АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Лікування

Задача 134 (т.3.3) Еталон відповіді:

1. Маніфестний лямбліоз (ентероколіт)

2. Паразитологічне дослідження (кал, дуоденальний вміст)

- Серологічні методи (РНІФ, РФА)

3.- Дієта №5

• Етіотропне лікування (протицистні препарати)Мератин 1,5 г на добу 1-3 дні або метронідазол по 0,25 г 2-3 раза на добу 5днів

- Патогенетична терапія (ністатин по 5000000 ОД 3-4 раза на добу протягом 5-7 днів)

- Антигістамінні препарати (діазолін)

- Вітаміни групи В, аскорбінова кислота.

• Спазмолітики (но-шпа).

Задача 135 (т.3.3).

У пацієнтки з хронічним холецистопанкреатитом, при плановому дослідженні (працює вихователем у дитячому садку) в копроцитограмі виявлені цисти овальної форми, довжиною 12-14 мкм, рідиною Люголя фарбуються в жовтий колір.

1.Попередній діагноз.

2.План обстеження

3.Лікування.

Задача 135 (т.3.3) Еталон відповіді:

1. Латентний лямбліоз.

2. Паразитологічне дослідження (кал).

- Серологічні методи (РНІФ, РФА).

3.- Лікування:

Дієта №5

Етіотропне лікування (протицистні препарати) Мератин 1,5 г на добу 1-3 дні або метронідазол по 0,25 г 2-3 раза на добу 5 днів.

- Антигістамінні препарати (лоратадин)

- Вітаміни групи В, аскорбінова кислота.

- Спазмолітики (но-шпа).

Задача 136 (т.16.2).

Хворий 35 років, звернувся зі скаргами на сильний головний біль, переважно в потиличній ділянці, підвищення температури тіла до 39°С, загальну слабкість, біль в епігастральній області, однократне блювання, носову кровотечу. При огляді: обличчя гіперемоване, гіперемія поширюється на шию та грудну клітину. Крім того на тулубі та кінцівках геморагічний висип. АТ 80/40 мм рт.ст. Враховуючи незвичайну симптоматику при додатковому анамнезі, з ясувалося, що тиждень тому повернувся із відрядження у тваринницькі господарства степових районів Криму. Проживав у палатках. Декілька разів помічав укуси кліщів.

1. Ваш попередній діагноз.

2. Які необхідно провести обстеження для уточнення діагнозу.

3. Лікування.

Задача 136 (т.16.2) Еталон відповіді:

1. Геморагічна гарячка Конго-Крим. ДВЗ-синдром в стадії гіпокоагуляції.

2. Загальні аналізи крові, сечі, коагулограма, сечовина, креатинін крові. Серологічні реакції: РЗК, ІФА, ПЛР.

3. Ізоляція хворого. Патогенетична і симптоматична терапія, гемостатичні препарати, переливання крові, еритроцитарної і тромбоцитарної маси, кортикостероїди, антибіотики при бактеріальних ускладненнях.

Задача 137 (т.16.2).

Хворий 24 років госпіталізований в інфекційне відділеня Сімферополя з діагнозом: грипп, капіляротоксикоз, тяжкий перебіг на 4-й день хвороби. Початок гострий з підвищенням температури тіла до 39°С, головним болем, артралгіями та міалгіями, нудотою, незначним сухим кашлем, першінням в горлі.

В кінці 3-ї доби від початку захворювання з’явилась геморагічна висипка на шкірі верхніх та нижніх кінцівок, тулубі, спині, кровотеча з ясен, носова та кишкова кровотечі. Шкіра бліда, обличчя гіперемоване, пастозне. Гепатолієнальний синдром. Живіт при пальпації болючий, здутий, АТ 85/60 мм рт.ст., Рs – 108 за хв. Менінгеальні знаки сумнівні. Хворий працює зоотехніком у радгоспі Джашковського р-ну в Криму.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 137 (т.16.2) Еталон відповіді:

1. Геморагічна гарячка Конго-Крим. ДВЗ-синдром в стадії гіпокоагуляції.

2. Загальні аналізи крові, сечі, коагулограма, сечовина, креатинін крові. Серологічні реакції: РЗК, ІФА, ПЛР.

3. Ізоляція хворого. Патогенетична і симптоматична терапія, гемостатичні препарати, переливання крові, еритроцитарної і тромбоцитарної маси, кортикостероїди, антибіотики при бактеріальних ускладненнях.

Задача 138 (т.16.2).

Військовослужбовець, який проходить строкову службу в радіотехнічних військах в горах Криму був доставлений в шпиталь на 5-й день хвороби у вкрай тяжкому стані з діагнозом: ГРВІ, алергічний дерматит?

Хвороба почалась гостро із загальної слабкості, головного болю, ознобу, нудоти, артралгій та міальгій, підвищення температури тіла до 40°С.

Об-но: стан тяжкий, хворий марить. Менінгеальні знаки слабопозитивні. Обличчя гіперемоване, крововиливи в перехідну складку кон’юнктиви, кровотечі з носу та ясен. На шкірі тулуба, верхніх та нижніх кінцівках геморагічний висип, в місцях ін’єкцій гематоми. Гепатолієнальний синдром. При аускультації над легенями крепітуючі та вологі хрипи. Задишка 34 за хв. Виражений акроціаноз. Тахікардія, Р- 112 за хв. АТ 85/60 мм рт.ст.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 138 (т.16.2) Еталон відповіді:

1. Геморагічна гарячка Конго-Крим. ДВЗ-синдром в стадії гіпокоагуляції.

2. Загальні аналізи крові, сечі, коагулограма, сечовина, креатинін крові. Серологічні реакції: РЗК, ІФА, ПЛР.

3. Ізоляція хворого. Патогенетична і симптоматична терапія, гемостатичні препарати, переливання крові, еритроцитарної і тромбоцитарної маси, кортикостероїди, антибіотики при бактеріальних ускладненнях.

Задача 139 (т.16.2).

Хворий 34 років, агроном, який живе і працює в Криму, був госпіталізований в терапевтичне відділення з діагнозом правобічна пневмонія, ІТШ ІІ ст.

Хвороба розпочалася гостро з підвищення температури тіла до 39,5°С, слабкості, головного болю, нудоти, головокружіння, міалгій. На другий день хвороби з'явся біль в животі, гуркотіння, пронос до 3-х разів.

На четвертий день з'явилися кровотечі з носу та ясен, а в наступний день - стан хворого погіршився, проте температура знизилась до 37,8°С, зросла слабкість, головний біль, головокружіння, нудота, кашель з кров'янистим харкотинням, задишка. При аускультації в легенях вислуховуються вологі хрипи. Пульс 110 за 1 хв., АТ 90/55 мм рт.ст. На животі, спині, верхніх та нижніх кінцівках з'явилися геморагії темно-вишневого кольору. При пальпації виражений гепатолієнальний синдром, печінка болюча.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 139 (т.16.2) Еталон відповіді:

1. Геморагічна гарячка Конго-Крим, ІТШ ІІ ст. Двобічна полісегментарна пневмонія. ДВЗ-синдром в стадії гіпокоагуляції.

2. Загальні аналізи крові, сечі, коагулограма, сечовина, креатинін крові. Серологічні реакції: РЗК, ІФА, ПЛР.

3. Ізоляція хворого. Патогенетична і симптоматична терапія, гемостатичні препарати, переливання крові, еритроцитарної і тромбоцитарної маси, кортикостероїди, антибіотики при бактеріальних ускладненнях.

Задача 140 (т.16.2).

Волонтер з гуманітарної місії у Кенії звернувся у шпиталь з приводу підвищення температури, повторних носових кровотеч, геморагій на шкірі та слизових оболонках. Раптово почалася профузна шлункова кровотеча. При наданні екстреної допомоги хворому на незахищену шкіру рук медичної сестри потрапили краплі крові. На 7 день у медсестри розвинулися схожі ознаки захворювання: підвищення температури, геморагічний висип, носові кровотечі.

1. Ваш клініко-епідеміологічній діагноз.

2. План обстеження і лікування.

Задача 140 (т.16.2) Еталон відповіді:

1. Гемарогічна гарячка Конго-Крим. ДВЗ-синдром в стадії гіпокоагуляції.

2. Загальні аналізи крові, сечі, коагулограма, сечовина, креатинін крові. Серологічні реакції: РЗК, ІФА, ПЛР.

3. Ізоляція хворого. Патогенетична і симптоматична терапія, гемостатичні препарати, переливання крові, еритроцитарної і тромбоцитарної маси, кортикостероїди, антибіотики при бактеріальних ускладненнях.

Задача 141 (т.16.2).

У хворого, що прибув з ендемічної зони гарячки Конго-Крим спостерігаються нападоподібна лихоманка впродовж двох тижнів. При додатковому обстеженні виявлена гепатоспленомегалія, анемія, анізоцитоз, пойкилоцитоз.

3. З якими захворюванням потрібно проводити диференційну діагностику.

4. Які дослідження потрібно негайно призначити для з’ясування нападоподібної лихоманки.

Задача 141 (т.16.2) Еталон відповіді:

1. Малярія.

2. Мазок і товста крапля крові на малярію.

Задача 142 (т.13.2).

У хворого Н. протягом 12 днів підвищення температури тіла до 38˚С, що супроводжується пітливістю, відчуттям жару. Загальне самопочуття не страждає. Хворий працює зоотехніком.

Об-но: шкірні покриви вологі, пальпуються всі групи лімфатичних вузлів розміром до 5 мм. Під час пальпації живота визначається збільшення печінки і селезінки. Біль у крижі та лівому тазостегновому суглобі.

1.Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 142 (т.13.2) Еталон відповіді:

1. Гострий бруцельоз.

2. Загальноклінічні лабораторні дослідження: заг. ан. крові-червона кров без змін, лейкопенія, лімфоцитоз, моноцитоз, нейтропенія із зсувом вліво, ШОЕ помірно підвищена. Специфічні методи-бактеріологічний метод- гемокультура, мієлокультура, використувується рідко в спеціальних лабораторіях, серологічні реакції – РНГА,

реакція аглютинації (Райта-Хеддлсона) враховується позитивною в титрі 1:200-1:400, РСК діагностичний титр 1:80, 1:160, алергична внутришкірна проба Бюрне- виміряють розміри набряку шкіри – 1-3см слабо+, 3-6 см – (+), більше 6 см – різко (+). Реакція Райта і проба Бюрне можуть бути (+) протягом тривалого часу після одужання.

3. Лікування: специфічна антибіотикотерапія- тетрациклин 2 г/добу 7-10 днів, повторними курсами (2-3) з інтервалом 10-14 днів, можна левоміцетин 3 г/добу до 3-4 дня нормальної температури, потім по 2 г/добу, курс 7-10 днів, можна ріфампіцин 600-900 мг/добу 7 днів, повторний курс не потрібен. Бажано повторный курс левоміцетином або тетрацикліном. Після зникнення гострих проявів хвороби проводять вакцинотерапію разними способами (в/ш, п/ш, в/м, в/в). При важкому перебігу хвороби показано введення ГКС, нестероідні п/запальні засоби, може бути в/суглобове введення препаратів, потім ЛФК, масаж, діатермія, УВЧ, грязелікування.

Задача 143 (т.13.2).

Хворий А., працівник м'ясокомбінату, звернувся до лікаря зі скаргами на суглобові болі, періодичне підвищення температури останні 8 місяців.

Об-но: гепатолієнальний синдром, біль та обмеження рухливості лівого гомілковостопного суглоба. При дослідженні крові: нормоцитоз, реакція Хеддельсона 1:100.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 143 (т.13.2) Еталон відповіді:

1. Хронічний бруцельоз, кістково-суглобна форма.

2. Загальноклінічні лабораторні дослідження: заг. ан. крові-

червона кров без змін, лейкопенія, лімфоцитоз, моноцитоз, нейтропенія із зсувом вліво, ШОЕ помірно підвищена. Специфічні методи-бактеріологічний метод- гемокультура, мієлокультура, використовується рідко в спеціальних лабораторіях, серологічні реакції – РНГА,

реакція аглютинації (Райта-Хеддлсона) вважається позитивною в титрі 1:200-1:400, РСК діагностичний титр 1:80, 1:160, алергична внутришкірна проба Бюрне- виміряють розміри набряку шкіри – 1-3см слабо+, 3-6 см – (+), більше 6 см – різко (+). Реакція Райта і проба Бюрне можуть бути (+) протягом тривалого часу після одужання.

3. Лікування: специфічна антибіотикотерапія- тетрациклин 2 г/добу 7-10 днів, повторними курсами (2-3) з інтервалом 10-14 днів, можна левоміцетин 3 г/добу до 3-4 дня нормальної температури, потім по 2 г/добу, курс 7-10 днів, можна ріфампіцин 600-900 мг/добу 7 днів, повторний курс не потрібен. Бажано повторный курс левоміцетином або тетрацикліном. Після зникнення гострих проявів хвороби проводять вакцинотерапію разними способами (в/ш, п/ш, в/м, в/в). При важкому перебігу хвороби показано введення ГКС, нестероідні п/запальні засоби, може бути в/суглобове введення препаратів, потім ЛФК, масаж, діатермія, УВЧ, грязелікування.

Задача 144 (т.13.2).

Хворий З. звернувся зі скаргами на підвищену стомлюваність, дратівливість, періодичні радикулярні болі летючого характеру, поганий сон. З анамнезу відомо, що пацієнт за фахом лікар-ветеринар, раніше працював в господарстві, де реєструвалися випадки бруцельозу.

Об-но: психоемоційна лабільність, легені, серце, печінка – без особливостей. Реакція Райта – негативна. ІФА IgG(+).

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 144 (т.13.2) Еталон відповіді:

1. Хронічний бруцельоз з ураженням нервової системи.

2. Загальноклінічні лабораторні дослідження: заг. ан. крові-

червона кров без змін, лейкопенія, лімфоцитоз, моноцитоз, нейтропенія із зсувом вліво, ШОЕ помірно підвищена. Специфічні методи-бактеріологічний метод- гемокультура, мієлокультура, використовується рідко в спеціальних лабораторіях, серологічні реакції – РНГА,

реакція аглютинації (Райта-Хеддлсона) вважається позитивною в титрі 1:200-1:400, в даному випадку потрібно повторити цю реакцію – парні сироватки, РСК діагностичний титр 1:80, 1:160, алергична внутришкірна проба Бюрне- виміряють розміри набряку шкіри – 1-3см слабо+, 3-6 см – (+), більше 6 см – різко (+). Реакція Райта і проба Бюрне можуть бути (+) протягом тривалого часу після одужання.

3. Лікування: специфічна антибіотикотерапія- тетрацикліин 2 г/добу 7-10 днів, повторними курсами (2-3) з інтервалом 10-14 днів, можна левоміцетин 3 г/добу до 3-4 дня нормальної температурт, потім по 2 г/добу, курс 7-10 днів, можна ріфампіцин 600-900 мг/добу 7 днів, повторний курс не потрібен. Бажано повторний курс левоміцетином або тетрацикліном. Далі проводять вакцинотерапію різними способами (в/ш, п/ш, в/м, в/в), нестероідні п/запальні засоби.

Задача 145 (т.13.2).

Хворий Н. госпіталізований у клініку з високою температурою, вираженим менінгеальним синдромом. Захворів 3 тижні тому. Захворювання почалося гостро з високої температури, ознобу, пітливості. Місяць тому працював на фермі і допомогав при окоті овець.

Об-но: свідомість ясна, виражені оболонкові симптоми. Шкіра волога, суглоби не змінені. У лікворі: цитоз 1,5 тис. лімфоцитів в 1 мкл.; білок 3,5г/л. Реакція Райта 1:200, ІФА IgМ (+).

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування

Задача 145 (т.13.2) Еталон відповіді:

1. Гострий бруцельоз, серозний менінгіт.

2. Загальноклінічні лабораторні дослідження: заг. ан. крові-

червона кров без змін, лейкопенія, лімфоцитоз, моноцитоз, нейтропенія із зсувом вліво, ШОЕ помірно підвищена. Специфічні методи-бактеріологічний метод- гемокультура, мієлокультура, використувується рідко в спеціальних лабораторіях, серологічні реакції – РНГА,

реакція аглютинації (Райта-Хеддлсона) враховується позитивною в титрі 1:200-1:400, РСК діагностичний титр 1:80, 1:160, алергична внутришкірна проба Бюрне- виміряють розміри набряку шкіри – 1-3см слабо+, 3-6 см – (+), більше 6 см – різко (+). Реакція Райта і проба Бюрне можуть бути (+) протягом тривалого часу після одужання.

3. Лікування: специфічна антибіотикотерапія- тетрациклин 2 г/добу 7-10 днів, повторними курсами (2-3) з інтервалом 10-14 днів, можна левоміцетин 3 г/добу до 3-4 дня нормальної температури, потім по 2 г/добу, курс 7-10 днів, можна ріфампіцин 600-900 мг/добу 7 днів, повторний курс не потрібен. Бажано повторный курс левоміцетином або тетрацикліном. Після зникнення гострих проявів хвороби проводять вакцинотерапію разними способами (в/ш, п/ш, в/м, в/в). При важкому перебігу хвороби

показано введення ГКС, патогенетична дезинтоксикаційн терапія, введення сечогінних препаратів (маніт, лазікс), нестероідні п/запальні засоби, ноотропи в периоді реконвалесценції.

Задача 146 (т.13.2).

Хворий М. повернувся з туристської поїздки по Сіцилії, де часто вживав в їжу козине молоко, сири домашнього виготовлення. Звернувся зі скаргами на підвищення температури тіла упродовж 3 тижнів, пітливість, відчуття жару. Загальне самопочуття не страждає.

Об-но: шкіра волога, тахікардія, розширення меж серця, приглушеність серцевих тонів, помірне збільшення печінки і селезінки, системна лімфаденопатія. У гемограмі – лейкопенія, лімфоцитоз, анеозинофілія, помірно прискорена ШЗЕ.

1.Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування

Задача 146 (т.13.2) Еталон відповіді:

1. Гострий бруцельоз, середньоважкий перебіг.

2. Загальноклінічні лабораторні дослідження: заг. ан. крові-

червона кров без змін, лейкопенія, лімфоцитоз, моноцитоз, нейтропенія із зсувом вліво, ШОЕ помірно підвищена. Специфічні методи-бактеріологічний метод- гемокультура, мієлокультура, використовується рідко в спеціальних лабораторіях, серологічні реакції – РНГА,

реакція аглютинації (Райта-Хеддлсона) враховується позитивною в титрі 1:200-1:400, РСК діагностичний титр 1:80, 1:160, алергична внутришкірна проба Бюрне- виміряють розміри набряку шкіри – 1-3см слабо+, 3-6 см – (+), більше 6 см – різко (+). Реакція Райта і проба Бюрне можуть бути (+) протягом тривалого часу після одужання.

3. Лікування: специфічна антибіотикотерапія- тетрациклин 2 г/добу 7-10 днів, повторними курсами (2-3) з інтервалом 10-14 днів, можна левоміцетин 3 г/добу до 3-4 дня нормальної температури, потім по 2 г/добу, курс 7-10 днів, можна ріфампіцин 600-900 мг/добу 7 днів, повторний курс не потрібен. Бажано повторный курс левоміцетином або тетрацикліном. Після зникнення гострих проявів хвороби проводять вакцинотерапію разними способами (в/ш, п/ш, в/м, в/в). При важкому перебігу хвороби показано введення ГКС, нестероідні п/запальні засоби, може бути в/суглобове введення препаратів, потім ЛФК, масаж, діатермія, УВЧ, грязелікування.

Задача 147 (т.13.2).

Хворий Н. 24 років доставлений в стаціонар машиною швидкої допомоги зі скаргами на температуру (39ºС), озноб, біль в нижній щелепі, зниження діурезу, кашель. Два дні тому – видалення корінного зуба.

Об-но: на місці видаленого зуба – набряк, гіперемія ясен, гнійні нальоти; збільшені і болючі підщелепні лімфатичні вузли. Під часаускультації легень з обох боків вислуховуються вологі хрипи середнього калібру. Тони серця приглушені, ритмічні. Пульс 120/хв. Язик обкладений білим нашаруванням. Живіт м'який, пальпується селезінка – м'яка, безболісна. При постукуванні в області нирок – біль, сеча рожевого кольору. У крові лейкоцитоз 18 х 10⁹, ШОЕ-32 мм/год.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 147 (т.13.2) Еталон відповіді:

1. Сепсис, гострий перебіг (одонтогенний).

2. Загальноклінічні методи: заг.ан. крові- анемія, лейкоцитоз з нейтрофільним зсувом формули вліво, прискорена ШОЕ, заг. ан. сечі- протеінурія, лейкоцитурія, циліндрурія, рентгенографія ОГК- рентгенкартина двобічної пневмонії, ЕКГ – зниження вольтажа зубців, дифузні зміни міокарда, УЗД ОЧП – ознаки гепатолієнального синдрома, бактеріологічна діагностика – посів з рани, посів крові на стерильність (тричі, на висоті лихоманки) з наступним визначенням чутливості виділеної мікрофлори до антибіотиків.

3. Проводиться санація первинного вогнища хірургічним шляхом в умовах відділення щелепно-лицевої хірургії. Антибіотикотерапія- призначення препаратів широкого спектру дії (цефалоспоріни 3 покоління, фторхінолони), а також мератін (діє на анаеробну флору), шляхи введеня препаратів в/в та в/в крап., інтенсивна дезинтоксикаційна терапія, призначення лазолвану, панангину, сульфокамфокаіну, при важкому перебігу – ГКС, нестероідні п/запальні препарати.

Задача 148 (т.13.2).

Хворий М. 48 років доставлений машиною швидкої допомоги: загальмований, скаржиться на сильний головний біль, високу температуру тіла, блювання.

Об-но: нечітко орієнтований у часі та просторі, шкіра бліда, на тулубі одиничні елементи розеольозно-геморагійного висипу. Слизисті оболонки ротоглотки без особливостей. Системно збільшені лімфатичні вузли – розміром до 5-6 мм, не спаяні між собою. В легенях - жорстке дихання, розсіяні сухі хрипи. Тони серця приглушені, ритмічні. АТ-90/60 мм рт.ст., пульс 110/хв., слабкої напруженості, м'який. Язик сухий, обкладений білим нашаруванням. Живіт м'який, пальпується край печінки і селезінки. Позитивні симптоми Керніга, Брудзинського. При проведенні люмбальної пункції спинномозкова рідина витікає з частотою 80 крапель/хв., каламутна.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 148 (т.13.2) Еталон відповіді:

1. Сепсис, гострий перебіг, гнійний менінгит, негоспітальна двобічна пневмонія, ІТШ 1 ступеню.

2. Загальноклінічні методи: заг.ан. крові- анемія, лейкоцитоз з нейтрофільним зсувом формули вліво, прискорена ШОЕ, заг. ан. сечі- протеінурія, лейкоцитурія, циліндрурія, рентгенографія ОГК- рентген картина двобічної пневмонії,

аналіз ліквору – цитоз тисячі клітин в 1 мл за рахунок нейтрофілів, підвищення рівня білку, коагулограма, ЕКГ – зниження вольтажа зубців, дифузні зміни міокарда, УЗД серця, УЗД ОЧП – ознаки гепатолієнального синдрому, бактеріологічна діагностика – посів крові на стерильність (тричі, на висоті лихоманки), а також посів ліквору з наступним визначенням виділеної мікрофлори до антибіотиків.

3. Антибіотикотерапія- призначення препаратів широкого спектру дії (цефалоспоріни 3 покоління, фторхінолони), а також мератін (діє на анаеробну флору), шляхи введення препаратів в/в та в/в крап., інтенсивна дезинтоксикаційна терапія, ГКС, сечогінні (маніт, лазікс), свіжозаморожена плазма, призначення лазолвану, панангину, сульфокамфокаіну, нестероідні п/запальні препарати, в періоді реконвалесценції – ноотропи, вітаміни.

Задача 149 (т.13.2).

Хвора З. 32 років доставлена в стаціонар зі скаргами на високу температуру, помірну жовтяницю шкіри та склер. Хворіє 3 дні, 1-й день жовтяниці.

Об-но: свідомість ясна, шкіра бліда, іктерична, волога, чиста. ЧД 26/хв. При аускультації легень вислуховуються сухі розсіяні хрипи. Ліва межа серця розширена вліво. ЧСС 112/хв. Тони серця приглушені, вислуховується систолічний шум. АТ-80/60 мм рт.ст. Пульс слабкого наповнення і напруження. Язик сухий, обкладений білим нальотом. Живіт помірно здутий, біль в гіпогастрії. Печінка +1,5 см, селезінка (+). З піхви гнійно-кров'янисті виділення. Менінгеальних знаків немає.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 149 (т.13.2) Еталон відповіді:

1. Сепсис, гострий перебіг, гострий ендометрит, двобічна пневмонія, ІТШ 1 ст.

2. Огляд гінеколога. Загальноклінічні методи: заг.ан. крові- анемія, лейкоцитоз з нейтрофільним зсувом формули вліво, прискорена ШОЕ, заг. ан. сечі- протеінурія, лейкоцитурія, циліндрурія, рентгенографія ОГК- рентген картина двобічної пневмонії,

коагулограма, ЕКГ – зниження вольтажа зубців, дифузні зміни міокарда, УЗД серця, УЗД ОЧП – ознаки гепатолієнального синдрому, УЗД органів малого тазу,бактеріологічна діагностика – посів крові на стерильність тричі на висоті лихоманки з наступним визначенням чутливості мікрофлори до антибіотиків, посів виділень з піхви.

3. Санація первинного вогнища хірургічним шляхом в гінекологічному відділенні. Антибіотикотерапія- призначення препаратів широкого спектру дії (цефалоспоріни 3 покоління, фторхінолони), а також мератін (діє на анаеробну флору), шляхи введеня препаратів в/в та в/в крап., інтенсивна дезинтоксикаційна терапія, призначення лазолвану, панангину, сульфокамфокаіну, при важкому перебігу – ГКС, нестероідні п/запальні препарати, свіжозаморожена плазма, інгібітори протеолізу (контрікал, гордокс).

Задача 150 (т.13.2).

Хворий Н. 40 років звернувся зі скаргами на періодичне підвищення температури тіла (37,2°-37,5ºС), яке чергується з періодами апірексії до 10-12 днів, слабкість, швидку втомлюваність. Лікувався амбулаторно у зв’язку з виділенням з крові стрептококу, «С»-реактивний білок (+); прискорену ШЗЕ-28 мм/год, лейкоцитоз – 12 х 10⁹/л.

Об-но: свідомість ясна, на шкірі тулуба, кінцівках одиничні елементи гнійничкового висипу. Збільшені чутливі при пальпації пахвові і пахові лімфовузли. У легенях ослаблене дихання, хрипів немає. Тони серця ритмічні, приглушені. Пульс 78 /хв. Язик вологий, помірно обкладений білим нальотом. Живіт м'який, безболісний. Печінка +1,5 см, край чутливий, селезінка (+).

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 150 (т.13.2) Еталон відповіді:

1.Сепсис стрептококової етіологіі, хронічний перебіг

2. заг. ан. крові, заг. ан. сечі, біохімічні дослідження крові, УЗД ОЧП,серця, посів крові на стерильність с наступним визначенням чутливості до антибіотиків.

3. Антибітикотерапия препаратами широкого спектру дії до 10 дня нормальноїтемператури. Дезинтоксикацийна терапія, можливо в подальшому використання імуномодуляторів (циклоферона, імунофана) по схемі, вітаминотерапія. При хроніосепсисі можливо лікування аутовакциною по схемі, призначення бактериофага специфічного п/стрептококового.

Задача 151 (т.13.2).

Хворий М. 60 років поступив до стаціонару зі скаргами на Т до 40ºС, озноби, відчуття жару. Захворів гостро, через п'ять днів після холецистектомії.

Об-но: свідомість ясна, шкірні покриви чисті, мармурові, нігтьові ложа ціанотичні. ЧД 24/хв. Везикулярне дихання. Тони серця приглушені, ритмічні. АТ-80/40 мм рт.ст. Пульс 120/хв., слабкого наповнення, м'який. Язик сухий. Живіт м'який, болючий у області операційної рани. Сеча відсутня. Менінгеальних знаків немає.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 151 (т.13.2) Еталон відповіді:

1. Сепсис, гострий перебіг (хірургічний), ІТШ 2 ст., ГНН ст. анурії.

2. Загальноклінічні методи: заг.ан. крові- анемія, лейкоцитоз з нейтрофільним зсувом формули вліво, прискорена ШОЕ, заг. ан. сечі- протеінурія, лейкоцитурія, циліндрурія, рентгенографія ОГК, ЕКГ – зниження вольтажа зубців, дифузні зміни міокарда, УЗД ОЧП – ознаки гепатолієнального синдрома, бактеріологічна діагностика – посів з рани, посів крові на стерильність (тричі, на висоті лихоманки) з наступним визначенням чутливості виділеної мікрофлори до антибіотиків

3. Проводиться релапаротомія, ревізія черевної порожнини в хірургічному відділенні після виведення з ІТШ, стабілізації гемодинаміки(інтенсивна дезинтоксикаційна терапія, ГКС, дофамін)

Антибіотикотерапія- призначення препаратів широкого спектру дії (цефалоспоріни 3 покоління, фторхінолони), а також мератін (діє на анаеробну флору), шляхи введення препаратів в/в та в/в крап., інтенсивна дезинтоксикаційна терапія, призначення панангину, свіжозаморожена плазма, інгібітори протеолізу (контрікал, гордокс)., нестероідні п/запальні препарати.

Задача 152 (т.13.2).

Хворий К., 23-х років, поступив в інфекційний стаціонар із скаргами на підвищення температури тіла до 39-40°С, сильні озноби, виражену пітливість, кашель із слизово-гнійним харкотинням, ломоту в м’язах, суглобах, головний біль, різку загальну слабкість, нудоту, відсутність апетиту.

Вважає себе хворим біля 2-х тижнів, коли з’явився озноб, підвищилась температура тіла до39-40°С, з’явився кашель. За мед. допомогою не звертався, приймав жарознижуючі препарати – без эфекту.

Вживає ін’єкційні наркотики кустарного виробництва (опіати). Рік назад звільнився з місць позбавлення волі.

Об’єктивно: стан важкий. Свідомість ясна. Шкіра бліда із землисто-жовтуватим відтінком, волога, на передній черевній стінці – поодинокі п/ш крововиливи. Хворий пониженого харчування. В паховій ділянці сліди від множинних ін’єкцій («шахти»). Видимі слизові субіктеричні. Над легенями – везикулярне дихання з жорстким відтінком, різко ослаблене в нижньобокових ділянках з обох боків, крепітація, тони серця ослаблені, пульс 100 за 1 хв., ритмічний, середньої величини, АТ 90/60 мм рт.ст. Язик суховатий, обложений сіруватим нальотом. Живіт дещо піддутий, при пальпації помірно болісний в правому підребір’ї, епігастрії. Печінка збільшена +3-4 см, пальпується селезінка. Симптом Пастернацького позитивний з обох боків.

Результати додаткових методів обстеження: заг.ан. крові – гемоглобін -78 г/л, лейкоцити – 15, 2х 10 9/л п-24%, с-68%, л-8%, ШОЕ-42 мм/год, заг. ан. сечі – білок – 0,33 г/л, еп. пл. – покр. все п/з, лейк. – 25-30 в п/з, циліндри гіал. – 8-10 в п/з, Сечовина – 12,2 мМоль/л, креатинін – 0,2 мМоль/Л, заг. білірубін – 58,1 мкМоль/л, непрямий – 38,1, прямий – 20,0, АлАт- 1,5, АсАт- 1.2 мМоль/л. Рентгенографія ОГК – двобічна нижньодольова пневмонія.

1.Який попередній діагноз?

2.Які ще додаткові обтеження необхідно провести для його підтвердження?

3.Призначте лікування.

Задача 152 (т.13.2) Еталон відповіді:

1. Сепсис, гострий перебіг, негоспітальна двобічна пневмонія, ІТШ 1 ст.

2. Загальноклінічні методи: ЕКГ – зниження вольтажа зубців, дифузні зміни міокарда, УЗД серця, УЗД ОЧП – ознаки гепатолієнального синдрому, бактеріологічна діагностика – посів крові на стерильність (тричі, на висоті лихоманки) з наступним визначенням чутливості виділеної мікрофлори до антибіотиків

3.Антибіотикотерапія- призначення препаратів широкого спектру дії (цефалоспорини 3 покоління, фторхінолони), а також мератін (діє на анаеробну флору), шляхи введення препаратів в/в та в/в крап., інтенсивна дезинтоксикаційна терапія, ГКС,сечогінні (маніт, лазікс), призначення панангину, свіжозаморожена плазма, інгібітори протеолізу (контрікал, гордокс)., нестероідні п/запальні препарати, лазолван, сульфокамфокаін в періоді реконвалесценції- ноотропи, вітаміни, гепатопротектори.

Задача 153 (т.13.2).

Хвора Ш., 35 років, поступила в інфекційний стаціонар із скаргами на тривалий –біля року субфебрилітет, загальну слабкість, періодичну появу на обличчі та тулубі пустульозної висипки, іноді фурункулів. Рік тому у хворої був правобічний гідраденіт, який вскрився самостійно. За мед. допомогою не зверталась. Після чого відмічає появу вище вказаних скарг.

Об’єктивно: температура тіла 37,2°С, на шкірі тулуба – пустульозна висипка, видимі слизові - блідо-рожеві. Над легенями – везикулярне дихання, пульс – 80 за 1 хв., АТ 110/70 мм рт.ст. Живіт м’який, безболісний. Печінка +1,5 см, пальпується нижній полюс селезінки.

З посіву крові на стерильність виділений Staph. aureus.

1. Який попередній діагноз.

2.Призначте додаткові обстеження та лікування.

Задача 153 (т.13.2) Еталон відповіді:

1. Сепсис стафілококової етіології, хронічний перебіг.

2. Загальноклінічні обстеження (заг. ан. кр., заг. ан. сечі, біохімічні обстеження крові, УЗД ОЧП, серця, ЕКГ), посів крові на стерильність з наступним визначенням чутливості до антибіотиків.

3. Антибиотикотерапія з урахуванням чутливості препаратами широкого спектру дії до 10 дня нормальної температури тіла. Дезинтоксикаційна терапія, можливо в подальшому призначення імуномодуляторів (циклоферона, імунофана) по схемі, вітамінотераія. При хроніосепсисі можливо лікування хворого аутовакциною по схемі, призначення бактеріофага специфічного п/стафілококового.

Задача 154 (т.19.4) .

Задача 155 (т.19.4).

Хвора К, 27 років, за 10 днів до захворювання оглядала туриста із Бангладеш. Захворіла гостро. Протягом 3-х днів температура була 40-41⁰С, турбували головний біль, біль в поперековому відділі хребта. На 4-й день хвороби температура знизилась до 37,3⁰С, але на обличчі з´явилась плямиста висипка. На 5-й день хвороби стан хворої задовільний, температура 36,8⁰С, на голові та обличчі – папули, на кінцівках та тулубі – поодинокі плями. Зів гіперемований. Порушень з боку органів дихання та серцево-судинної системи не має. На 10-й день хвороби папули перетворились в везикули.

1. Попередній діагноз?

2. Додаткові методи обстеження?

Задача 155 (т.19.4) Еталон відповіді:

1. Натуральна віспа, варіолоїд?

2. Метод імунофлююресценції (вміст везикул), серологічні методи діагностики (РЗК, РПГА, РН)

Задача 156 (т.19.4).

Хвора С., 46 років, поступила на 3-й день хвороби з скаргами на головний біль, ломоту в суглобах, блювання. Шкіра чиста, на слизовій ротоглотки декілька плям і везикул. Через дві доби температура тіла нормалізувалась, але на внутрішній поверхні лівого плеча з´явилось декілька щільних везикул. Встановлено, що син повернувся із Індії 10 днів тому.

1. Попередній діагноз?

2. Додаткові методи обстеження?

Задача 156 (т.19.4) Еталон відповіді:

1. Натуральна віспа, варіолоїд?

2. Метод імунофлююресценції (вміст везикул), серологічні методи діагностики (РЗК, РПГА, РН)

Задача 157 (т.6.3).

Хворий, 42 років, скаржиться на озноб, підвищення температури до 40⁰С, частий кашель зі слизово - гнійним харкотинням, біль у грудній клітці праворуч при кашлі, задишку, загальну слабкість. Із анамнезу відомо, що захворювання почалось гостро 3 дні тому, 10 серпня, коли виникла різка загальна слабкість, озноб, біль у суглобах. Протягом останніх років хворий страждає на алкоголізм. За 7 днів до початку хвороби купався у водоймищі. Шкіра бліда, акроціаноз. Перкуторно праворуч у нижніх відділах легенів укорочення звуку нижче 7 ребра, дихання не вислуховується. Тони серця приглушені, пульс – 120/хв., АТ- 90/60 мм. рт.ст. При пальпації живота виявлене збільшення печінки. Госпіталізований у стаціонар.

Результати лабораторних досліджень – гіпоальбумінемія – 20г/л, гіпербілірубінемія, АлАТ 2,2 ммоль/г.л., гематурія, протеїнурія, Л-15 х 10⁹ /л, п/я зсув, лімфопенія-8%, ШОЕ - 80 мм/год. Рентгенологічно - односторонні негомогенні вогнищеві інфільтрати праворуч у нижній ділянці. Через 3 години після госпіталізації з’явилось блювання, діарея, криваве харкотиння, галюцинації, хворий втратив свідомість. Незважаючи на комплексне лікування з використанням достатніх доз антибіотиків температура не знизилась, стан хворого не покращився.

1.Сформулюйте попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 157 (т.6.3) Еталон відповіді:

· Атипова пневмонія, що викликається Legionella pneumophyllia;

· План обстеження: мікроскопія мазків харкотиння, аналіз крові на креатинін, сечовину; бактерілогічний (виявлення збудника в харкотинні, промивних водах бронхів); пряма РІФ – експрес метод діагностики легіонельозу; серологічні методи діагностики РНІФ – наростання титру антитіл не менш, ніж у 4 рази (перше дослідження - 1-2 тиждень захворювання, друге - 3-4 тиждень захворювання)

· Лікування: етіотропна терапія – кларитроміцин 500 мг через кожні 6 годин в/в крапельно перші 6-7 днів, потім можна перейти на пероральний прийом препарату протягом 1-2 тижнів. Патогенетична терапія – дезінтоксикаційна (краще перорально).

Задача 158 (т.6.3).

Хворий 45 років доставлений 26 липня у лікарню на 3 день хвороби зі скаргами на значно виражену задишку, різку загальну слабкість, підвищення температури до 40⁰С, біль у грудній клітці при кашлі. Повернувся з туристичної поїздки під час якої проживав у великому готелі, де працювали кондиціонери, повертався додому літаком. Захворювання почалось як нежить з дряпанням у зіві. При обстеженні - стан хворого тяжкий, шкіра бліда, акроціаноз. ЧДР – 32/хв. Тони серця значно приглушені, пульс – 60/хв., АТ- 100/60 мм рт.ст. Виникло одноразове блювання та діарея 3 рази на добу. Рентгенологічно – білатеральні інфільтрати значні фокальні та зливні тіні, залучена нижня та середня доля справа, плевральний випіт, з часом спостерігалось прогресування легеневих інфільтратів, не дивлячись на антибактеріальну терапію. На 10 день перебування хворого у лікарні з’явились симптоми міокардиту. При лабораторних дослідженнях - гіпонатріємія - 100 ммоль/л, у клінічному аналізі крові лейкоцитоз, різкий нейтрофільний зсув, ШОЕ - 50 мм/год.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 158 (т.6.3)Еталон відповіді:

· Атипова пневмонія, що викликається Legionella pneumophyllia;

· План обстеження: мікроскопія мазків харкотиння, аналіз крові на креатинін, сечовину; бактерілогічний (виявлення збудника в харкотинні, промивних водах бронхів); пряма РІФ – експрес метод діагностики легіонельозу; серологічні методи діагностики РНІФ – наростання титру антитіл не менш, ніж у 4 рази (перше дослідження - 1-2 тиждень захворювання, друге - 3-4 тиждень захворювання)

· Лікування: етіотропна терапія – кларітроміцин 500 мг через кожні 6 годин в)в крапельно перші 6-7 днів, потім можна перейти на пероральний прийом препарату протягом 1-2 тижнів. Патогенетична терапія – дезінтоксикаційна (краще перорально).

Задача 159 (т.6.3).

Хворий доставлений у відділення стаціонару в кінці серпня у вкрай тяжкому стані, без свідомості, на 3 день хвороби. При огляді у приймальному відділенні – шкіра бліда, на тулубі і кінцівках рясна геморагічна висипка, акроціаноз, задишка - 37 дихальних рухів за 1 хв., підвищення температури до 40⁰С, діарея. Пульс – 125/хв., АТ 70/40 мм рт.ст. Зі слів супроводжуючих осіб хвороба почалась гостро, спочатку у хворого виник частий сухий кашель та підвищення температури зразу до високих цифр, за 5 днів до цього він плавав у басейні. При перкусії грудної клітки – укорочення звуку з обох сторін нижче кутів лопаток, аускультативно – незначна кількість вологих дрібнобульбашкових хрипів. При рентгенографічному обстеженні - обширна двостороння пневмонічна інфільтрація. ШОЕ 50 мм/год.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 159 (т.6.3) Еталон відповіді:

· Атипова пневмонія, що викликається Legionella pneumophyllia;

· План обстеження: мікроскопія мазків харкотиння, аналіз крові на креатинін, сечовину; бактерілогічний (виявлення збудника в харкотинні, промивних водах бронхів); пряма РІФ – експрес метод діагностики легіонельозу; серологічні методи діагностики РНІФ – наростання титру антитіл не менш, ніж у 4 рази (перше дослідження - 1-2 тиждень захворювання, друге - 3-4 тиждень захворювання)

· Лікування: етіотропна терапія – кларітроміцин 500 мг через кожні 6 годин в)в крапельно перші 6-7 днів, потім можна перейти на пероральний прийом препарату протягом 1-2 тижнів. Патогенетична терапія – дезінтоксикаційна (краще перорально).

Задача 160 (т.6.3).

Хворий 20 років, студент, що проживає у гуртожитку, скаржиться на сухий частий нав’язливий кашель, помірну загальну слабкість, підвищення температури тіла до 37,5⁰С. Захворювання починалось поступово протягом 6 днів. Спостерігався постійний помірний біль у горлі не пов’язаний з ковтанням, нежить. Відомо, що захворіли ще 2 студенти, які проживали разом з хворим у одній кімнаті гуртожитку. Обидва госпіталізовані з діагнозом пневмонія. При обстеженні хворого - шкіра бліда з сіруватим відтінком, число дихальних рухів 26/хв. Пальпаторно виявлена лімфаденопатія. Аускультативно над легенями різнокаліберні сухі та вологі хрипи у невеликій кількості. На рентгенограмі - двосторонні вогнища негомогенної інфільтрації, неінтенсивні. Лікування цефалоспорином III покоління протягом 72 годин не привело до зниження температури, та покращення стану хворого. У клінічному аналізі крові - гемолітична анемія, лейкопенія, підвищені кількість лімфоцитів, відсутній зсув формули вліво, незначне підвищення ШОЕ.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 160 (т.6.3) Еталон відповіді:

· Атипова пневмонія, що викликається Mycoplasma pneumoniae.

· Бактеріологічне дослідження харкотиння та промивних вод бронхів (до початку антибактеріальної терапії). Серологічні методи діагностики – РЗК парні реакції з інтервалом 2-4 тижні (для ретроспективного підтвердження діагнозу). ЕLISA – виявлення IgM та IgG (наявність IgМ у титрі 1:32 достатня для обґрунтування діагнозу). ПЛР.

· Тетрациклін по 0,25 4 рази на добу, кларітроміцин 500 мг три рази на добу (10 днів). Дезінтоксикаційна терапія (краще перорально). Бронхолітики, відхаркувальні мікстури.

Задача 161 (т.6.3).

Хворий 17 років скаржиться на помірну загальну слабкість, сухий нав’язливий кашель, підвищення температури до 38,5⁰С, міалгії. Хвороба почалась поступово. При обстеженні на 10 день хвороби - шкіра бліда, на тулубі і кінцівках макуло - папульозна висипка, лімфаденопатія, збільшення печінки та селезінки на 2 см. ЧДР – 24/хв. Тони серця значно приглушені, пульс 84/хв. При аускультації легенів – незначна кількість сухих та вологих хрипів у нижній ділянці справа. Рентгенографічно - інфільтрація у нижніх відділах правої та лівої легень. У клінічному аналізі крові - нормоцитоз без палочкоядерного зсуву.Через 4 дні після призначення у комплексному лікуванні ампіциліну клавуланату - температура не знизилась.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 161 (т.6.3) Еталон відповіді:

· Атипова пневмонія, що викликається Mycoplasma pneumoniae.

· Бактеріологічне дослідження харкотиння та промивних вод бронхів (до початку антибактеріальної терапії). Серологічні методи діагностики – РЗК парні реакції з інтервалом 2-4 тижні (для ретроспективного підтвердження діагнозу). ЕLISA – виявлення IgM та IgG (наявність IgМ у титрі 1:32 достатня для обґрунтування діагнозу). ПЛР.

· Тетрациклін по 0,25 4 рази на добу, кларітроміцин 500 мг три рази на добу (10 днів). Дезінтоксикаційна терапія (краще перорально). Бронхолітики, відхаркувальні мікстури.

Задача 162 (т.14.1).

Хворий С. 30-ти років, поступив в інфекційне відділення на третій день хвороби зі скаргами на загальну слабкість, підвищення температури до 38,7°С, головний біль, біль у горлі та у великих суглобах, нудоту. За півтора тижня до захворювання виїжджав до лісу на відпочинок.Після повернення додому в правій паховій ділянці виявив кліща, якого видалив самостійно. Об’єктивно: температура тіла 38,2°С, АТ 120/60 мм рт.ст., пульс 90/хв. У свідомості, активний. Склериту, кон’юнктивіту немає. В правій паховій ділянці еритематозне ураження шкіри з просвітлінням всередині. На шкірі рук поодинокі розеоли. Тони серця приглушені, ритмічні. В легенях визначається везикулярне дихання. Пальпація живота безболісна. Пальпується край печінки та селезінка. Симптом Керніга негативний. Ригідність м’язів потилиці не визначається.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження

3. Лікування.

Задача 162 (т.14.1) Еталон відповіді:

1. Системний кліщовий бореліоз (хвороба Лайма).

2. Епід.анамнез, клініка, об-но, ЗАК, ЗАС, виявлення збудника в спино-мозковій або синовіальній рідині, іноді в крові, ПЛР, РНГА, РНІФ, ІФА з наростанням титру антитіл при дослідженні парних сироваток.

3. Антибактеріальна терапія: бензилпеніцилін, тетрациклін, цефалоспорини до 10 днів, а також НПЗЗ, гормони за показами і симптоматичне лікування.

Задача 163 (т.14.1).

Хвора Ч. 60 років, поступила в інфекційне відділення на 13-ий день хвороби зі скаргами на інтенсивний головний біль, нудоту, блювання, слабкість, кашель, артралгії та міальгії, підвищення температури тіла до 39°С. За 3тижні до захворювання у лісі була укушена кліщем.

Об’єктивно: в’яла, сонлива, на питання відповідає із затримкою. Температура 39,8°С, АТ 130/70 мм рт.ст., пульс 92 уд/хв., ритмічний. На шкірі шиї праворуч кільцеподібне еритематозне ураження до 6 см в діаметрі; збільшені шийні лімфатичні вузли справа. Склерит, кон’юнктивіт. Тони серця приглушені, ритмічні. В легенях аускультативно – жорстке дихання, послаблене над нижніми відділами справа, де перкуторно визначається притуплення легеневого звуку. Пальпація живота безболісна, печінка та селезінка помірно збільшена. Ригідність м’язів помірно виражена. Симптом Керніга позитивний справа. Грубої вогнищевої симптоматики не виявлено.

1. Клінічний діагноз.

2. План обстеження

3. Лікування.

Задача 163 (т.14.1) Еталон відповіді:

1. Хвороба Лайма.

2. Враховують дані клінічного, об-ного обстеження, епід.анамнез, ЗАК, ЗАС, виявлення збудника в цереброспинальній або синовіальній рідині, іноді в крові, ПЛР, РНГА, РНІФ, ІФА з наростанням титру антитіл при дослідженні парних сироваток.

3. Антибіотики широкого спектру дії, НПЗЗ, за показами глюкокортикоїди і симптоматичне лікування.

Задача 164 (т.14.1).

Хворий А. 42 років, госпіталізований у інфекційне відділення на 9-й день хвороби зі скаргами на: підвищення температури тіла до 39°С, головний біль, нудоту, блювання, світлобоязнь, міалгії. Хворий працює лісничим. За 7 днів до захворювання при поверненні з лісу виявив на собі кліщів, у паховій і шийній ділянках. Видалив їх самостійно.

Об’єктивно: температура тіла 39,2°С. АТ – 130/65 мм рт.ст. Пульс 66/хв., ритмічний. В свідомості. При зміні положення тіла – посилення нудоти і блювання. Кашлю, задишки немає. Тони серця приглушені. Аускультативна картина в легенях без особливостей. Живіт при пальпації не болючий, незначне збільшення печінки та селезінки. Висипки на тілі немає. Виражена ригідність м’язів потилиці, різко позитивний симптом Керніга. Тонус м’язів знижений, пригнічення сухожилкові рефлексів з обох боків.

1. Клінічний діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 164 (т.14.1) Еталон відповіді:

1. Кліщовий енцефаліт.

2. Епід.анамнез, клінічне та об-не обстеження, ЗАК, ЗАС, аналіз спиномозкової рідини, РЗК, РГГА, ІФА в динамиці, РН на білих мишах.

3. Введення кінського Ig за Безредком протягом 3-х днів: 1й день-3, 6 або 12 мл, 2-3 день по 3 мл. При необхідності курс можна повторити. Також застосовують інтерферони, глюкокортикоїди, дегідратаційну терапію, седативні, серцево-судинні засоби. Протягом лікування дотримуються постільного режиму.

Задача 165 (т.14.1).

Хворий П., 36 років, працівник лісгоспу, поступив до інфекційного відділення на 6й день хвороби із скаргами на слабкість, знобіння, нудоту, неодноразове блювання головний біль. Захворювання розпочалося гостро з підвищення температури тіла до 39°С, головного болю, міальгій, слабкості. При огляді – стан важкий, сопор. Обличчя гіперемоване, наявний склерит, кон’юнктивіт. Висипки на тілі немає. У паховій ділянці справа – почервоніння розміром 1Х1 см, не болюче, з незначними виділеннями гнійного характеру; збільшені пахові лімфовузли справа. Пальпація м’язів чутлива, суглоби не змінені. Менінгеальні знаки відсутні, парезів, паралічів немає. У легенях – везикулярне дихання, тони серця трохи приглушені. Органи черевної порожнини без особливостей. АТ 120/60 мм рт.ст., пульс 98 на хв., температура тіла 39,2°С. Фізіологічні відправлення не порушені.

1.Клінічний діагноз.

2.План обстеження.

3. Лікування.

Задача 165 (т.14.1) Еталон відповіді:

1. Хвороба Лайма.

2. Епід.анамнез, клінічне і об-не обстеження, ЗАК, ЗАС, виявлення збудника в цереброспинальній або синовіальній рідині, іноді в крові, ПЛР, РНГА, РНІФ, ІФА з наростанням титру антитіл при дослідженні парних сироваток.

3. Антибіотики широкого спектру дії до 10 днів, НПЗЗ, за необхідністю гормони та симптоматичне лікування.

Задача 166 (т.14.1).

Хвора Т., 15 років, госпіталізована на 3-й день хвороби із скаргами на виражену слабкість, в’ялість, підвищення температури тіла до 39°С, головний біль. Захворіла гостро, з’явився головний біль, нудота, періодичне блювання; температури тіла підвищена з першого дня хвороби. За півтора тижні до захворювання виїжджала з подругами до лісу, де була укушена кліщем, якого видалила самостійно. Об’єктивно: стан важкий; у свідомості, адекватна, положення у ліжку вимушене через інтенсивний головний біль. Висипки на тілі, катаральних явищ не виявлено. Ригідність потиличних м’язів (++++), симптом Керніга позитивний, парестезії кінцівок, помірна м’язова слабкість. З боку серця та легенів – без змін. Пальпація живота не болюча. АТ 115/70 мм рт.ст., пульс 72 на хв., частота дихання 20 у хв.

У загальному аналізі крові – помірний нейтрофільний лейкоцитоз, лімфопенія, помірно збільшена ШОЕ.

1. Клінічний діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 166 (т.14.1) Еталон відповіді:

1. Кліщовий енцефаліт.

2. Клінічне і об-не обстеження, дані епід.анамнезу, ЗАК, ЗАС, дослідження спиномозкової рідини, РЗК, РГГА, ІФА в динаміці, РН на білих мишах.

3. Введення кінського Ig за Безредком протягом 3-х днів:1й день - 3, 6 або 12 мл, 2-3-й день по 3 мл. За необхідністю курс можна повторити.Застосовують інтерферони, глюкокортикоїди, дегідратаційна терапія, седативні і серцево-судинні препарати. Протягом всього лікування дотримуються ліжкового режиму.

Задача 167 (т.14.1).

Хворий Ш., 53 років, після відвідування приміської лісопосадки у ділянці лівої гомілки помітив кліща, якого видалив самостійно. Через тиждень після укусу кліща побачив на цьому місці почервоніння 1х1 см, яке продовжувало збільшуватися. Відчував біль у колінному та кульшовому суглобах. Через 2 тижні звернувся до лікаря із скаргами на почервоніння шкіри Температуру тіла не вимірював. При огляді: температура тіла 37,3°С. При обстеженні внутрішніх органів патології не виявлено. У місці укусу – еритематозне ураження шкіри діаметром 20х25 см з просвітленням у центрі, не свербить. Збільшені пахвинні лімфовузли зліва, інші периферичні лімфатичні вузли.

1. Клінічний діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 167 (т.14.1) Еталон відповіді:

1. Хвороба Лайма.

2. Клінічне і об-не обстеження, дані епід.анамнезу, ЗАК, ЗАС, виявлення збудника в цереброспинальній або синовіальній рідині, іноді в крові, ПЛР, РНГА, РНІФ, ІФА з наростанням титру антитіл в парних сироватках.

3. Антибіотики широкого спектру дії протягом 10 днів, НПЗЗ, при необхідності глюкокортикоїди та симптоматичне лікування.

Задача 168 (т.14.1).

Хворий Т., 58 років, лісник, поступив із скаргами на слабкість, підвищення температури тіла до 38,7°С, неможливість ходити. Хворіє 5 днів, захворювання розпочалося гостро з гарячки, підвищення температури тіла до 39°С, інтенсивних міалгій, нудоти, відмічав періодичні посмикування м’язів кінцівок. Надалі з’явилася тетраплегія, кінцівок та фоні зниження температури тіла до 37,3-37,7°С. З підозрою на поліомієліт направлений до інфекційного стаціонару. За 2 тижні до захворювання був укушений кліщем, якого видалив самостійно. Об’єктивно: загальний стан середньої важкості. У свідомості, активність знижена, рухається із значними зусиллями. Висипки на тілі немає. Відчуття оніміння, парези нижніх кінцівок, фібрілярні посмикування м’язів рук. Менінгеальна ознаки не виявлені. З боку серця, легенів, органів черевної порожнини патології не виявлено. Лімфатичні вузли не збільшені. АТ 126/82 мм рт.ст., пульс 68 на хвилину. Стілець, діурез не порушені.

В крові: L-9,2Х10⁹/л, ШОЕ – 34 мм/год, Hb-142 г/л, П-14%, С-60%, Л-19%, М-7%.

1. Клінічний діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 168 (т.14.1) Еталон відповіді:

1. Кліщовий енцефаліт.

2. Дані епід.анамнезу, клінічне і об-не обстеження, ЗАК, ЗАС, вірусологічний м-д, РЗК, РГГА, ІФА в динаміці, РН на білих мишах і культурах клітин.

3. Введення гетерогенного кінського Ig за Безредком протягом 3-х днів по 3, 6 або12 мл в 1-й день і 3 мл на 2 і 3-й день. При необхідності курс можна повторити. Застосовують інтерферони, глюкокортикоїди, дегідратаційна терапія, седативні та СС засоби. Дотримуються ліжкового режиму.

Задача 169 (т.14.1).

Хворий П., 40 років, поступив із скаргами на біль у колінних суглобах, їх набряк, зменшення рухів у них. Хворіє близько місяця; захворювання почалося гостро з гарячки до 40°С, нудоти, загальної слабкості, потім з’явилася еритема у нижній третині гомілки справа; еритема з часом набула кільцеподібного характеру. Був встановлений діагноз бешихи правої гомілки, призначений ампіокс внутрішньом’язево 5 днів, місцева терапія. Стан дещо покращився, еритема зникла, нормалізувалася температура тіла. У подальшому періодично відчував перебої у роботі серця, зберігалася помірно виражена слабкість, з’явилися набряк, болючість кульшових, колінних суглобів з обох боків. Встановлений діагноз ревматоїдного артриту, розпочата терапія не стероїдними протизапальними засобами.

При огляді: стан середньої важкості Свідомість не порушена. Шкірні покриви без висипки, ротоглотка, периферичні лімфовузли без патологічних змін. Колінні суглоби набряклі, шкіра над ними почервоніла, об’єм рухів у них зменшений. Тони серця приглушені, виявлені поодинокі екстрасистоли. При огляді органів черевної порожнини патології не виявлено. У легенях – везикулярне дихання. Менінгеальних знаків не виявлено, парезів, паралічів немає. АТ 156/82, пульс 80 у хвилину, аритмічний, температура тіла нормальна.

У заг. аналізі крові - L-9,8Х10⁹/л, ШОЕ – 61 мм/год, Hb-122г/л, Ер – 3,6Х10¹²/л. Аналіз крові на ревмопроби негативний.

1. Клінічний діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 169 (т.14.1) Еталон відповіді:

1. Системний кліщовий бореліоз.

2. Епід.анамнез, клініка, об-не обстеження, ЗАК, ЗАС, виявлення збудника в цереброспінальній або синовіальній рідині, іноді в крові, ПЛР, РНГА, РНІФ, ІФА з наростанням титру антитіл в динаміці.

3. Антибіотики широкого спектру дії до 10 днів, НПЗЗ, при потребі глюкокортикоїди та симптоматичне лікування.

Задача 170 (т.14.1).

Хворий М., 32 років, геолог, госпіталізований на 5 день хвороби із скаргами на загальну слабкість, підвищення температури тіла до 39°С, зниження апетиту.

За 10 днів до захворювання виїжджав у лісову місцевість де був укушений кліщем. При огляді: у свідомості, адекватний, температура тіла 38,4°С, АТ 110/60 мм рт.ст., Ps 64 на хвилину. Висипки на тілі немає. Присутні явища склериту, кон’юнктивіту. У ротоглотці - енантема на слизовій оболонці. Тони серця приглушені, в легенях везикулярне дихання, хрипів не виявлено. Пальпація живота не болюча; печінка, селезінка не збільшені. Виражена ригідність м’язів потилиці, симптом Керніга слабо позитивний з обох боків. Парезів, порушень чутливості не виявлено. У загальному аналізі крові – помірний лейкоцитоз, лімфопенія, збільшена ШОЕ. У спиномозковій рідині – незначний лімфоцитарний плеоцитоз.

1. Клінічний діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 170 (т.14.1) Еталон відповіді:

1. Хвороба Лайма.

2. Епід.анамнез, клініка, об-не обстеження, ЗАК, ЗАС, виявлення збудника в цереброспінальній або синовіальній рідині, іноді в крові, ПЛР, РНГА, РНІФ, ІФА з наростанням титру антитіл в динаміці.

3. Антибіотики широкого спектру дії до 10 днів, НПЗЗ, при необхідності гормони та симптоматичне лікування.

Задача 171 (т.14.1).

Хворий Б., 21 рік, поступив із скаргами на підвищення температури тіла до 37,9°С, м’язовий біль, артралгії, нудоту, інтенсивний головний біль, що вимагає прийняти вимушене положення (сидячі). Хворіє 5-й день, захворювання розпочалося гостро, з’явилися артралгії, міальгії, температура тіла підвищилася до 39°С. Через 2 дні помітив кільцеподібну пляму у лівій пахвовій ділянці, у місці, де за 2 тижні до цього виявив кліща, якого видалив самостійно. Приймав ібупрофен, діазолін, аспірин, по медичну допомогу не звертався. У подальшому температура трохи знизилася, але з’явився і швидко посилився головний біль, нудота, блювання. З підозрою на кліщовий енцефаліт хворого госпіталізовано до інфекційного відділення.

Об’єктивно: стан важкий. Хворий збуджений, багатослівний. Висипки на тілі немає, слизова ротоглотки – без катаральних змін. Помірне збільшення пахвових лімфовузлів зліва. Тони серця приглушені, у легенях – везикулярне дихання. Живіт м’який, при пальпації не болючий, печінка та селезінка не збільшені. Виражена ригідність м’язів потилиці, симптом Керніга позитивний з обох боків. Парезів, паралічів немає. АТ 130/80 мм рт.ст., пульс 96 на хв., задовільних властивостей, температура 37,5°С. Стілець, діурез не порушені.

1. Клінічний діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 171 (т.14.1) Еталон відповіді:

1. Системний кліщовий бореліоз.

2. Епід.анамнез, клініка, об-не обстеження, ЗАК, ЗАС, виявлення збудника в цереброспинальній або синовіальній рідині, іноді в крові, ПЛР, РНГА, РНІФ, ІФА з наростанням титру антитіл в динаміці.

3. Антибіотики широкого спектру дії до 10 днів, НПЗЗ, при необхідності гормони та симптоматичне лікування.

Задача 172 (т.17.2).

Хвора М., 62 роки, захворіла гостро з підвищення температури до 39,8°С з ознобом, інтенсивним головним болем, ломотою в тілі. Турбували збільшення і болючість пахових лімфовузлів справа, набряк правої гомілки і гіперемія шкіри з чіткими контурами.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження

3. План лікування.

Задача 172 (т.17.2) Еталон відповіді:

1. Бешиха правої гомілки, еритематозна форма.

2. Дані клінічного обстеження, ЗАК, ЗАС, огляд хірурга, ЕКГ.

3. Етіотропне лікування:бензилпеніцилін кожні 3 години по 200-400 тис.ОД/кг на добу 7-10 днів. Також застосовують лінкоміцин, оксацилін, цефтріаксон, ампіцилін. З метою протирецидивного лікування показано введення біциліну-5 по 1,5 млн. ОД 1 р/міс. 1-1,5 року. Показана протизапальна і жарознижуюча терапія.

Задача 173 (т.17.2).

Хворий 58 років, тривалий час страждає варикозною хворобою, хронічним тромбофлебітом нижніх кінцівок, ожирінням 3 ст. Вчора помітив появу гарячки, свербіж шкіри лівої гомілки, після незначної травми стопи. Об'єктивно: температура тіла 39,8°С, шкіра гомілки яскраво-червоного кольору, гаряча на дотик, зона гіперемії чітко відокремлена з нерівними краями у вигляді язиків полум'я. Визначається помірно збільшені болючі пахові лімфатичні вузли.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 173 (т.17.2) Еталон відповіді:

1. Бешиха лівої гомілки, еритематозна форма.

2. Клінічне обстеження, ЗАК, ЗАС, ЕКГ.

3. Антибактеріальна терапія:бензилпеніцилін кожні 3 години по 200-400 тис.ОД/кг на добу 7-10 днів. Застосовують лінкоміцин, оксацилін, цефтріаксон, ампіцилін. З метою протирецидивного лікування показано введення біциліну-5 по1,5 млн. ОД 1 р/міс. 1-1,5 року. Показана протизапальна і жарознижуюча терапія.

Задача 174 (т.17.2).

Хвора А., 45 років, скаржиться на слабкість, гарячку, біль і почервоніння лівої щоки і носа справа. Хворіє 2-й день. Пов'язує захворювання з миттям обличчя холодною водою. Під час огляду: температура тіла 37,8°С, збільшені і болючі підщелепні лімфатичні вузли, межа між здоровою шкірою і ураженою чітка, в ділянці гіперемії є кілька міхурців наповнених геморагічним вмістом.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 174 (т.17.2) Еталон відповіді:

1. Бешиха обличчя, бульозно-геморагічна форма.

2. Клінічне обстеження, ЗАК, ЗАС, ЕКГ.

3. Антибактеріальна терапія: бензилпеніцилін кожні 3 години по 200-400 тис. ОД/кг на добу 7-10 днів, або лінкоміцин, оксацилін, цефтріаксон, ампіцилін. З протирецидивною метою вводять біцилін-5 по 1,5 млн. ОД 1 р/міс. 1-1,5 року. Протизапальна і жарознижуюча терапія,а також місцеве лікування розчином риванолу або фурациліну.

Задача 175 (т.17.2).

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 5175 | Нарушение авторских прав