АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Механізми усмоктування

Усмоктування полягає в перенесенні речовин з порожнини кишок у кров і лімфу. Кожний тип поживних речовин має свої механізми усмоктування. Водночас у процесах, що забезпечують усмоктування, засто­совуються деякі механізми, подібні до тих, що беруть участь у вико­нанні інших функцій. Наприклад, подібні механізми забезпечують про­цеси реабсорбції при сечоутворенні. Висока ефективність усмоктуван­ня в тонкій кишці забезпечується, з одного боку, величезною сумарною поверхнею, з іншого – поєднанням процесів гідролізу й усмоктування на одній апікальній мембрані ентероцитів.

У процесі травлення різко посилюється кровопостачання слизової оболонки кишок. Якщо поза споживанням їжі через слизові оболонки проходить близько 200 мл/хв. крові, то в розпал травлення інтенсив­ність кровотоку збільшується до 500-600 мл/хв. Значний кровообіг забезпечує ентероцити енергією для активного всмоктування і, крім того, підтримує градієнт концентрації речовин і води між міжклітин­ним умістом ворсинок і швидким кровотоком.

Сполуки, що надійшли всередину ворсинки, проникають потім у кровоносні або лімфатичні капіляри. Кров від шлунка й кишок відтікає портальними венами у печінку, а після цього потрапляє в загальне циркуляторне русло. Лише від слизової оболонки рота й прямої кишки кров, минаючи печінку, відразу надходить у загальне русло. Сюди ж уливається і лімфа.

Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 546 | Нарушение авторских прав