АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Центр терморегуляції

У передніх відділах гіпоталамуса розміщено нейрони центра терморегуляції, через які контролюється процес тепловіддачі. Основний центр, пов'язаний з ефекторами, – задній відділ гіпоталамуса.

Ці нейрони через симпатичні нерви впливають на кровоносні судини, по­тові залози, метаболізм. Передній відділ гіпоталамуса (медіальна преоптична ділянка) належить до аферентного відділу системи терморегуляції. Вони отримують сигнали від периферичних терморецепторів і порівнюють їх з рівнем активності центральних терморецепторів і "за­даного значення" температури.

Зазначений центр гіпоталамуса ніби налаштований на таке значення температури тіла. Воно визначається сумарною температурою тіла, за якої механізми тепловіддачі й тепло­творення перебувають на рівні своєї мінімальної активності. При цьо­му не включаються додаткові механізми, що забезпечують отримання або виділення надлишку тепла.

Теплові й холодові рецептори перебу­вають у найменшому стані збудження. Це умова температурного ком­форту. Для створення відчуття температурного комфорту дорослої людини в легкому одязі в положенні сидячи у спокої необхідні: однако­ва температура стін і повітря, на рівні 25-26 °С, і 50% вологості. Будь-яка зміна зазначених умов зумовить подразнення відповідних ре­цепторів і включення механізмів терморегуляції. Якщо ці умови далекі від норми, виникає ще й емоційне забарвлення такого стану – відчуття дискомфорту.

За умови зниження температури середовища нижче від комфортної у передній відділ гіпоталамуса надходить інформація від холодових рецепторів. Звідси сигнали передаються в задній відділ, що за допомогою симпатичних нервів підвищує тонус шкірних і підшкірних кровонос­них судин.

Звуження судин, знижуючи шкірний кровотік, забезпечує збереження тепла. Якщо цього замало, підключаються нові механізми терморегуляції. Структури заднього відділу гіпоталамуса активують також і систему регуляції м'язового тонусу (теплорегуляційний тонус, тремтіння).

При підвищенні температури відбувається зниження імпульсації периферичних холодових рецепторів і зменшення тонусу еферентних структур гіпоталамуса. Зниження симпатичного судинозвужувального впливу сприяє розширенню шкірних судин (посилюється тепловідда­ча). При різкому підвищенні зовнішньої температури або енергоутворення активуються особливі структури симпатичної нервової системи, що стимулюють утворення поту через холінергічні нервові волокна. При цьому пригнічується активність скелетних м'язів.

Слід зауважити, що включення таких механізмів як потовиділення або м'язове тремтіння відбувається у тому разі, якщо інші шляхи під­тримання постійної температури ядра виявляються недостатньо ефек­тивними. Але поява потовиділення і м'язового тремтіння супровод­жується виникненням відчуття температурного дискомфорту.

Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 592 | Нарушение авторских прав