Робота 1
Серед різноманітних реакцій, що використовуються для серодіагностики ВІЛ-інфекції, найбільш розповсюдженою є ІФА. В ній виявляють специфічні антитіла в сироватці крові хворого. Для постановки ІФА на виявлення антитіл проти gp120 ВІЛ використовується тест система, яка включає антигени, що виділені з інфекованих культур клітин або отриманні за допомогою рекомбінантних ДНК.
Сутність цієї ріеакції полягає в тому, що на дні полістиролових планшетів таких наборів адсорбований вірусний антиген - gp120, який отримується за допомогою генноінженерної технології. При додаванні в комірки досліджуваної сиворотки, що містить антитіла до цього антигену, утворюється імунний комплекс. Утворений комплекс антиген-антитіло (АГ-АТ) відмивається від вільних антитіл, після чого в комірки додається антивидова (антилюдська) сиворотка, кон’югована з пероксидазою хрону. При додаванні субстрата (окису водню) і індикатора (діамінобензидина) розвивається коричневе забарвлення (внаслідок зміни рН під час розщеплення субстрату), інтенсивність якого пропорціональна кількості антитіл. Оптична густина реєструється в багатоканальних спектрофотометрах.
Слід зауважити, що анти-gp120 антитіла з’являються через 2 – 8 тижнів після інфікування. Оскільки ІФА дає 25 – 30% псевдопозитивних результатів, всі зразки сиворотки крові, які дали позитивну відповідь, обов’язково піддаються на другому етапі, перевірці на наявність в сиворотці антигенів віруса. Ця реакція називається імуноблотинг.
Студент повинен зробити оцінку реакції на основі знань про механізм даної реакції, зарисувати її у протоклі та написати висновок. У висновку студент має вказати у якого з досліджуваних людей діагноз підтверджується і чому?
Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 471 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
|