АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Регуляція імунної відповіді в організмі людини

Прочитайте:
  1. A. Імунна діагностична сироватка, культура мікроорганізмів
  2. Антитіла: визначення. Класи і підкласи імуноглобулінів і їх властивості. Генетична регуляція синтезу різних класів і специфічностей імуноглобулінів.
  3. Виділення та ідентифікація анаеробних мікроорганізмів
  4. Визначення бактеріоциногенності мікроорганізмів
  5. Визначення вірулентності мікроорганізмів, смертельної дії екзотоксинів та ендотоксинів
  6. Відповіді
  7. Відповіді
  8. Відповіді
  9. Відповіді
  10. Відповіді до питань самоконтролю

Мультиваріантна:

1. Природа антигена

2. Генетична (система НLA)

3. Оптимальна кооперація клітин в імунній відповіді.

4. Нервова система

5. Ендокринна система

6. Цитокіни

7. Антитіла

Специфічна імунна відповідь не може розвиватися та поширюватись необмежено. Існує кілька імунологічних факторів, які швидше гальмують, ніж сприяють утворенню специфічного імунітету.

Імунологічна толерантність -відсутність імунної відповіді на введення певних антигенів. Вона характеризується відсутністю специфічної продуктивної відповіді організму на антиген у зв'язку з нездатністю його розпізнання. Викликають антигени, які отримали назву толерогени. Розрізняють вроджену та набуту імунологічну толерантність.

Вроджена - відсутність реакції на свої власні антигени, обумовлена негативною селекцією аутореактивних клонів лімфоцитів. Толерантність до власних антигенів організму розвивається в процесі онтогенезу за рахунок знищення аутореактивних клонів лімфоцитів. Т-лімфоцити підлягають негативній селекції в тимусі, а більшості В-лімфоцитів — в кістковому мозку. Антигени «забарє’рних органів» в нормі не викликають аутоімуну відповідь тому, що не контактують з клітинами імунної системи; однак при травмі, тривалій інфекції ці антигени можуть потраплити в кров та викликають імунну відповідь проти антигенів «забар‘єрного органа».

Набута - може бути створена після введення в організм речовин, що пригнічують імунітет (імунодепресантів), або ж шляхом введення антигена в ембріональному періоді або в перші дні після народження. Набута імунологічна толерантність буває активна і пасивна.

• Активна - створюється шляхом введення в організм толерогену, який формує специфічну толерантність.

Пасивна – можне бути викликана речовинами, гальмуючими активність імунокомпетентних клітин.

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 840 | Нарушение авторских прав


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 |

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)