АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Забарвлення окремих структур мікробної клітини

З науковими й діагностичними цілями в бактеріологічних лабораторіях дос-ліджують не тільки форму, розміри, загальні тинкторіальні властивості мікроор-ганізмів, а й окремі елементи важливих структур: нуклеоїд, цитоплазму, включен-ня, клітинну стінку, цитоплазматичну мембрану, капсулу, спори, джгутики тощо.

Нуклеоїд. У прокаріотів ще немає морфологічно оформленого ядра, а є лише його попередник – нуклеоїд. Він представлений однією або кількома хромосома-ми, що складаються з ДНК і вільно розташовані в цитоплазмі, не відмежовані від

Частина І. Загальна мікробіологія

неї будь-якою мембраною. Морфологічно дослідити цю структуру під світловим мікроскопом дуже важко.

Розроблені спеціальні мікрохімічні реакції на виявлення ДНК. Однією з них є реакція Фельгена. Після легкого гідролізу мазка розчином соляної кислоти при підігріванні від дезоксірибофосфату відщеплюються пурини й піримідини, які переходять в альдегіди. Останні реагують з безбарвною фуксинсірчистою кисло-тою реактиву Шиффа, при цьому нуклеоїд забарвлюється в червоно-фіолетовий, а цитоплазма в світло-рожевий колір.

Ядерну субстанцію можна виявити за методом Пікарського. Фіксований ме-тиловим спиртом або сумішшю Никифорова мазок обробляють 1 % розчином со-ляної кислоти, підігріваючи його до 60 °С протягом 7 хв. Після промивання його забарвлюють барвником Гімзи 10-20 хв, промивають дистильованою водою, ви-сушують і мікроскопують. Ядерні елементи фарбуються в темно-червоний, а ци-топлазма клітин – у рожевий колір.

Ще краще можна виявити нуклеоїд і дослідити його структуру за допомогою електронної мікроскопії ультратонких зрізів бактерійних клітин.

Цитоплазма та її включення. Цитоплазма бактерій – складна колоїдна сис-тема. У молодих клітин вона гомогенна, у старих набуває зернистої або волокни-стої структури. При забарвленні аніліновими барвниками цитоплазма фарбується рівномірно й монотонно.

У процесі життєдіяльності бактерій у цитоплазмі з’являються метахроматичні (волютинові) зерна, краплини нейтральних ліпідів, воску, сірки, гранульози, гліко-ген, пігмент та ін. Вони є для клітини запасним джерелом енергії.

У лабораторній практиці найбільше значення має виявлення волютинових зерен. Волютиновими їх назвали тому, що вперше ці включення відкриті у Spirillum volutans. Їх ще називають метахроматичними, оскільки вони дають явище мета-хромазії – здатність забарвлюватись у тон, що відрізняється від основного кольо-ру поліхромного барвника. Наприклад, при фарбуванні метиленовим синім зерна набувають пурпурово-синього кольору через надзвичайно сильну спорідненість їх з азурами, які завжди присутні в метиленовому синьому барвнику. Поява пур-пурового відтінку і обумовлена здатністю давати метахромазію. Ці включення називають також зернами Бабеша-Ернста за іменами авторів, які вперше описали їх. Розташовуються вони переважно на полюсах бактерій, рідше – по всій дов-жині клітини. Волютинові зерна є характерною диференціальною ознакою для збудника дифтерії – Corynebacterium diphtheriaе.

Для виявлення цих включень використовують методи Леффлера, Нейссера, П’ю, Мейера, Раскіної та ін.

Метод Леффлера. Фіксований мазок забарвлюють лужним спиртово-вод-ним розчином метиленового синього протягом 4-5 хв, висушують і мікроскопу-ють. При цьому волютинові зерна забарвлюютьcя в темно-синій, а цитоплазма – в блідо-голубий колір (див. вкл., рис. 3).

Метод Нейссера належить до складних методів забарвлення. Він проводиться за таким алгоритмом:

Розділ 3. Морфологія мікроорганізмів

1. На фіксований препарат наносять оцтово-кислу синьку Нейссера і фарбу-ють протягом 1 хв, зливають барвник і промивають водою.

2. Діють на мазок розчином Люголя протягом 20-30 с.

3. Не промиваючи препарат водою, наносять розчин везувіну (або хризоїди-ну) і забарвлюють протягом 1-3 хв.

4. Забарвлений мазок промивають водою, висушують і досліджують під мікроскопом.

Мікроскопічна картина: цитоплазма бактерійних клітин фарбується в світлий жовто-коричневий відтінок, мет ахроматичні зерна – в темно-синій, майже чорний колір (див. вкл., рис. 4).

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 687 | Нарушение авторских прав