АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Диференціальні ознаки збудника сибірки і грунтових бацил

Прочитайте:
  1. Актинобациллярная плевропневмония (гемофилезная) поросят
  2. Бациллы
  3. Бациллы
  4. Бациллы
  5. БАЦИЛЛЫ СИБИРСКОЙ ЯЗВЫ
  6. Диференціальні ознаки кампілобактерій і гелікобактерій
  7. Диференціальні ознаки клебсієл
  8. Диференціальні ознаки нейсерій і брангамел
  9. Диференціальні ознаки патогенних для людини мікоплазм

"перлин- ного намиста"

Вид

B. anthracis B. anthracoides B. subtilis B. megateriu m B. cereus


Наяв-

ність

капсули

+


Пато-ген-ність

+


Лізис специ-фічним фагом


Тест Люмінес-

центно-

серологіч-

ний тест

+


Рухли-вість

± ±


Гемо-ліз

+ + –


Леци-тиназа

+ + + +


Фос-фатаза

+ + + +


Специфічну патогенність визначають введенням білим мишам 0,2 мл сус-пензії культури. Виявлення у мазках-відбитках із органів загиблих тварин круп-них паличок, оточених капсулою, свідчить про наявність у мікробів специфічної патогенності (див. вкл., рис. 16). При зараженні мишей занадто великими дозами культур грунтових бацил у тварин інколи наступає захворювання, але феномен капсулоутворення відсутній.

Тест “ перлинного намиста” проводять так. До бульйону Хоттінгера з кінською сироваткою (30 %) добавляють пеніцилін у кількості 0,5 ОД/мл і сіють 2 краплі молодої виділеної культури. Через 3 год росту в термостаті виготовляють мазки, забарвлюють метиленовим синім і мікроскопують. Сибіркові бацили розташову-ються у вигляді ланцюжків із кулястих форм, що нагадують намисто з перлин. Сапрофітні грунтові бацили, нечутливі до пеніциліну, ростуть як звичайно, і в мазках виявляють паличкоподібні ланцюжки.

Для виявлення фаголізабельності виділених штамів на підсушений МПА в чашці Петрі з розкресленим на квадрати дном бактеріологічною петлею діамет-ром 5 мм на кожен квадрат наносять велику краплю 5-6 – годинної культури. Чаш-ку знову підсушують 30 хв і потім на центр кожної бляшки культури петлею діа-



Частина ІІІ. Спеціальна мікробіологія


метром 2 мм наносять маленьку краплю специфічного сибіркового бактеріофагу. Облік результатів проводять через 5-6 год інкубації при 37 °С. Якщо культура на-лежить до B. athracis, у місці нанесення на неї фагу видно лізис у вигляді стериль-ної плямки. Жоден вид сапрофітних бацил нечутливий до дії специфічного фагу.

Швидко ідентифікувати виділену культуру можна також за допомогою діаг-ностичної сибіркової сироватки, міченої флуоресцеїном (родаміном). Мазок із капсульної культури фіксують метанолом, потім протягом 20 хв обробляють люмі-несцентною сироваткою, промивають буферним розчином, висушують і мікро-скопують під люмінесцентним мікроскопом. У мазках навколо клітин із капсулою спостерігається специфічне світіння у вигляді яскраво-зелених обідків. Тепер ча-стіше використовують непрямий варіант РІФ.

Відсутність рухливості виявляють методом надавленої (висячої) краплі або посівом уколом у пробірку з напіврідким агаром, а відсутність гемолізу встанов-люють після посіву на кров’яний агар. Проби на лецитиназу і фосфатазу прово-дять за допомогою загальноприйнятих методик.

Отже, великі грампозитивні нерухливі палички з капсулами, що ростуть у вигляді характерних R-форм колоній, високопатогенні для експериментальних тварин, дають тест “перлинного намиста”, яскраво світяться при обробці сибірко-вою люмінесцентною сироваткою, ідентифікують як B. anthracis.

У тих випадках, ко л и виділити збудника з досліджуваного матеріалу дуже важко або взагалі неможливо (трупи тварин, шкіра, хутро, шерсть, вовна), а також при контролі тваринної сировини на деяких виробництвах, широко використовують дуже чутливу й специфічну реакцію термокільцепреципітації Асколі. Вона дає змогу виявляти в матеріалі навіть незначну кількість антигена сибіркових бацил.

Термостабільний антиген із досліджуваних матеріалів екстрагують кип’яті-нням або “холодним” способом. Спочатку матеріал подрібнюють, потім залива-ють 10-кратним об’ємом 0,85 % розчину хлориду натрію, кип’ятять 10-15 хв, фільтрують через азбестову вату. У деяких випадках матеріал заливають потрійним об’ємом 0,5 % розчину оцтової кислоти. При цьому проходить більш повноцінне екстрагування антигену.

“Холодний” метод частіше застосовують при масовому обстежені шкір та іншої сировини. Проби матеріалу стерилізують у автоклаві, подрібнюють, залива-ють 10-кратним об’ємом ізотонічного розчину і залишають при температурі 6-16 °С на 20-24 год, фільтрують так само. У всіх випадках антиген має бути максимально прозорим.

Другий компонент реакції – преципітуючу сироватку – отримують шляхом гіперімунізації коней вакциною СТІ або вбитою культурою B. anthracis.

У преципітаційні пробірки вносять 0,2-0,3 мл преципітуючої сироватки, а потім обережно нашаровують 0,3 мл термоекстракту. На межі двох рідин утво-рюється через 2-5 хв тонке кільце преципітату білуватого кольору (помутніння рідини). Появу осаду через 10 хв вважають неспецифічною реакцією. Паралельно ставлять декілька контролів: преципітуюча сироватка + позитивний естракт; пре-ципітуюча сироватка + естракт із несибіркового матеріалу; преципітуюча сиро-


Розділ 11. Мікробіологічна діагностика окремих інфекційних захворювань 243

ватка + ізотонічний розчин; нормальна сироватка + термоестракт та ін. Перший контроль має бути завжди позитивний, всі інші – негативними.

Серологічна діагностика сибірки проводиться рідко, переважно в таких випадках, коли збудника хвороби виділити не вдається. Для виявлення антитіл у сироватці крові хворих використовують такі високочутливі методи, як РНГА, ІФА, реакція коаглютинації з протективним сибірковим антигеном.

Алергічний метод. Організм хворої і перехворілої на сибірку людини, а та-кож після вакцинації реагує місцевою алергічною реакцією на внутрішньошкірне введення алергену. Стан сенсибілізації виникає вже на 4-5 день хвороби і збері-гається дуже довго. Алергеном для постановки проби служить антраксин – білко-во-полісахаридний комплекс, отриманий шляхом гідролізу вегетативних форм сибіркових бацил. Препарат вводять внутрішньошкірно на долонній поверхні пе-редпліччя в об’ємі 0,1 мл. Результат враховують через 24 і 48 год. Пробу вважають позитивною при виникненні гіперемії та інфільтрату діаметром понад 15 мм.


Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 878 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | 174 | 175 | 176 | 177 | 178 | 179 | 180 | 181 | 182 | 183 | 184 | 185 | 186 | 187 | 188 | 189 | 190 | 191 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.005 сек.)