АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Усмоктування

Основні процеси гідролізу й усмоктування відбуваються в тонкій кишці. У початковій частині травного конвеєра (ротова порожнина й шлунок) і кінцевому відділі (товста кишка) ці процеси лише почина­ються або завершуються.

Так, під впливом α-амілази слини починається перетравлювання вуглеводів. Цей процес відбувається в порожнині рота й у центрі хар­чової грудки в шлунку доти, доки вона не просочується НС1 і рН її стає нейтральним або лужним. Тут моносахариди можуть частково всмок­туватися. Крім того, у шлунку може всмоктуватися алкоголь, вода, деякі іони. Низька активність абсорбції в шлунку зумовлена, з одного боку, ізолювальним шаром мукоїду, а з іншого, – високою щільністю з'єднання епітеліальних клітин, слабкою вираженістю міжклітинних щілин.

У товстій кишці закінчується всмоктування води з розчиненими в ній сполуками. Цією обставиною можна скористатися при порушенні природного харчування, застосовуючи поживні клізми.

Мембранне травлення Процеси остаточного гідролізу й усмоктування відбуваються на мембрані епітеліальних клітин кишок. Сюди надходять частково пере­травлені інгредієнти після первинного розщеплення під впливом фер­ментів травних соків у порожнині кишок. Ферменти, що беруть участь у розщепленні олігосахаридів й олігопептидів, що утворилися при внутрішньопорожнинному травленні, розташовуються на поверхні ентероцитів.

Звернена в просвіт кишок поверхня їх має пальцеві вирости – мікроворсинки (мал. 125). У свою чергу поверхня мікроворсинок укри­та шаром глікокалікса (мукополісахариди). На глікокаліксі адсорбова­но ферменти, що утворюють своєрідний "малий конвеєр". Ферменти, що розміщуються ближче до порожнини кишки, перетравлюють від­носно великі молекули поживних речовин, які, провалюючись між "волосинками" глікокалікса, зазнають дії подальших гідролаз. Біля основи глікокалікса містяться вбудовані в клітинну мембрану ферменти, що остаточно руйнують зв'язки її молекулах. Тут же, на мембранах ентеро­цитів, розміщуються системи транспорту­вання, що забезпечують їхнє усмоктування. Цей конвеєр отримав назву мембранно­го травлення.

Ферменти, що здійснюють мебранне травлення, утворюються самими ентероци-тами, а також надходять із хімусом. Серед них є такі: α-глюкозидази (мальтаза, треглаза), β-галактозидаза (лактаза), глюкоамілаза, інвертаза – гідролізують вуглеводи; пептидази й лужна фосфатаза – гідролізують пептиди; ліпази – гідролізують ліпіди.

Наявність складок слизової оболонки ки­шок, ворсинок і мікроворсинок різко збіль­шує загальну активну площу тонкої кишки, що у дорослої людини досягає 200 м².

Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 537 | Нарушение авторских прав