Основний обмін
У багатьох органах організму інтенсивність обмінних процесів у різних умовах існування перебуває на рівні, що відрізняється від стану готовності. Так, у дихальних м'язах, серці, печінці, нирках, ЦНС, ендокринних залозах обмінні процеси завжди мають перевищувати рівень, необхідний для підтримання їхніх структур. Ці органи виконують зовнішню роботу навіть за абсолютного спокою організму, оскільки від їхньої функції залежить його життєздатність. Саме тому зазначені органи мають постійно перебувати в деякому активному стані. Інші органи (скелетні м'язи, травний тракт) протягом більш-менш тривалого часу можуть бути в стані готовності без особливої шкоди для організму.
Сумарна інтенсивність обмінних процесів, обчислена в умовах спокою, характеризує основний обмін.
Дослідження величини основного обміну необхідно проводити:
1) уранці;
2) натще;
3) у стані фізичного й психічного спокою, у положенні лежачи;
4) з дотриманням температурного комфорту (25-26 °С).
Стандартні умови вимірювання враховують ті основні фактори, що можуть впливати на інтенсивність процесів обміну в людини.
Навіть у разі чіткого дотримання зазначених умов рівень основного обміну в різних людей може відрізнятися. Насамперед це зумовлено розходженням росту, співвідношення компонентів тіла (кісткового, м'язового, жирового), маси тіла, віку, статі, а також активністю механізмів регуляції обміну речовин.
За основу рівня основного обміну можна взяти величину 1300-1700 ккал на добу або 1 ккал/кг/год (42 кДж/кг/год).
Близько половини частки основного обміну припадає на енергоспоживання печінки й скелетних м'язів. Під час сну за мінімального тонусу скелетних м'язів обмін речовин нижчий, ніж рівень основного обміну. При голодуванні, коли функціональна активність печінки знижена, основний обмін також знижується.
Інтенсивність основного обміну має добовий ритм коливань: з ранку поступово зростає, а вночі знижується.
У зв'язку з різною масою тіла доцільно визначати питому величину основного обміну на 1 кг маси тіла. Макс Рубнер встановив, що не лише люди, а й різні тварини значно ближчі одне до одного за енергоутворенням у переліку не на одиницю маси тіла, а на одиницю поверхні тіла. Він запропонував правило, відповідно до якого рівень обмінних процесів пропорційний до поверхні, тобто тієї частини тіла, де відбувається тепловіддача.
При деяких захворюваннях, зокрема пов'язаних з порушенням функції щитоподібної залози, рівень основного обміну змінюється. При гіперфункції залози він збільшується, а при гіпофункції – знижується.
Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 654 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 |
|