АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Дослідження мікрофлори повітря

Прочитайте:
  1. A. УЗД, тонкоголкова біопсія с цитологічним дослідження матеріалу.
  2. III. ОБ'ЄКТИВНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
  3. IV. Об'єктивне дослідження
  4. VI. Навчальний алгоритм для формування практичних навичок та вмінь дослідження (або обстеження).
  5. Академія повітряних сил США
  6. Бактеріологічне дослідження
  7. Бактеріоскопічне дослідження
  8. Відбір зразків патологічного матеріалу, крові та пересилання їх для лабораторного дослідження
  9. Відбір зразків патологічного матеріалу, крові та пересилання їх для лабораторного дослідження
  10. Відбір зразків патологічного матеріалу, крові та пересилання їх для лабораторного дослідження

В атмосферному повітрі можуть знаходитись десятки й сотні видів сапрофіт-них мікроорганізмів. Серед них регулярно виявляють стафілококи, мікрококи, сарцини, спороносні палички, актиноміцети, віруси. Вони потрапляють у повітря з грунту, води, рослин, тварин, харчових продуктів і відходів деяких виробництв. Мікрофлору атмосферного повітря досліджують рідко, в основному, за несприят-ливих епідеміологічних ситуацій. У повітрі закритих приміщень, особливо лікар-няних, поряд із нешкідливими сапрофітами можуть виявляти й патогенні мікро-організми: збудники дифтерії, скарлатини, менінгіту, коклюшу, туберкульозу, віруси грипу, парагрипу, кору та ін. Санітарно-показовими бактеріями для повітря закри-тих приміщень є золотисті стафілококи, альфа- і бета-гемолітичні стрептококи.

Для повсякденної санітарно-гігієнічної оцінки повітря лікарняних приміщень визначають такі показники:

1. Загальна кількість мікробів у 1 м3 повітря.

2. Кількість у 1 м3 санітарно-показових бактерій.

За цими показниками визначають ступінь бактерійного забруднення повітря-ного середовища. Виявлення золотистих стафілококів і гемолітичних стрептококів вище допустимих нормативів свідчить про епідеміологічне неблагополуччя дослі-джуваного об’єкта.

Бактеріологічні лабораторії санітарно-епідеміологічних станцій у планово-му порядку проводять мікробіологічні дослідження таких приміщень як операційні, реанімаційні й перев’язувальні відділення хірургічних і дитячих стаціонарів, по-логових будинків, станцій переливання крові, аптек, дитячих садків, ясел, шкіл, кінотеатрів тощо.

При проведенні мікробіологічних досліджень повітря використовують седи-ментаційний, аспіраційний і фільтраційний методи.

Седиментаційний метод Коха. Цей метод оснований на принципі осадження мікробів. Дві чашки Петрі з МПА або спеціальним агаром для гемолітичних стреп-



Частина І. Загальна мікробіологія


тококів (середовище Гарро) чи жовтково-сольовим агаром (ЖСА) для золотистих стафілококів відкривають і встановлюють на горизонтальній поверхні в місці взяття проби. Залежно від мікробного забруднення повітря експозиція чашок продов-жується від 5-10 хв, при великій кількості бактерій, до 20-40 хв – при малій. Чаш-ки закривають, інкубують 24 год при 37 °С і ще добу при кімнатній температурі. Для визначення загального мікробного числа повітря в 1м3 підраховують кількість всіх колоній на МПА в обох чашках і знаходять середнє арифметичне. За даними Омелянського на поверхню в 100 см2 за 5 хв осідає стільки бактерій, скільки їх міститься в 10 дм3 повітря. Наприклад, на чашці з агаром після 5 хв експозиції виросло 33 колонії. Площа стандартної чашки Петрі складає біля 66 см2. На 100 см2 агару виросло б 33 × 100: 66 = 50 колоній, тобто та кількість мікробів, що міститься в 10 дм3 повітря. Отже, в 1 м3 їх буде 50 х 1000: 10 = 5000.

Ретельна перевірка багатьох показників, вирахуваних за формулою Омелянсь-кого, виявила, що вони втричі менші від чисел, отриманих більш точними метода-ми дослідження мікрофлори повітря за допомогою спеціальних апаратів. У зв’яз-ку з цим метод Коха використовують для орієнтовного визначення мікробного забруднення, але він дає хороші результати при порівняльному дослідженні мікро-флори різних лікарняних приміщень.

При перегляді чашок Петрі з елективними середовищами звертають увагу на колонії, характерні для бактерій, що ростуть саме на даному живильному середо-вищі. Наприклад, на агарі Гарро підраховують колонії альфа- і бета-гемолітичних стрептококів, на ЖСА – колонії золотистих стафілококів. Типові колонії мікро-скопують, виділяють чисті культури, ідентифікують їх до виду і лише після цього вираховують кількість тих чи інших видів бактерій. Це роблять тоді, коли визна-чають седіментаційним методом кількість санітарно-показових мікроорганізмів у 1 м3 повітря.

Аспіраційний метод Кротова. Він грунтується на ударній дії повітряного струменя об поверхню живильного середовища й прилипанні до нього бактерій. Дослідження проводять за допомогою апарата Кротова (рис. 26), який може влов-

лювати високодисперсні фази мікробного аерозолю.

Апарат складається з пристрою для
відбору проб повітря, ротаметра, який регу-
лює швидкість і кількість всмоктуваного
повітря та електродвигуна. Прилад включа-
ють у електромережу, знімають кришку, на
спеціальний диск закріплюють відкриту
чашку Петрі з живильним середовищем. Ру-
кою надають їй інерційного руху за годин-
никовою стрілкою, закривають кришку апа-
рата і включають двигун. Чашка обертаєть-
ся з постійною швидкістю 60 об/хв. Повітря
Рис. 26. Апарат Кротова. із заданою швидкістю втягується через кли-


Роз ді л 5. Екологія мікроорганізмів



ноподібну щілину плексигласової пластини, що закриває чашку Петрі з агаром. При цьому частинки аерозолю з мікроорганізмами рівномірно прилипають до живильного середовища. При дослідженні загального мікробного числа пропус-кають, як правило, 100 дм3 повітря зі швидкістю 25 дм3/хв. Якщо визначають кількість індикаторних бактерій (золотисті стафілококи, альфа- і бета-гемолітичні стрептококи) об’єм досліджуваного повітря збільшують до 300-500 дм3. Після взяття проби чашку з посівом повітря знімають, закривають її й інкубують 18-24 год при 37 °С і ще 24 год при кімнатній температурі.

Розрахунок загального мікробного числа проводять за формулою:

a ×1000
X=,

V

де а – кількість колоній, що виросли в чашці Петрі,

V– об’єм пропущеного через прибор повітря в дм3,

1000 – заданий об’єм повітря для визначення ЗМЧ. Приклад розрахунку: через прилад пропущено 100 дм3 повітря; число колоній, що виросли – 370. Отже, кількість мікроорганізмів у 1 м3 повітря буд е дорівнювати:

370×1000
X= =3700.

Фільтраційний метод. Для його використання запропоновані спеціальні прилади: Дяконова, Речменського, Кіктенко, ПАБ-1, ПОВ-1 та ін. Принцип їх дії зводиться до пропускання певного об’єму повітря через рідину в приладі (або фільтр) з наступним висівом мірної кількості її на живильні середовища. При засто-суванні фільтрів їх накладають на щільне живильне середовище. Підраховують число колоній, що виросли, та проводять відповідні перерахунки на ве сь об’єм рідини в приладі й визначають число мікроорганізмів у 1 м3 повітря.

За допомогою цього методу можна провести дослідження повітря на при-сутність і тих патогенних мікроорганізмів, які не культивуються на живильних середовищах. Рідину, що поглинула бактерійні аерозолі повітря, можна викорис-тати для зараження лабораторних тварин або проведення спеціальних бактеріо-логічних та вірусологічних досліджень.

Безпосереднє виявлення патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів (стафілококи, стрептококи, псевдомонади, інші грамнегативні бактерії), які вик-ликають шпитальні інфекції, проводять при аналізі повітря хірургічних, акушерсь-ко-гінекологічних та інших стаціонарів.

При виникненні внутрішньолікарняних інфекцій, спричинених стафілокока-ми, проводять дослідження на виявлення джерела й шляхів їх розповсюдження. При цьому визначають ідентичність культур, виділених із повітря, інших об’єктів оточуючого середовища, а також від хворих і медичного персоналу за допомогою фаготипування.

Державні стандарти для оцінки санітарно-бактеріологічних показників по-вітря ще нерозроблені. Запропоновані лише тимчасові положення про допустиме нормування мікробного забруднення окремих лікарняних та інших приміщень.



Частина І. Загальна мікробіологія


Так, у повітрі операційних, родильних залів, реанімаційних, перев’язувальних і процедурних загальна кількість бактерій в 1 м3 до роботи не повинна перебільшу-вати 500, після роботи – 1000; кількість S.aureus не більше 4, а гемолітичних стреп-тококів взагалі не повинно бути. У повітрі лікарняних палат взимку ЗМЧ не по-винно перевищувати 3500, S.aureus – до 24, а гемолітичних стрептококів не більше 24. Влітку ці показники не повинні перевищувати відповідно 5000, 52 і 36.


Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 2341 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | 174 | 175 | 176 | 177 | 178 | 179 | 180 | 181 | 182 | 183 | 184 | 185 | 186 | 187 | 188 | 189 | 190 | 191 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)