Дослідження мікрофлори повітря
В атмосферному повітрі можуть знаходитись десятки й сотні видів сапрофіт-них мікроорганізмів. Серед них регулярно виявляють стафілококи, мікрококи, сарцини, спороносні палички, актиноміцети, віруси. Вони потрапляють у повітря з грунту, води, рослин, тварин, харчових продуктів і відходів деяких виробництв. Мікрофлору атмосферного повітря досліджують рідко, в основному, за несприят-ливих епідеміологічних ситуацій. У повітрі закритих приміщень, особливо лікар-няних, поряд із нешкідливими сапрофітами можуть виявляти й патогенні мікро-організми: збудники дифтерії, скарлатини, менінгіту, коклюшу, туберкульозу, віруси грипу, парагрипу, кору та ін. Санітарно-показовими бактеріями для повітря закри-тих приміщень є золотисті стафілококи, альфа- і бета-гемолітичні стрептококи.
Для повсякденної санітарно-гігієнічної оцінки повітря лікарняних приміщень визначають такі показники:
1. Загальна кількість мікробів у 1 м3 повітря.
2. Кількість у 1 м3 санітарно-показових бактерій.
За цими показниками визначають ступінь бактерійного забруднення повітря-ного середовища. Виявлення золотистих стафілококів і гемолітичних стрептококів вище допустимих нормативів свідчить про епідеміологічне неблагополуччя дослі-джуваного об’єкта.
Бактеріологічні лабораторії санітарно-епідеміологічних станцій у планово-му порядку проводять мікробіологічні дослідження таких приміщень як операційні, реанімаційні й перев’язувальні відділення хірургічних і дитячих стаціонарів, по-логових будинків, станцій переливання крові, аптек, дитячих садків, ясел, шкіл, кінотеатрів тощо.
При проведенні мікробіологічних досліджень повітря використовують седи-ментаційний, аспіраційний і фільтраційний методи.
Седиментаційний метод Коха. Цей метод оснований на принципі осадження мікробів. Дві чашки Петрі з МПА або спеціальним агаром для гемолітичних стреп-
Частина І. Загальна мікробіологія
тококів (середовище Гарро) чи жовтково-сольовим агаром (ЖСА) для золотистих стафілококів відкривають і встановлюють на горизонтальній поверхні в місці взяття проби. Залежно від мікробного забруднення повітря експозиція чашок продов-жується від 5-10 хв, при великій кількості бактерій, до 20-40 хв – при малій. Чаш-ки закривають, інкубують 24 год при 37 °С і ще добу при кімнатній температурі. Для визначення загального мікробного числа повітря в 1м3 підраховують кількість всіх колоній на МПА в обох чашках і знаходять середнє арифметичне. За даними Омелянського на поверхню в 100 см2 за 5 хв осідає стільки бактерій, скільки їх міститься в 10 дм3 повітря. Наприклад, на чашці з агаром після 5 хв експозиції виросло 33 колонії. Площа стандартної чашки Петрі складає біля 66 см2. На 100 см2 агару виросло б 33 × 100: 66 = 50 колоній, тобто та кількість мікробів, що міститься в 10 дм3 повітря. Отже, в 1 м3 їх буде 50 х 1000: 10 = 5000.
Ретельна перевірка багатьох показників, вирахуваних за формулою Омелянсь-кого, виявила, що вони втричі менші від чисел, отриманих більш точними метода-ми дослідження мікрофлори повітря за допомогою спеціальних апаратів. У зв’яз-ку з цим метод Коха використовують для орієнтовного визначення мікробного забруднення, але він дає хороші результати при порівняльному дослідженні мікро-флори різних лікарняних приміщень.
При перегляді чашок Петрі з елективними середовищами звертають увагу на колонії, характерні для бактерій, що ростуть саме на даному живильному середо-вищі. Наприклад, на агарі Гарро підраховують колонії альфа- і бета-гемолітичних стрептококів, на ЖСА – колонії золотистих стафілококів. Типові колонії мікро-скопують, виділяють чисті культури, ідентифікують їх до виду і лише після цього вираховують кількість тих чи інших видів бактерій. Це роблять тоді, коли визна-чають седіментаційним методом кількість санітарно-показових мікроорганізмів у 1 м3 повітря.
Аспіраційний метод Кротова. Він грунтується на ударній дії повітряного струменя об поверхню живильного середовища й прилипанні до нього бактерій. Дослідження проводять за допомогою апарата Кротова (рис. 26), який може влов-
лювати високодисперсні фази мікробного аерозолю.
Апарат складається з пристрою для відбору проб повітря, ротаметра, який регу- лює швидкість і кількість всмоктуваного повітря та електродвигуна. Прилад включа- ють у електромережу, знімають кришку, на спеціальний диск закріплюють відкриту чашку Петрі з живильним середовищем. Ру- кою надають їй інерційного руху за годин- никовою стрілкою, закривають кришку апа- рата і включають двигун. Чашка обертаєть- ся з постійною швидкістю 60 об/хв. Повітря Рис. 26. Апарат Кротова. із заданою швидкістю втягується через кли-
Роз ді л 5. Екологія мікроорганізмів
ноподібну щілину плексигласової пластини, що закриває чашку Петрі з агаром. При цьому частинки аерозолю з мікроорганізмами рівномірно прилипають до живильного середовища. При дослідженні загального мікробного числа пропус-кають, як правило, 100 дм3 повітря зі швидкістю 25 дм3/хв. Якщо визначають кількість індикаторних бактерій (золотисті стафілококи, альфа- і бета-гемолітичні стрептококи) об’єм досліджуваного повітря збільшують до 300-500 дм3. Після взяття проби чашку з посівом повітря знімають, закривають її й інкубують 18-24 год при 37 °С і ще 24 год при кімнатній температурі.
Розрахунок загального мікробного числа проводять за формулою:
a ×1000 X=,
V
де а – кількість колоній, що виросли в чашці Петрі,
V– об’єм пропущеного через прибор повітря в дм3,
1000 – заданий об’єм повітря для визначення ЗМЧ. Приклад розрахунку: через прилад пропущено 100 дм3 повітря; число колоній, що виросли – 370. Отже, кількість мікроорганізмів у 1 м3 повітря буд е дорівнювати:
370×1000 X= =3700.
Фільтраційний метод. Для його використання запропоновані спеціальні прилади: Дяконова, Речменського, Кіктенко, ПАБ-1, ПОВ-1 та ін. Принцип їх дії зводиться до пропускання певного об’єму повітря через рідину в приладі (або фільтр) з наступним висівом мірної кількості її на живильні середовища. При засто-суванні фільтрів їх накладають на щільне живильне середовище. Підраховують число колоній, що виросли, та проводять відповідні перерахунки на ве сь об’єм рідини в приладі й визначають число мікроорганізмів у 1 м3 повітря.
За допомогою цього методу можна провести дослідження повітря на при-сутність і тих патогенних мікроорганізмів, які не культивуються на живильних середовищах. Рідину, що поглинула бактерійні аерозолі повітря, можна викорис-тати для зараження лабораторних тварин або проведення спеціальних бактеріо-логічних та вірусологічних досліджень.
Безпосереднє виявлення патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів (стафілококи, стрептококи, псевдомонади, інші грамнегативні бактерії), які вик-ликають шпитальні інфекції, проводять при аналізі повітря хірургічних, акушерсь-ко-гінекологічних та інших стаціонарів.
При виникненні внутрішньолікарняних інфекцій, спричинених стафілокока-ми, проводять дослідження на виявлення джерела й шляхів їх розповсюдження. При цьому визначають ідентичність культур, виділених із повітря, інших об’єктів оточуючого середовища, а також від хворих і медичного персоналу за допомогою фаготипування.
Державні стандарти для оцінки санітарно-бактеріологічних показників по-вітря ще нерозроблені. Запропоновані лише тимчасові положення про допустиме нормування мікробного забруднення окремих лікарняних та інших приміщень.
Частина І. Загальна мікробіологія
Так, у повітрі операційних, родильних залів, реанімаційних, перев’язувальних і процедурних загальна кількість бактерій в 1 м3 до роботи не повинна перебільшу-вати 500, після роботи – 1000; кількість S.aureus не більше 4, а гемолітичних стреп-тококів взагалі не повинно бути. У повітрі лікарняних палат взимку ЗМЧ не по-винно перевищувати 3500, S.aureus – до 24, а гемолітичних стрептококів не більше 24. Влітку ці показники не повинні перевищувати відповідно 5000, 52 і 36.
Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 2354 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | 174 | 175 | 176 | 177 | 178 | 179 | 180 | 181 | 182 | 183 | 184 | 185 | 186 | 187 | 188 | 189 | 190 | 191 |
|