АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ПІСЛЯАУДИТОРНА НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНА РОБОТА

Завдання. Написати реферат на тему:

1. Історичні кроки холери в Україні та світі.

2. Холера та сучасність.

3. Як створити кордон холері?

[1] До цього часу ендемічним осередком холери вважають басейни річок Ганг та Брахмапутра (нині Західна Індія та Бангладеш).

[2] Свою назву збудник отримав від карантинної станції Ель-Тор у Єгипті. У 1906 році подружжя Гóтшліх (Gotschlich) виділили гемолітичні вібріони з трупів мусульман-паломників. У 1939 році визнаний збудником холери.

[3] На початку 1993 року з‘явились повідомлення про спалахи холери у південно-західній Азії, які були спричинені вібріонами раніше невідомої серогрупи, яку було названо Vibrio cholerae серогрупа О139 (Бенгáл).

[4] Збудник холери - V. cholerae був відкритий Р. Кохом у 1883 році під час п‘ятої пандемії, відомий як “кома Коха”.

[5] При ректальному заборі матеріалу стерильний ватний тампон або алюмінієву петлю вводять у пряму кишку на глибину 5-19см.

[6] Щеплення населення України проти холери проводиться за епідемічним показником.

[7] Виділення збудника дає право поставити остаточний діагноз хворому та розгорнути профілактичні заходи для припинення епідемічного поширення захворювання. Окрім того, мікробіологічна діагностика дає можливість виявити вібріоносіїв, з‘ясувати присутність збудника у об‘єктах довкілля, оцінити ефективність дезінфекції.

[8] Телурит калію пригнічує ріст протею.

[9] ТСВS-агар –агар з тіосульфатом, цитратом, солями жовчних кислот та сахарозою.

[10] Збудник холери росте дуже швидко, випереджаючи ріст ентеробактерій.

[11] Холерна OR- сироватка використовується для ідентифікації холерного вібріону зі зміненою структурою: R- та М-форм V. cholerae

[12] Набір з 13 індикаторних папірців, які відповідають 13 біохімічним тестам (оксидаза, індол, уреаза, лактоза, глюкоза, сахароза, маноза, арабіноза, маніт, інозит, аргінін, орнітин, лізин), які використовують для прискореної диференціації представників роду Vibrio від родів Aeromonas, Plesiomonas, Pseudomonas та від родини Enterobacteriaceae.

[13] У чашку Петрі наливають 2% МПА (рН 7,4), дно чашки ділять на сектори по кількості 10-кратних розведень фага до титру, який вказаний на етикетці ампули з бактеріофагом. У пробірку з 3мл розплавленого агару Хоттінгера додають 0,1 - 0,2мл 3-годинної бульйонної культури досліджуваного штаму вібріонів, культуру ретельно перемішують і виливають на поверхню МПА у чашці Петрі. Після застигання шару, агар чашки підсушують при кімнатній температурі у продовж 30 хвилин. Потім у центр кожного сектору петлею вносять по 1 краплі розведень бактеріофага: на одну чашку бактеріофага С IV, на другу – фага Ель-Тор II. Для підсихання крапель бактеріофага, чашки 15-20 хвилин витримують при кімнатній температурі, потім чашки Петрі закривають, перевертають догори дном та інкубують у термостаті при 37ºС 12-16 годин. Утворення зони лізису бактерій у місці нанесення бактеріофага свідчить про позитивний результат (кожний бактеріофаг лізує відповідний біовар холерного вібріону).

[14] На предметне скло поміщають краплю фізіологічного розчину, в ній розтирають петлю чистої культури, вирощеної на скошеному МПА до отримання густої завісі, а потім додають краплю 2,5% завісі курячих еритроцитів. Завісь еритроцитів та вібріонів змішують, легко рухаючи скло. Одночасно ставлять два контроля: 2,5% завісь еритроцитів у краплі фізіологічного розчину (контроль еритроцитів) та завісь досліджуваної культури у краплі фізіологічного розчину (контроль антигену). При позитивному результаті реакції у продовж хвилини утворюється пухкий аглютинат з нерівними краями у вигляді “парасольки”. Якщо реакція негативна – спостерігається щільне зсідання еритроцитів з рівними краями у вигляді “ґудзика”.

[15] Досліджувану культуру культивують у чашці Петрі на МПА з поліміксином В (з розрахунку 50 ОД антибіотику у 1мл середовища). Облік результату росту роблять після інкубації посіву у термостаті (t=37ºС, 18 годин). Вібріони біовару Ель-Тор є резистентними до поліміксину В і тому дають ріст на середовищі з поліміксином В. Ріст вібріонів біовару класичного на середовищі відсутній.

[16] До 1мл культури досліджуваних вібріонів, які попередньо були культивовані у бульйоні Хоттінгера (37 ºС, 18-24 години), додають 1мл 1% завісі еритроцитів барана. Суміш культури та еритроцитів обережно перемішують та інкубують у термостаті при 37ºС 2 години. Потім роблять облік реакції: гемоліз еритроцитів (лакова кров) – реакція позитивна, відсутність гемолізу (зсідання еритроцитів на дно пробірки, надосадова рідина прозора) – реакція негативна.

[17] Досліджувану культуру вирощують у бульйоні з глюкозою, гексаміном (уротропіном) та спиртовим розчином індикатора бромтимолового синього. Посів інкубують у термостаті (37ºС). V.cholerae біовар eltor через 6-8 годин змінює зелений колір середовища на жовтий. V.cholerae біовар cholerae колір середовища не змінює.

[18] Сутність реакції – здатність бактерій утворювати ацетилметилкарбінол – проміжний продукт ферментації глюкози.

Попередньо досліджувану культуру у продовж 1-3 діб вирощують у глюкозо-фосфатному бульйоні (37ºС). Потім у пробірку вносять 2,5мл вирощеної культури, на яку нашаровують розчини альфа-нафтолу та КОН. При позитивному результаті реакції, який характерний для вібріонів біовару Ель-Тор, через 10-20 хвилин на межі рідин утворюється рубіново-червоне кільце, яке вказує на утворення ацетилметилкарбінолу. При негативній реакції – рідина безкольорова.

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 592 | Нарушение авторских прав