АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Тонка кишка

Секреторна функція тонкої кишки. Уздовж всієї тонкої кишки в слизовій оболонці розміщуються кишкові залози. Сік, що вони виділя­ють, мутна в'язка рідина. До соку домішується вміст клітин кишкового епітелію, що активно оновлюється. На їхніх мембранах міститься чи­мало фіксованих ферментів, що надійшли в кишки з підшлункової за­лози. Тому походження ферментів кишкового соку важко віддиференціювати.

З понад 20 ферментів кишкового соку (до 1800 мл на добу), що забезпечують кінцеві стадії перетравлювання всіх поживних речовин, можна виділити пептидази, лужну фосфатазу, нуклеазу, амілази, ліпа­зи, лактазу, цукрозу.

У кишковому секреті міститься багато гідрокарбонатів, а також хлоридів і фосфатів натрію, кальцію, калію. рН соку коливається від 7,2 до 9,0: що інтенсивніша секреція, то більше лужного соку виділяється. З органічних речовин у кишковому соку містяться слиз, білки, аміно­кислоти.

Моторика тонкої кишки має забезпечити:

1) перемішування вмісту;

2) просування хімусу зі швидкістю, необхідною для експозиції його на поверхні слизової оболонки з метою здійснення процесів перетрав­лювання і всмоктування;

3) просування решток харчового хімусу в товсту кишку;

4) співучасть моторики в запобіганні міграції мікрофлори товстої кишки в проксимальному напрямку.

Тому рухова функція тонкої кишки має постійно адаптуватися до різного за об'ємом, консистенцією і хімічним складом вмісту.

У зв'язку з тим, що основний механізм перетравлювання їжі в тон­кій кишці порожнинний і здійснюється переважно під впливом соку підшлункової залози, рухи його мають забезпечувати повне перемішування порцій хімусу, що надходить із соком підшлункової залози й сек­ретом кишкових залоз. Перемішування здійснюється за допомогою перистальтичних, маятникоподібних рухів, ритмічної сегментації і скорочення мікроворсинок (мал. 124). Усі скорочення відбуваються на тлі загального тонусу стінок.

Ритмічна сегментація полягає в скороченні циркулярного шару м'язів на ділянках завширшки 1-1,5 см, що розміщені одне від одного па відстані 15-20 см. Для маятникоподібних рухів характерне скоро­чення незначної ділянки поздовжніх м'язів, унаслідок чого стінка киш­ки зміщується стосовно хімусу. Під час поперемінно повторюваних за­значених скорочень хімус переміщується "уперед-назад" і тим самим ретельно перемішується.

Просування їжі відбувається унаслідок перистальтичних рухів, що полягають у погодженому скороченні циркулярних і поздовжніх м'я­зових шарів. При цьому вище від хімусу утворюється перехват, а ниж­че – розширення порожнини кишки. Такі хвилеподібні рухи можуть поширюватися на відносно незначний відрізок кишки, зрушуючи у напрямку відхідника поверхневі шари хімусу.

Оскільки майже всі харчові речовини всмоктуються в тонкій кишці, у товсту кишку надходять лише рештки харчового хімусу. Це відбу­вається за допомогою потужних хвиль пропульсивної перистальтики. Нони з'являються зазвичай наприкінці травлення, поширюючись уздовж усієї тонкої кишки. Унаслідок цього перші порції їжі в товсту кишку надходять уже через 3,5-4 год., а через 8-10 год. після їди пе­рехід хімусу в товсту кишку завершується.

Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 490 | Нарушение авторских прав