АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Обмін речовин. Більшість процесів життєдіяльності клітин відбувається із застосуванням енергії

Прочитайте:
  1. D. З порушенням вуглеводного обміну
  2. Взаємодія лікарських речовин
  3. Вікові й статеві особливості енергетичного обміну
  4. Вміст пектинових речовин в петиновмісній сировині
  5. Вплив деяких факторів на розплавлення й відволожування сумішей лікарських речовин
  6. Газообмін у легенях і тканинах.
  7. ГОРМОНИ, ЇХ РОЛЬ В ОБМІНІ РЕЧОВИН
  8. Допоміжні речовини
  9. Загальний обмін
  10. Загальні відомості про обмін заліза.

Більшість процесів життєдіяльності клітин відбувається із застосуванням енергії. Вона витрачається на підтримання цілісності клітинних структур, іонних градієнтів, біосинтетичних процесів, забезпечення специфічних форм клітинної активності (скорочення, проведення не­рвового імпульсу, секрецію) тощо. У процесі утворення макроергів частина енергії відразу виділяється у вигляді тепла. Це первинне тепло. Після застосування АТФ частина енергії трансформується в тепло, що називається вторинним.

Валова енергія, що виробляється організмом за одиницю часу, – сума зовнішньої роботи, втрат тепла й запасеної енергії. З огляду на це можна визначити ККД клітин:

Зовн.робота

ККД=-----------------------×100%

Вироб.енергія

Наприклад, ККД ізольованого м'яза може досягати 35%, хоча в природних умовах організму під час м'язової роботи цей показник рідко перевищує 25 %.

Витрачені енергетичні ресурси організм має постійно відновлювати за допомогою споживання їжі. Білки, жири, вуглеводи й інші сполуки, що надходять з їжею, застосовуються для відновлення структур орга­нізму й заповнення енергетичних витрат. Зниження інтенсивності цих процесів або повне їхнє припинення призводить до загибелі тих структур, у яких це трапляється. Причому насамперед організм страждає саме через порушення енергетичного обміну. Останнє необхідно вра­ховувати в разі різного роду порушень обмінних процесів, отруєнь, утруднення доставляння кисню. Час збереження життєздатності при порушеннях доставляння енергії залежить від особливостей утворення її в органах, відносного рівня метаболізму і філогенетичної зрілості структур. Так, у разі повної ішемії головного мозку, де енергія утво­рюється переважно за рахунок аеробних процесів, приблизно через 10 с настає втрата свідомості, а через 3-8 хв у клітинах кори півкуль великого мозку виникають необоротні зміни. В інших органах ці зміни розвиваються повільніше: у серці, нирках – через 30-40 хв, скелет­них м'язах – через 1-2 год.


Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 494 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)