АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Бактеріоскопічне дослідження

Прочитайте:
  1. A. УЗД, тонкоголкова біопсія с цитологічним дослідження матеріалу.
  2. III. ОБ'ЄКТИВНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
  3. IV. Об'єктивне дослідження
  4. VI. Навчальний алгоритм для формування практичних навичок та вмінь дослідження (або обстеження).
  5. Бактеріологічне дослідження
  6. Відбір зразків патологічного матеріалу, крові та пересилання їх для лабораторного дослідження
  7. Відбір зразків патологічного матеріалу, крові та пересилання їх для лабораторного дослідження
  8. Відбір зразків патологічного матеріалу, крові та пересилання їх для лабораторного дослідження
  9. Відбір зразків патологічного матеріалу, крові та пересилання їх для лабораторного дослідження

Із досліджуваного матеріалу готують мікропрепарати, фарбують їх за методом Грама, водним фуксином Пфайффера або карболовим фуксином Циля. У мікропрепаратах збудник холери має вигляд прямих або трохи зігнутих паличок червоного кольору (грамнегативні бактерії), які розташовані між тяжами слизу у вигляді скупчень і нагадують ”табунці рибок”.

За результатами бактеріоскопічного дослідження дають орієнтовну відповідь.

Збудник холери характеризується поліморфізмом, тому у мікропрепаратах можна виявити клітини коковидної та колбоподібної форми. Це зменшує діагностичну цінність бактеріоскопічного методу. Для прискорення дослідження доцільно використати реакцію імунофлюоресценції з міченими діагностичними холерними О1- та О139- сироватками.

Бактеріологічне дослідження [7]

Дослідження матеріалу від хворих, вібріоносіїв та дослідження патологоанатомічного матеріалу проводять у 5 етапів.

І етап. Матеріал сіють у 1% пептонную воду (перше накопичувальне середовище; термін інкубації 5-6 годин), 1% лужну пептонну воду з телуритом калію[8] (термін інкубації 12-18 годин), на лужний МПА (термін інкубації 14-16 годин) та на елективне середовище (ТСВS-агар[9], середовище Монсура; термін інкубації 18-24 години). Посіви інкубують у термостаті (t=37ºС).

ІІ етап (через 5-6 годин від початку дослідження).

1.Вивчають характер росту бактерій у 1% пептонній воді[10]: на поверхні середовища утворюється голубувата плівка (при рості біовару V. cholerae cholerae) або плівка білуватого кольору (при рості біовару V. cholerae eltor). При струшуванні плівка легко руйнується і зсідає на дно у вигляді пластівців, а пептонна вода стає помірно каламутною. Плівка, утворена R-формами холерного вібріону щільна, суха, зморшкувата.

2. З матеріалу плівки готують:

а/ мікропрепарат, фарбують його за методом Грама та мікроскопіюють. Вивчають морфологічні та тинкторіальні властивості бактерії;

б/ препарат “висяча” або “надавлена” краплі, застосовують темнопольну мікроскопію для виявлення рухливості бактерій.

3. Матеріал з плівки вивчають у “слайд аглютинації” з холерними групоспецифічними О1-, OR- [11] та О139- сироватками для диференціації їх від холероподібних вібріонів – НАГ-вібріонів (неаглютинуючих вібріонів).

4. Матеріал поверхневої плівки сіють на лужний МПА (посів на щільне середовище роблять петлею діаметром 5-6мм).

5. Роблять пересів культури з 1% пептонної води (першого накопичувального середовища) у 1% пептонную воду (друге накопичувальне середовище): переносять 0,1-0,5мл середовища поверхневого шару у пробірку з 5-10мл середовища (результат культивування також вивчають через 5-6 годин).

За результатами дослідження видають першу попередню відповідь про виявлення холерного вібріону.

ІІІ етап (через 12-14 годин від початку дослідження).

1. Вивчають характер росту бактерій у 1% пептонній воді (другому накопичувальному середовищі) і пересівають культуру на лужний МПА.

2. Вивчають культуральні властивості бактерій на лужному МПА: збудник холери утворює круглі (2-3мм) гладенькі плоскі з голубуватим відтінком прозорі колонії з рівними краями маслянистої консистенції.

3. З матеріалом з колоній ставлять “слайд аглютинацію” з холерними групоспецифічними О1-, OR- та О139- сироватками.

4. Матеріал з колоній, характерних для збудника холери, пересівають у полівуглеводне середовище (наприклад, Кліглера, Рассела) для виділення чистої культури та її ідентифікації.

ІV етап (через18-24 години від початку дослідження).

1. Вивчають культуральні властивості бактерії на лужному МПА, ТСВS-агарі та результати росту у 1% пептонній воді. На ТСВS-агарі збудники холери утворюють великі жовті щільні колонії на фоні блакитно-зеленого кольору середовища.

2. З матеріалом з колоній на лужному МПА проводять біохімічну ідентифікацію вібріонів, використовуючи набір індикаторних папірців СІП-1[12] або ставлять холера-рот реакцію, яка допомагає виявити утворення індолу збудником холери.

3. Оксидазопозитивні колонії перевіряють у “слайд аглютинації” з холерними групоспецифічними О1-, OR- та О139- сироватками (титр сироватки 1:100) та типоспецифічними сироватками Огава, Інаба, Хікоджима (титр сироватки 1:50), з матеріалом з колоній готують мікропрепарати, фарбують їх за методом Грама для вивчення морфологічних та тинкториальних властивостей, готують препарат для люмінесцентної мікроскопії, ставлять розгорнуту реакцію аглютинації з бактеріальною суспензією (холерну аглютинуючу О1- сироватку у пробірках розтитровують до титру пептонної води, потім у кожну пробірку вносять 1-2 краплі суспензії бактерій. Результат аглютинації обраховують після 3-4 годинної інкубації у термостаті при 37ºС).

За результатами дослідження видають другу попередню відповідь про виявлення холерного вібріону.


Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 2065 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)