АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
Вікові й статеві особливості енергетичного обміну
У період онтогенетичного розвитку обмінні процеси зазнають значних змін.
Оскільки для забезпечення вікового розвитку витрачається велика кількість енергії, рівень основного обміну в перерахунку як на одиницю маси, так і поверхню тіла, різко збільшений. Найвищі показники впродовж перших років життя, коли основний обмін збільшено порівняно з таким у дорослих у 2-2,5 разу. При старінні переважають катаболічні процеси, що супроводжується поступовим зниженням основного обміну. Причому в усі вікові періоди основний обмін у жінок нижчий, ніж у чоловіків. Наприклад, у чоловіків віком 40 років його величина в середньому дорівнює 36,3 ккал/м2/год, у 70 років – 33 ккал/м2/год; у жінок він становить відповідно 34,9 і 31,7 ккал/м2/год.
Харчування. Поживні речовини, що надходять до організму, мають покривати конкретні енергетичні витрати й бути пластичним матеріалом для самовідновлення його структур. Білки, жири й вуглеводи – основні сполуки, що надходять із їжею. Кожна з них виконує свої функції.
Білки. Основне призначення білків їжі полягає в забезпеченні пластичних процесів організму. Лише незначна частина амінокислот може витрачатися для утворення енергії. Більшість білків організму обновлюється в середньому за 80 діб. Але трапляється досить значне розходження: так, період напіврозпаду пептидних гормонів становить кілька хвилин, білків плазми крові й печінки — близько 10 діб, а скелетних м'язів – до 180 діб.
Про сумарну кількість білка, що зазнає розпаду впродовж доби, можна робити висновок за кількістю виділеного азоту. У середньому 100 г білка містять 16 г азоту, отже, виділення 1 г азоту свідчить про розпад 6,25 г білка. За добу з організму "середньостатистичної" (маса тіла – 70 кг) людини виділяється близько 3,7 г азоту. Отже, руйнується близько 23 г білка. Стан, коли кількість виведеного з організму й введеного в нього азоту рівнозначні, називається азотистою рівновагою. У період росту спостерігається позитивний, а при старінні – негативний азотистий баланс. Різні захворювання і процеси, що порушують стабільний стан організму, призводять до зміни азотистого балансу.
Білки містяться як у тваринній, так і в рослинній їжі. Розрізняють повноцінні й неповноцінні білки. Повноцінними називають білки, що містять повний набір незамінних амінокислот. Назву їх пов'язано з тим, що вони або взагалі не можуть утворюватися в організмі людини, або утворюються в явно недостатній кількості. Тому якщо для енергетичних потреб можна застосовувати будь-які харчові речовини (взаємозамінність), то для забезпечення пластичних процесів необхідні лише білки їжі. Унаслідок цього існує поняття про білковий мінімум харчування. Для людей незамінними амінокислотами є лейцин, ізолейцин, валін, метіонін, лізин, треонін, фенілаланін, триптофан.
Скільки білка необхідно вживати? Визначити це можна за кількістю метаболітів білкового обміну, що виділяються з організму, що в перерахунку на білок становить 45-55 г на добу для людини з масою тіла 70 кг. Це й становить білковий мінімум.
Але внаслідок того, що організм застосовує не весь білок їжі і не всі білки містять необхідний мінімум незамінних амінокислот, цей нутрієнт необхідно вживати більше від зазначеного рівня. Так, для тваринних білків, що мають повноцінніший амінокислотний склад, показник біологічної цінності становить від 80 до 100. Це означає, що 100 г тваринного білка може перетворитися на 80-100 г білка організму. Біологічна цінність рослинних білків перебуває на рівні лише 60-70. Тому добовий харчовий раціон дорослої людини має містити білковий оптимум, що становить близько 1 г/кг. Причому у споживанні всіх білків не менш як 30 г мають становити білки тваринного походження. Звичайно, під час фізичної роботи, що супроводжується не лише збільшенням витрат енергії, а й підвищеним розпадом білків, уживання їх має зрости пропорційно до її інтенсивності. Підвищена потреба в білках у вагітних і дітей.
Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 652 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 |
|