 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Диференціальні ознаки збудника сибірки і грунтових бацил
Вид B. anthracis B. anthracoides B. subtilis B. megateriu m B. cereus Наяв- ність капсули + – Пато-ген-ність + – Лізис специ-фічним фагом – Тест Люмінес- центно- серологіч- ний тест +
– Рухли-вість ± ± Гемо-ліз + + – – Леци-тиназа + + + + Фос-фатаза + + + + Специфічну патогенність визначають введенням білим мишам 0,2 мл сус-пензії культури. Виявлення у мазках-відбитках із органів загиблих тварин круп-них паличок, оточених капсулою, свідчить про наявність у мікробів специфічної патогенності (див. вкл., рис. 16). При зараженні мишей занадто великими дозами культур грунтових бацил у тварин інколи наступає захворювання, але феномен капсулоутворення відсутній. Тест “ перлинного намиста” проводять так. До бульйону Хоттінгера з кінською сироваткою (30 %) добавляють пеніцилін у кількості 0,5 ОД/мл і сіють 2 краплі молодої виділеної культури. Через 3 год росту в термостаті виготовляють мазки, забарвлюють метиленовим синім і мікроскопують. Сибіркові бацили розташову-ються у вигляді ланцюжків із кулястих форм, що нагадують намисто з перлин. Сапрофітні грунтові бацили, нечутливі до пеніциліну, ростуть як звичайно, і в мазках виявляють паличкоподібні ланцюжки. Для виявлення фаголізабельності виділених штамів на підсушений МПА в чашці Петрі з розкресленим на квадрати дном бактеріологічною петлею діамет-ром 5 мм на кожен квадрат наносять велику краплю 5-6 – годинної культури. Чаш-ку знову підсушують 30 хв і потім на центр кожної бляшки культури петлею діа- Частина ІІІ. Спеціальна мікробіологія метром 2 мм наносять маленьку краплю специфічного сибіркового бактеріофагу. Облік результатів проводять через 5-6 год інкубації при 37 °С. Якщо культура на-лежить до B. athracis, у місці нанесення на неї фагу видно лізис у вигляді стериль-ної плямки. Жоден вид сапрофітних бацил нечутливий до дії специфічного фагу. Швидко ідентифікувати виділену культуру можна також за допомогою діаг-ностичної сибіркової сироватки, міченої флуоресцеїном (родаміном). Мазок із капсульної культури фіксують метанолом, потім протягом 20 хв обробляють люмі-несцентною сироваткою, промивають буферним розчином, висушують і мікро-скопують під люмінесцентним мікроскопом. У мазках навколо клітин із капсулою спостерігається специфічне світіння у вигляді яскраво-зелених обідків. Тепер ча-стіше використовують непрямий варіант РІФ. Відсутність рухливості виявляють методом надавленої (висячої) краплі або посівом уколом у пробірку з напіврідким агаром, а відсутність гемолізу встанов-люють після посіву на кров’яний агар. Проби на лецитиназу і фосфатазу прово-дять за допомогою загальноприйнятих методик. Отже, великі грампозитивні нерухливі палички з капсулами, що ростуть у вигляді характерних R-форм колоній, високопатогенні для експериментальних тварин, дають тест “перлинного намиста”, яскраво світяться при обробці сибірко-вою люмінесцентною сироваткою, ідентифікують як B. anthracis. У тих випадках, ко л и виділити збудника з досліджуваного матеріалу дуже важко або взагалі неможливо (трупи тварин, шкіра, хутро, шерсть, вовна), а також при контролі тваринної сировини на деяких виробництвах, широко використовують дуже чутливу й специфічну реакцію термокільцепреципітації Асколі. Вона дає змогу виявляти в матеріалі навіть незначну кількість антигена сибіркових бацил. Термостабільний антиген із досліджуваних матеріалів екстрагують кип’яті-нням або “холодним” способом. Спочатку матеріал подрібнюють, потім залива-ють 10-кратним об’ємом 0,85 % розчину хлориду натрію, кип’ятять 10-15 хв, фільтрують через азбестову вату. У деяких випадках матеріал заливають потрійним об’ємом 0,5 % розчину оцтової кислоти. При цьому проходить більш повноцінне екстрагування антигену. “Холодний” метод частіше застосовують при масовому обстежені шкір та іншої сировини. Проби матеріалу стерилізують у автоклаві, подрібнюють, залива-ють 10-кратним об’ємом ізотонічного розчину і залишають при температурі 6-16 °С на 20-24 год, фільтрують так само. У всіх випадках антиген має бути максимально прозорим. Другий компонент реакції – преципітуючу сироватку – отримують шляхом гіперімунізації коней вакциною СТІ або вбитою культурою B. anthracis. У преципітаційні пробірки вносять 0,2-0,3 мл преципітуючої сироватки, а потім обережно нашаровують 0,3 мл термоекстракту. На межі двох рідин утво-рюється через 2-5 хв тонке кільце преципітату білуватого кольору (помутніння рідини). Появу осаду через 10 хв вважають неспецифічною реакцією. Паралельно ставлять декілька контролів: преципітуюча сироватка + позитивний естракт; пре-ципітуюча сироватка + естракт із несибіркового матеріалу; преципітуюча сиро- Розділ 11. Мікробіологічна діагностика окремих інфекційних захворювань 243 ватка + ізотонічний розчин; нормальна сироватка + термоестракт та ін. Перший контроль має бути завжди позитивний, всі інші – негативними. Серологічна діагностика сибірки проводиться рідко, переважно в таких випадках, коли збудника хвороби виділити не вдається. Для виявлення антитіл у сироватці крові хворих використовують такі високочутливі методи, як РНГА, ІФА, реакція коаглютинації з протективним сибірковим антигеном. Алергічний метод. Організм хворої і перехворілої на сибірку людини, а та-кож після вакцинації реагує місцевою алергічною реакцією на внутрішньошкірне введення алергену. Стан сенсибілізації виникає вже на 4-5 день хвороби і збері-гається дуже довго. Алергеном для постановки проби служить антраксин – білко-во-полісахаридний комплекс, отриманий шляхом гідролізу вегетативних форм сибіркових бацил. Препарат вводять внутрішньошкірно на долонній поверхні пе-редпліччя в об’ємі 0,1 мл. Результат враховують через 24 і 48 год. Пробу вважають позитивною при виникненні гіперемії та інфільтрату діаметром понад 15 мм. Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 870 | Нарушение авторских прав |