АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Вікові й статеві особливості енергетичного обміну

У період онтогенетичного розвитку обмінні процеси зазнають знач­них змін.

Оскільки для забезпечення вікового розвитку витрачається велика кількість енергії, рівень основного обміну в перерахунку як на одиницю маси, так і поверхню тіла, різко збільшений. Найвищі показники впро­довж перших років життя, коли основний обмін збільшено порівняно з таким у дорослих у 2-2,5 разу. При старінні переважають катаболічні процеси, що супроводжується поступовим зниженням основного обмі­ну. Причому в усі вікові періоди основний обмін у жінок нижчий, ніж у чоловіків. Наприклад, у чоловіків віком 40 років його величина в серед­ньому дорівнює 36,3 ккал/м²/год, у 70 років – 33 ккал/м²/год; у жінок він становить відповідно 34,9 і 31,7 ккал/м²/год.

Харчування. Поживні речовини, що надходять до організму, мають покривати конкретні енергетичні витрати й бути пластичним матеріалом для самовідновлення його структур. Білки, жири й вуглеводи – основні спо­луки, що надходять із їжею. Кожна з них виконує свої функції.

Білки. Основне призначення білків їжі полягає в забезпеченні пластичних процесів організму. Лише незначна частина амінокислот може витра­чатися для утворення енергії. Більшість білків організму обновлюється в середньому за 80 діб. Але трапляється досить значне розходження: так, період напіврозпаду пептидних гормонів становить кілька хвилин, білків плазми крові й печінки — близько 10 діб, а скелетних м'язів – до 180 діб.

Про сумарну кількість білка, що зазнає розпаду впродовж доби, можна робити висновок за кількістю виділеного азоту. У середньому 100 г білка містять 16 г азоту, отже, виділення 1 г азоту свідчить про розпад 6,25 г білка. За добу з організму "середньостатистичної" (маса тіла – 70 кг) людини виділяється близько 3,7 г азоту. Отже, руйнується близько 23 г білка. Стан, коли кількість виведеного з організму й введе­ного в нього азоту рівнозначні, називається азотистою рівновагою. У період росту спостерігається позитивний, а при старінні – негативний азотистий баланс. Різні захворювання і процеси, що порушують ста­більний стан організму, призводять до зміни азотистого балансу.

Білки містяться як у тваринній, так і в рослинній їжі. Розрізняють повноцінні й неповноцінні білки. Повноцінними називають білки, що містять повний набір незамінних амінокислот. Назву їх пов'язано з тим, що вони або взагалі не можуть утворюватися в організмі людини, або утворюються в явно недостатній кількості. Тому якщо для енерге­тичних потреб можна застосовувати будь-які харчові речовини (взаємозамінність), то для забезпечення пластичних процесів необхідні лише білки їжі. Унаслідок цього існує поняття про білковий мінімум харчування. Для людей незамінними амінокислотами є лейцин, ізолей­цин, валін, метіонін, лізин, треонін, фенілаланін, триптофан.

Скільки білка необхідно вживати? Визначити це можна за кількістю метаболітів білкового обміну, що виділяються з організму, що в пере­рахунку на білок становить 45-55 г на добу для людини з масою тіла 70 кг. Це й становить білковий мінімум.

Але внаслідок того, що організм застосовує не весь білок їжі і не всі білки містять необхідний мінімум незамінних амінокислот, цей нутрієнт необхідно вживати більше від зазначеного рівня. Так, для тва­ринних білків, що мають повноцінніший амінокислотний склад, показ­ник біологічної цінності становить від 80 до 100. Це означає, що 100 г тваринного білка може перетворитися на 80-100 г білка організму. Біологічна цінність рослинних білків перебуває на рівні лише 60-70. Тому добовий харчовий раціон дорослої людини має містити білковий оптимум, що становить близько 1 г/кг. Причому у споживанні всіх білків не менш як 30 г мають становити білки тваринного походження. Звичайно, під час фізичної роботи, що супроводжується не лише збіль­шенням витрат енергії, а й підвищеним розпадом білків, уживання їх має зрости пропорційно до її інтенсивності. Підвищена потреба в біл­ках у вагітних і дітей.

Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 656 | Нарушение авторских прав