АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

СНІД-асоційовані мікози: кандидоз, криптококоз

Кандидоз — захворювання, спричинене грибами родини Crynto- соссасеае. патоло­гію в людини найчастіше спричинюють Candida albicans та Candida tropicalis. Клітини гриба мають круглу, овоїдну, видовжену форму, розмно­жуються багатополюсним брунькуванням. Аероби. Для росту і жив­лення їм необхідні білки, амінокислоти. Кандиди мають ендотоксини й ферменти, що сприяють проникненню їх до організму й формуван­ню в ньому ушкоджень.

Гриби Candida поширені в природі: вони виявляються на шкірі та слизових оболонках людини й тварин, на предметах навколишнього середовища, продуктах, у повітрі тощо. У людини їх часто виявляють у формі носійства, але ураження може проявитися й клінічно, особ­ливо на тлі вживання антибіотиків (антибіотики не лише пригнічу­ють ріст мікроорганізмів-антагоністів, але деякі з них можуть навіть стимулювати ріст кандид).

В імунокомпетентному організмі кандидоз здебільшого прояв­ляється у формі оральних уражень — пліснявки. При цьому на сли­зовій оболонці порожнини рота з'являються білі сироподібні бляш­ки, після їх видалення буває видно гіперемійовані плями або навіть ерозовану поверхню. Кандидоз може проявлятись у вигляді оніхій (уражень нігтьових валиків), при цьому виникають спочатку набряк і гіперемія нігтьово­го валика, а потім його нагнивання, стовщення нігтьової пластинки. Можливий розвиток кандидозу товстої кишки, що проявляється частіше клінікою виразкового коліту з болем у животі, нестійкими випорожненнями, домішкою гною й крові в калі. Ураження грибами піхви призводить до розвитку кандидозного вульвовагініту, для яко­го характерні плівки, що утворюються на слизовій оболонці жіночих статевих органів.

Однак про наявність у хворого СНІДу свідчать не ці ураження (в разі стійкого перебігу пліснявка та вульвовагініт можуть розгляда­тися лише як СНІД-асоційований комплекс). Про наявність власне СНІДу свідчить вісцеральний кандидоз з ураженням стравоходу, бронхів, трахеї та легенів.

Кандидоз стравоходу нерідко поєднується з пліснявкою, але мо­же виявлятись як ізольована патологія.

Для нього характерні дисфагія, відчуття печіння й болю за грудни­ною, нерідко бувають блювання, гарячка. У блювотних масах іноді виявляють сироподібні плівки, можлива домішка крові. Нічної пори у хворих іноді виникають перхотіння, кашель. Через страх перед не- приємними відчуттями, що виникають під час їди, хворі відмовляють­ся від їжі, втрачають масу тіла. Підчас проведення фіброгастроскопії можна виявити різних розмірів дрібні білясті бляшки, розміщені на набряклій і гіперемійованій слизовій оболонці стравоходу.

При кандидозі бронхів, трахеї та легенів тяжкість стану значною мірою залежить від локалізації та поширеності процесу. При ураженні бронхів і трахеї виникають порушення за обструк­тивним типом: утруднене дихання, задишка під час навантаження, спастичний кашель із мізерною кількістю мокротиння.

Якщо уражена легенева тканина, клініка нагадує бактерійну пневмонію: з'являється кашель, біль у грудній клітці при диханні. Спочатку кашель буває з мізерним мокротинням, а потім з рясним. Мокротиння часто сіруватого кольору, за тяжкого процесу в ньому з'являється домішка крові. Залежно від тяжкості процесу температу­ра тіла буває субфебрильною або навіть високою.

Найнадійнішим методом діагностики є виявлення грибів у до­сліджуваному матеріалі й виділення чистої культури. Серологічні реакції (РА, РЗК) у ВІЛ-інфікованих, як і шкірна алергійна проба, мо­жуть бути негативними.

Для лікування кандидозу використовують леворин, ністатин, клотримазол та інші протигрибкові препарати. Дози та схеми ліку­вання визначаються індивідуально, з урахуванням періоду хвороби, локалізації процесу, тяжкості стану хворого.

Криптококоз (європейський бластомікоз) — захворювання, спричинюване повсюдно поширеним грибом Сгуртососсиs— єдиний із дріжджоподібних гри­бів

Форма гриба — кругла чи овальна, діаметр — від 2 до 10 мкм. Він має двоконтурну оболонку і товсту капсулу, що складається з ниток полісахариду.

С. пеоіогтапв має 4 серогрупи (А, В, С, О), патологію у людини спричинюють переважно криптококи серогрупи А. Полісахаридна капсула, що захищає криптококи від фагоцитозу, є одним із основ­них факторів агресії.

Криптокок проявляє особливу тропність до нервової тканини, що значною мірою пояснюється сприятливими умовами для його роз­витку в ній (наявність тіаміну, вуглеводнів, відсутність фунгістатич- ного фактора тощо).

Криптококи можна виявити в ґрунті, різних продуктах, на овочах і навіть у повітрі. Найчастіше інфікування навколишнього середови­ща відбувається через послід голубів, у якому криптококи розмно­жуються в надвеликій кількості. Зараження людини відбувається пе­реважно під час вдихання частинок пилу, що містять криптококи, а звідси й найбільш часте інфікування дихальних шляхів. Однак симп­томатика при цьому досить скупа, частіше проявляється нерізко ви­раженими явищами бронхіту. Найчастіше при позалегеневому криптококозі уражується ЦНС. Захворювання може розвиватися гостро: на тлі гарячки та інших загальнотоксичних явищ (слабкість, нездужання, зниження праце­здатності) з'являється головний біль у поєднанні з менінгеальними знаками; в подальшому розвивається порушення свідомості, можли­ва кома. Однак найчастіше ураження ЦНС проявляється поступово: нарос­ тає слабкість, зниження працездатності, в частини хворих можливе прогресуюче зниження пам'яті, інтелекту й навіть психічні порушен­ня. У подальшому зазвичай розвивається менінгоенцефаліт, на тлі яко­го виникають вогнищеві неврологічні порушення; можливі судоми. Ураження ЦНС у хворих на СНІД нерідко поєднується з уражен­ням і порушенням функції інших органів та систем, що розвивають­ся на тлі генералізації процесу (дисемінація інфекції).

Так, можливі криптококозне ураження міокарда з розвитком тяж­кого міокардиту, що швидко прогресує, ураження кишок, сечових і статевих органів, легенів (визначається вже не легкий бронхіт, а тяжке ушкодження легенів з інфільтратами, кавернами, випотом у плевральну порожнину, медіастинітом). Можливі гноякові уражен­ня шкіри, очей (ендофтальміт). Нерідко на цьому тлі виникають тяж­кі метаболічні й електролітні порушення.

Діагноз при дисемінованому процесі ґрунтується на виявленні грибів у крові, сечі, спинномозковій рідині, а також у біоптатах ура­жених органів (якщо можливо провести біопсію). На думку багатьох дослідників, висока специфічність при крип- тококозі притаманна дослідженню спинномозкової рідини в реакції латекс - аглютинації (РЛА).

Незважаючи на високу токсичність, найефективнішим залишаєть­ся амфотерицин В. Застосовують також флуцитозид, флюконазол та інші комбінації цих препаратів.

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 776 | Нарушение авторских прав