АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Дефекація

За добу утворюється 100-200 г випорожнень, що складається на 75-80% із води. Сухий залишок містить целюлозу й інші неперетравлені речовини, 10-30 % бактерій, 10-15 % неорганічних речовин, близько 5 % жиру, слизу, злущеного епітелію. Колір калових мас зу­мовлений продуктами розкладання жовчних пігментів, а запах – H₂S, органічними кислотами, індолом і скатолом.

Подразнення рецепторів прямої кишки спричинює позив до дефе­кації, коли тиск підвищується до 40-50 мм вод. ст. Поза дефекацією обидва м'язи-замикачі закриті. Внутрішній м'яз-замикач утворено непосмугованими м'язами й іннервовано вегетативною нервовою систе­мою, а зовнішній – посмугованими м'язами, іннервованими соматич­ними нервами.

Рефлекторна дуга акту дефекації починається від рецепторів прямої кишки, іде соромітними і тазовими нервами до крижового відділу спинного мозку в центр дефекації. Еферентні імпульси парасимпатич­ним нервом надходять до внутрішнього м'яза-замикача відхідника. У свою чергу, розслаблення внутрішнього м'яза може запустити реф­лекси посилення перистальтики прямої кишки, розслаблення зовніш­нього – скорочення м'язів черевної стінки й діафрагми. Участь скелет­них м'язів в акті дефекації забезпечує можливість свідомого впливу на цей процес (рефлекс формується впродовж першого року життя).

Довільне стримування акту дефекації призводить до збільшення по­рога збудження, тому для виникнення рефлексу необхідне більше на­повнення прямої кишки. У зв'язку з цим часте пригнічення позивів може зумовити поступове збільшення порога збудливості й функціо­нальних закрепів.

Рефлекс дефекації справляє низку рефлекторних впливів на інші органи й системи організму. Найважливіший його вплив на серцево-су­динну систему: серцеві скорочення частішають до 20 за 1 хв., імовірне підвищення ДАТ до 20 мм рт. ст., a CAT – до 60 мм рт. ст.

Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 578 | Нарушение авторских прав