Фізіологія травлення, обміну енергії та речовин. Терморегуляція
Складно влаштована система травлення забезпечує надходження до організму води, електролітів і речовин, необхідних для пластичного й енергетичного обміну. Більшість поживних речовин повинні розщеплюватися, щоб втратити свою генетичну або імунну специфічність, інакше система імунітету може їх зустріти як чужорідний об'єкт. Лише після цього продукти розщеплення можуть всмоктуватися й надходити в кровотік. Однак при розщепленні має зберегтися якомога більше молекул, щоб в організмі не синтезувати всі речовини заново, починаючи з окремих їх елементів. Такими придатними до застосування "цеглинками" для білків вважаються амінокислоти, для вуглеводів – моноцукри, для нуклеїнових кислот – нуклеотиди. Жири меншою мірою володіють імунною антигенністю, тому можуть надходити в кровотік майже без змін. Без розщеплення всмоктуються також вітаміни й речовини з відносно невеликою молекулою, мінеральні солі, вода.
Травний тракт – це своєрідний конвеєр, що виконує такі функції:
1) рухання їжі через весь канал;
2) секреція соків;
3) абсорбція продуктів перетравлювання і речовин, що не розщеплюються;
4) відповідний крово- й лімфотік.
Усе це відбувається під контролем складної нервової і гуморальної регуляції.
Спочатку виробляється механічне перетирання твердої їжі зубами, а потім – хімічне розщеплення. Процеси розщеплення і подальшого всмоктування здійснюються в травній трубці – своєрідному конвеєрі, яким їжа пересувається, зазнаючи поетапного оброблення.
Для виконання усіх зазначених функцій в органах травної системи існують відповідні структури. Так, захоплення і механічне оброблення продуктів здійснюється в ротовій порожнині за допомогою зубів. Крім того, у ротовій порожнині розміщується велика кількість рецепторів, які "оцінюють" якісний склад їжі. Це визначає її подальшу "долю": нехарчові речовини або харчові з незвичайним смаком можуть бути відкинуті. З ротової порожнини запускаються рефлекторні механізми сокоутворення як у залозах самої ротової порожнини, так і нижчих відділів травного тракту, а також рухові рефлекси, що забезпечують жування, ковтання, блювання.
Надалі харчова грудка перемішується з різними соками й переміщується уздовж травного тракту. Хімічне оброблення (перетравлювання) відбувається під впливом секретів, які виділяють залози, що містять різні ферменти. Травні залози розкидані майже уздовж усього травного тракту. Усмоктування забезпечується відповідною будовою слизової оболонки, наявністю густої мережі кровоносних і лімфатичних капілярів, що тісно прилягають до її ендотелію.
Усі зазначені процеси не ізольовані, а сполучені один з одним. Так, уже пережовування твердої їжі в ротовій порожнині потребує змочування її слиною, щоб можна було проковтнути харчову грудку. У кишках поєднано процеси перетравлювання, усмоктування і перемішування їжі. Час перебування їжі в певній ділянці травного тракту не має чіткої сталості, його регламентовано періодом перетравлювання конкретного її виду.
Органи травного тракту (мал. 116) відділені один від одного м'язами-замикачами (сфінктерами) – циркулярно розміщеними м'язовими волокнами, які без їжі або за недостатньої її переробки в попередньому органі закривають із нього вихід.
Усі ці процеси – перетравлювання, пересування й усмоктування – регулюються відповідними механізмами.
Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 838 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 |
|