АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Виділення та ідентифікація анаеробних мікроорганізмів

Враховуючи сучасний розвиток мікробіологічної науки, виділяти та іденти-фікувати культури анаеробних мікроорганізмів можна аналогічно аеробним бак-теріям. Обов’язковим при цьому є дотримання на всіх етапах дослідження умов анаеробіозу, використовуючи для цього трикомпонентну газову суміш (у певному співвідношенні азот, водень та вуглекислий газ) чи систему “Gas Generating Box”.

Однак збудники правця, ботулізму, газової анаеробної інфекції можна виді-ляти та ідентифікувати за іншою схемою.

На першому етапі (І день дослідження) вивчають макроскопічні особливості клінічного матеріалу, роблять мазок і забарвлюють його за методом Грама. Після цього матеріал засівають на середовище Кітта-Тароцці та молоко. Попередньо середовище регенерують на киплячій водяній бані протягом 10-20 хв і охолоджу-ють. Безпосередньо після посіву матеріалу середовище нагрівають на водяній бані при 80°С протягом 20 хв для знищення вегетативних неспорових форм мікробів. Середовища ставлять у термостат і при температурі 37 °С культивують 1-3 доби.

На другому етапі вивчають прояви росту мікроорганізмів (помутніння, утворення осаду та газу на середовищі Кітта-Тароцці, пептонізація молока). Оскіль-ки середовище Кітта-Тароцці зверху залите шаром вазелінової олії для запобіган-ня доступу кисню, в нього занурюють пастерівську піпетку, набирають рідину, з якої готують мазок, фарбуючи його за методом Грама. Під мікроскопом у мазку можна бачити великі грампозитивні паличкоподібні бактерії. Після цього прово-

Частина І. Загальна мікробіологія

дять посів матеріалу за методами Вейнберга або Цейсс-лера для одержання ізольованих колоній.

За методом Вейнберга готують декілька вузьких високих пробірок (3-4) з розтопленим і охолодженим до 42-45 °С цукровим м’ясо-пептонним агаром. Можливе використання середовища Вільсон-Блера. Матеріал із середовища Кітта-Тароцці вносять у першу пробірку за допомогою пастерівської піпетки й ретельно перемішу-ють, потім переносять у другу, а далі – в третю. Для за-стигання агару їх швидко охолоджують під струменем холодної водопровідної води. За рахунок цього живі мікробні клітини фіксуються в певних ділянка агару. Після застигання агару пробірки культивують при опти-мальній температурі протягом 1-2 діб для утворення ізо-льованих колоній (рис. 23).

Вміст кожної пробірки можна, крім того, всмокта-ти у пастерівські піпетки або трубки Віньяль-Вейона, стежачи, щоб не було буль-башок повітря. Останні мають довжину біля 30 см і діаметр 0,5-0,6 см. Верхній кінець їх, який закривається ватою, має перетяжку, а нижній витягнутий у вигляді капіляра. Після заповнення піпетки її витягнутий кінець запаюють і кладуть у термостат для культивування. Через 1-2 доби в агарі виростають колонії анаероб-них бактерій. Для того щоб їх ізолювати, трубку надрізають напильником на пев-ному рівні, розламують, колонію беруть бактеріальною петлею або голкою, пере-носять у відповідне середовище.

Для виділення ізольованих колоній за методом Цейсслера матеріал із сере-довища Кітта-Тароцці або молока наносять петлею або 1-2 краплі пастерівською піпеткою на чашку Петрі з цукрово-кров’яним агаром і роблять посів шпателем за методом Дригальського. Не стерилізуючи шпатель, засівають другу чашку, а потім і третю. Чашки перевертають догори дном, підписують, ставлять в анаеростат, в я кому створюють анаеробні умови, а потім – у термостат при температурі 37 °С на 2-3 доби. На останній чашці виростають ізольовані колонії.

Третій етап дослідження починається з вивчення морфологічних особливо-стей колоній, які виросли в чашках Петрі або трубках Віньяль-Вейона. Досліджу-ються їх форма, величина, колір, характер країв, рельєф колонії, консистенція тощо. З колоній готують мазки, фарбують їх за методом Грама. Після цього колонії відсіва-ють у середовище Кітта-Тароцці для одержання чистої культури. Посіви інкубу-ють певний час при оптимальній температурі.

На четвертому етапі звертають увагу на особливості росту чистої культури збудників на відповідних середовищах, перевіряють її на чистоту і проводять іден-тифікацію. Ідентифікують виділені чисті культури анаеробних мікроорганізмів подібно до аеробних за морфологічними, культуральними, біохімічними та біологічними ознаками. Обов’язково використовують визначення токсигенних вла-стивостей збудників у біологічниій пробі та реакції нейтралізації на лаборатор-

Розділ 4. Фізіологія бактерій

них тваринах. У деяких випадках визначають антигенні властивості мікроор-ганізмів.

Таким чином, на підставі вивчення різноманітних властивостей мікроор-ганізмів робиться висновок про належність їх до того чи іншого виду.

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 1273 | Нарушение авторских прав