АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Обмін енергії під час трудової діяльності

Прочитайте:
  1. D. З порушенням вуглеводного обміну
  2. III. Мотивація навчальної діяльності учнів.
  3. Взаємоугоди, прийняті країнами з окремих аспектів туристичної діяльності.
  4. Вікові й статеві особливості енергетичного обміну
  5. Газообмін у легенях і тканинах.
  6. Гаранти діяльності депутатів місцевих рад
  7. ГОРМОНИ, ЇХ РОЛЬ В ОБМІНІ РЕЧОВИН
  8. діяльності
  9. Загальний обмін
  10. Загальні відомості про обмін заліза.

Найбільший приріст енерговитрат зумовлено скелетними скорочувальними м'язами. Тому в звичайних умовах існування рівень обмін­них процесів насамперед залежить від фізичної активності людини. До­росле населення за рівнем загального обміну можна поділити на п'ять груп. Класифікація ґрунтується на інтенсивності фізичної праці, не­рвовій напруженості, що виникає при виконанні трудових процесів, окремих операцій, і низці інших особливостей. У міру впровадження й поширення нових видів і форм трудової діяльності, пов'язаних з тех­нічним прогресом, групи інтенсивності праці мають переглядатися, уточнюватися й доповнюватися. Виділено п'ять груп робітників:

1-а – переважно розумової праці;

2-а – легкої фізичної праці;

3-я – фізичної праці середнього ступеня важкості;

4-а – важкої фізичної праці;

5-а – особливо важкої фізичної праці.

Потреба в енергії підвищена в осіб, праця яких характеризується не лише фізичним, а й нервово-психічним навантаженням. Причому в су­часних умовах його значення в усіх трудових процесах усе більше зростає.

У жінок через меншу інтенсивність обмінних процесів, меншу м'я­зову масу потреба в енергії приблизно на 15% нижча, ніж у чоловіків.

При визначенні потреби в енергії дорослого працездатного населен­ня визнано доцільним усі розрахунки робити для трьох вікових категорій: 18-29, 30-39, 40-59 років. Підґрунтям для цього стали деякі вікові особливості обміну речовин. Так, у 18-29 років ще тривають процеси росту й фізичного розвитку. З 40 років, а особливо після 50, ка­таболізм поступово починає переважати над анаболізмом.

При розробленні критеріїв потреби в енергії для населення віком від 18 до 60 років умовно визначено ідеальну масу тіла: у чоловіків вона становить 70 кг, у жінок – 60 кг. Потреба в енергії може обчислювати­ся з розрахунку на 1 кг середньої ідеальної маси тіла. Потреба в енергії на 1 кг ідеальної маси в чоловіків і жінок практично однакова й стано­вить: для 1-ї групи інтенсивності праці – 167,4 кДж (40 ккал), для 2-ї – 179,9 кДж (43 ккал), для 3-ї – 192,5 кДж (46 ккал), для 4-ї – 221,7 кДж (53 ккал), для 5-ї – 255,2 кДж (61 ккал).


Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 589 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)