації — загальна слабкість, головний біль, нудота, блювання. Можливі втрата свідомості, марення, збудження. Характерною ознакою є м'язовий біль не тільки під час рухів, а і в спокої. Найсильніший біль хворі відзначають у литкових м'язах, дещо менший — у м'язах спини, грудей, живота. Тривалість міалгій 8—10 днів. Біль у ділянці живота може симулювати картину гострого хірургічного захворюванняікованих продуктів і води, догляді за хворими тваринами

Доступним, високочутливим і специфічним є серологічний метод діагностики за допомогою реакції мікроаглютинації (РМА) з культурами лептоспір. Аглютиніни при лептоспірозі з'являються з 3-го дня хвороби і досягають максимального титру на 3-му тижні і пізніше. З метою ранньої діагностики рекомендують досліджувати сироватку крові, взяту в перші дні захворювання і через 5 днів.

Лікування проводять в умовах інфекційного стаціонару, в тяжких випадках — у реанімаційному відділенні. Призначають ліжковий режим, дієту, антибіотики, введення протилептоспірозного імуноглобуліну. Найефективнішими є препарати пеніцилінового ряду. Залежно від важкості захворювання бензилпеніцилін вводять від 3 до 12 млн ОД на добу. Добитись успіху можна також за допомогою тетрацикліну, однак він протипоказаний при жовтяничній формі. Антибіотикотерапію здійснюють до 2-3-го дня нормальної температури. Протилептоспірозний імуноглобулін вводять по 10 мл на добу протягом 3 днів..

2.Основні завдання інфекційної лікарні:

- надання кваліфікованої і спеціалізованої медичної допомоги хворим і ураженим бактеріологічною (біологічною) зброєю;

- застосування сучасних методів діагностики і лікування, найбільш доступних для використання в умовах надзвичайної ситуації.

Пристрій і режим роботи інфекційного стаціонару
Для попередження поширення інфекційних захворювань проводиться ізоляція хворих в інфекційний стаціонар за клінічними та епідеміологічними показниками. В інфекційному стаціонарі здійснюється не тільки повноцінне лікування хворого, але і його надійна ізоляція, що забезпечує припинення подальшого поширення інфекції. Основна вимога, що пред'являється до інфекційної лікарні - захист від внутрішньолікарняного зараження хворих і медперсоналу. Інфекційна лікарня відрізняється від інших стаціонарів. До її складу входять: приймальне відділення, відділення палатного та боксового типу, відділення реанімації та інтенсивної терапії, рентгенологічне відділення, діагностична лабораторія, харчоблок, дезінфекційна камера, центральна стерилізаційна, кабінети фізіотерапії, ультразвукового дослідження, ендоскопії.
Принцип роботи інфекційної лікарні - поточно-пропускної - забезпечує роз'єднання хворих при їх надходженні та розміщення в стаціонарі залежно від виду збудника. З моменту надходження до виписки пацієнти не повинні контактувати з іншими інфекційними хворими, тому кожного хворого направляють у відповідні відділення, наприклад, відділення для кишкових інфекцій, інфекцій верхніх дихальних шляхів і т.д.
Приймальне відділення інфекційних лікарень має боксову структуру для індивідуального прийому кожного пацієнта. Призначені ці бокси для прийому і сортування пацієнтів з різною патологією. Інфекційний хворий входить в окремий бокс приймального відділення, там відбувається його лікарський та сестринський огляд і ретельне санітарна обробка, після якої пацієнт надходить до відповідного лікувального відділення.
Санітарна обробка надійшли пацієнтів включає прийом душу або ванни, для важких хворих - обтирання шкіри, дезінсекцію у разі виявлення педикульозу.. Особистий одяг пацієнта відправляють на обробку в дезінфекційну камеру. Свій одяг пацієнт отримує тільки після виписки з лікарні. У стаціонарі він знаходиться на лікарняному одязі.

ізоляція інфекційних хворих - протиепідемічний захід, спрямоване на роз'єднання з оточуючими людьми хворих інфекційними хворобами, а також осіб, підозрілих на ці хвороби або мали контакт з хворими, для попередження подальшого розповсюдження інфекції.
Хворі ізолюються на весь період заразності; при підозрі на інфекційну хворобу - в залежності від уточненого діагнозу; спілкувалися з хворим, - на строк, що дорівнює максимальній тривалості інкубаційного періоду. Застосовуються наступні форми роз'єднання: госпіталізація, ізоляція вдома, приміщення в ізолятор, обсервація.

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 577 | Нарушение авторских прав