АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Рефлекторна регуляція

Процеси травлення регулюють комплекси безумовних (БР) й умов­них рефлексів (УР). Безумовний рефлекс починається з подразнення різних рецепторів ротової порожнини й інших відділів травного трак­ту. Можна виокремити такі закономірності, пов'язані з поширеністю рефлекторної відповіді при подразненні рецепторів:

• що оральніше розміщено рецептор, то більша частина нижчих відділів травного тракту утягується у відповідну реакцію;

• що каудальніше розміщено відділ подразнення, то локальніший його рефлекторний вплив. Наприклад, у кишках виявляються пе­реважно місцеві рефлекси.

Умовно-рефлекторна регуляція формується в процесі розвитку організму на вид, запах їжі, ситуацію, час її вживання. Подібні рефлек­си виражені більшою мірою у верхній частині травного тракту. У міру віддалення від ротової порожнини значущість цих рефлексів поступо­во знижується. Так, умовні рефлекси найбільше регулюють виділення слини, дещо менше – соки шлункових залоз, печінки, підшлункової залози. Практично немає умовно-рефлекторної регуляції виділення со­ку кишковими залозами.

Загальну закономірність впливу механізмів регуляції на функції травного тракту можна сформулювати таким чином: подразник (влас­не їжа, її запах, вигляд) як безпосередньо на місці дії, так і в каудально­му напрямку посилює активність моторного й секреторного апаратів, сприяє безпосередньому процесу травлення і розвитку стану готов­ності органа до подальшого надходження їжі (превентивний вплив). У краніальному напрямку, звідки їжа вже пішла, навпаки, спричинюється гальмування усіх процесів травлення.

Але якщо їжа в будь-який відділ травного тракту надходить недостатньо підготовленою, тобто недос­татньо переробленою на попередньому етапі, евакуація подальших частин харчової грудки (хімусу) затримується. При цьому збільшуєть­ся секреція соків у цьому й вищому відділі, що по змозі компенсує недостатнє попереднє перетравлювання їжі й сприяє кращому оброб­ленню подальших її порцій.

Рефлекторна регуляція процесів травлення здійснюється:

1) місцевими рефлексами (рефлекторні дуги замикаються в ган­гліях, розміщених у самому органі або поблизу від нього);

2) рефлексами за участю різних структур ЦНС, за допомогою мозкового харчового центру.

Підслизове нервове сплетення регулює не лише моторну, а й секреторну функції. Між м'язовими шарами розміщене міжм'язове нервове сплетення, що регулює моторику органів травного тракту. Причому в зазначених нервових сплетеннях містяться всі структурні елементи, необхідні для місцевої рефлекторної регуляції. До органів травного тракту підходять також і нерви вегетативної нервової системи (симпа­тичні й парасимпатичні). А там, де є скелетні м'язи, іннервація здій­снюється соматичними нервами.

Нервові сплетення самих кишок мають як аферентні, так й еферент­ні механізми, що забезпечують виникнення місцевих рефлексів. І в них при надходженні їжі зароджуються ПД, що запускають перистальтичні скорочення м'язів. Значення вищих відділів вегетативної нервової сис­теми зводиться до коригування місцевих рефлексів залежно від стану інших відділів травного тракту, усього організму.

Точно окреслити місце розташування центру травлення важко. Для кожного відділу травного тракту він може локалізуватись у різних структурах ЦНС, від кори півкуль великого мозку до сакрального від­ділу спинного мозку, де розміщені нейрони, що координують процес дефекації. Однак на особливу роль заслуговує стовбур мозку, місце розташування нейронів, що започатковують блукаючий нерв. Цей нерв може бути як сенсорний, так і ефекторний для більшості відділів трав­ного тракту.

Для регуляції процесів травлення в конкретному відділі травного тракту формується свій центр регуляції. Так, процеси захоплення, жу­вання і ковтання, а також дефекації (у здійсненні їх беруть участь по­смуговані м'язи) можуть відбуватися як без участі свідомості, так і за активного втручання кори півкуль великого мозку. Її участь у регуляції інших відділів травлення менш значуща.

Однак і тут можна виробити умовні рефлекси, що свідчить про "доступність" і цих відділів впливу кори півкуль великого мозку. Еферентними шляхами рефлекторних впливів вважають симпатичні й парасимпатичні нерви.

Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 789 | Нарушение авторских прав