АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Патогенність — потенційна здатність певних мікроорганізмів

Прочитайте:
  1. A. Імунна діагностична сироватка, культура мікроорганізмів
  2. Виділення та ідентифікація анаеробних мікроорганізмів
  3. Визначення бактеріоциногенності мікроорганізмів
  4. Визначення вірулентності мікроорганізмів, смертельної дії екзотоксинів та ендотоксинів
  5. Вода як середовище проживання і зберігання мікроорганізмів. Автохтонна і алохтонна мікрофлора відкритих водоймищ. Сапробність. Мікроорганізми -показники процесу самоочищення води.
  6. ЕКОЛОГІЯ МІКРООРГАНІЗМІВ
  7. Етапи виділення чистих культур мікроорганізмів та їх ідентифікація
  8. Ідентифікація мікроорганізмів
  9. Ідентифікація мікроорганізмів за допомогою бактеріофагів
  10. Культивування мікроорганізмів

спричинювати інфекційний процес.

Патогенність — генотипова ознака, обумовлена відповідним

набором генів. Система генів контролює синтез мікроорганіз-

мом біологічно активних речовин, які зумовлюють прояв пато-

генних властивостей у сприйнятливому організмі. Патогенність

характеризується специфічністю, тобто здатністю спричинюва-

ти типові для цього виду мікроорганізмів патологічні зміни в

організмі та їх прояви при природних способах зараження. Цим

визначається клінічна картина інфекційних захворювань, яка

дозволяє лікарю ставити попередній діагноз на основі характер-

них клінічних симптомів хвороби.

Вірулентність — кількісна міра патогенності певного штаму

мікроорганізму. Це — фенотипічний прояв патогенного геноти-

пу. Вірулентність обумовлена ступенем утворення факторів, що

зумовлюють участь патогенного мікроорганізму в інфекційному

процесі.

Для характеристики вірулентних властивостей мікроорганізмів

використовують умовні одиниці вірулентності: Dlm, Dcl, Ld50.

Dlm (Dosіs letalіs mіnіma) — мінімальна смертельна доза, яка

спричинює загибель близько 80 % піддослідних тварин.

Dcl (Dosіs certa letalіs) — загибель 100 % заражених тварин.

Це найменш точна одиниця вірулентності.

LD50 — доза, що спричинює загибель 50 % заражених тварин.

Є найточнішою, оскільки на графіку залежності процента заги-

белі тварин від логарифма дози в зоні 50 % загибелі відмічаєть-

ся пряма пропорційна залежність. Це дозволяє математично точ-

но розрахувати LD50 за результатами експерименту (рис. 5.2).

LD50 застосовують також у фармакології і токсикології для оці-

нки токсичності лікарських препаратів та інших речовин.

Вірулентність може широко варіювати у різних штамів одно-

го виду мікроорганізмів, що обумовлено різним ступенем утво-

рення факторів вірулентності.

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 897 | Нарушение авторских прав


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 |

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)