АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Диференціація збудників чуми, псевдотуберкульозу і кишкового ієрсиніозу

тивній біопробі тварини гинуть через 2-3 дні при зараженні в черевну порожнину, або через 5-7 днів – при нанесенні матеріалу на шкіру. Роблять розтин загиблих свинок, вивчають патологоанатомічні зміни: гіперемія судин, збільшення печін-ки, селезінки, лімфатичних вузлів, наявність на їх поверхні та на розрізі некро-тичних ділянок. Із крові і паранхіматозних органів роблять мазки і мазки-відбит-ки, проводять висіви на живильні середовища. У мазках виявляють величезну кількість біполярно забарвлених грамнегативних овоїдних паличок. Виділені від тварин чисті культури ідентифікують так само, як і культури після бактеріологіч-ного дослідження. Трупи гвінейських свинок, як і досліджуваних диких гризунів, занурюють у 5 % розчин лізолу, а потім спалюють.

Серологічна діагностика чуми не набула широкого використання. Останнім часом проводять постановку РНГА з еритроцитарним діагностикумом, на якому адсорбований капсульний антиген Y. p еstis. Діагностичним тит ром вважають роз-ведення сироватки 1:40. Взагалі ж серологічні реакції проводять здебільшого з метою ретроспективної діагностики та при масових епізоотичних обстеженнях гризунів в ендемічних осередках чуми.

Прискорені методи діагностики. Запропоновані експресні методи виявлення збудника чуми за допомогою флуоресцуючих антитіл, в РНГА з використанням антитільних еритроцитарних діагностикумів. Вони дають змогу виявити Y. p еstis у досліджуваному матеріалі через 2 год.

До прискорених методів діагностики відносять також реакцію преципітації в стандартних агарових пластинках з протичумною сироваткою та метод швидкого росту збудника чуми на елективному середовищі з використанням бактеріофага. Для цього 0,2-0,3 мл матеріалу сіють в 4 пробірки з середовищем Коробкової і 0,1 мл на агар в чашці Петрі. В одну з пробірок вносять 0,2-0,3 мл чумного фага. Посіви інкубують при 28 °С протягом трьох годин. Із пробірок, в яких видно ріст, готують 2 мазки, забарвлюють за Грамом і метиленовим синім. При позитивному результаті в мазках видно ланцюжки грамнегативних овоїдних паличок, забар-влених біполярно. У пробірці з фагом росту немає. Із пробірки з ростом по 0,4 мл

Розділ 11. Мікробіологічна діагностика окремих інфекційних захворювань 227

матеріалу вводять у черевну порожнину декількох мишей. Через 8-10 год прогля-дають чашки з агаром для виявлення росту збудника чуми.

Через 10-12 год забивають мишей, від них сіють ексудат і матеріал із парен-хіматозних органів у пробірки з напіврідким агаром і досліджують так само, як вище описано. Отже, попередній результат отримують через 4 год, а остаточний – через 18-20 год.

Для ретроспективної діагностики чуми часом використовують алергічну пробу з пестином.

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 751 | Нарушение авторских прав